печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32916/25-к
пр. 1-кс-28523/25
04 серпня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
захисника - адвоката: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 на повідомлення Старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 від 01.07.2022 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12022000000000629 від 13.07.2022 року, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення Старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління
Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 від 01.07.2022 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12022000000000629 від 13.07.2022 року.
В обґрунтування вимог скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, ОСОБА_6 не проживає в Україні ще 11 листопада 2021 року, відколи перетнула державний кордон у пункті Лужанка Угорської частини державного кордону. Як свідчить рапорт старшого оперуповноваженого ОСОБА_7 «З метою встановлення та вручення повістки про виклик на допит гр. ОСОБА_8 , відпрацьована адреса АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . По вказаній адресі гр. ОСОБА_8 не виявлено. Зі слів охорони, вищевказана громадянка більше року назад виїхала за кордон України». Отже, органу досудового розслідування на момент складання тексту повідомлення про підозру було відомо про те, що ОСОБА_6 виїхала за межі України задовго до дати складання підозри - 01.07.2022. За таких умов, для належного вручення повідомлення про підозру орган досудового розслідування повинен був з?ясувати нове місце проживання ОСОБА_6 за кордоном та вручити їй повідомлення про підозру за процедурою міжнародної правової допомоги або через дипломатичне (консульське) представництво. Лише такий спосіб відповідає КПК та лише за таких умов ОСОБА_8 вважатиметься належним чином повідомленою про те, що держава її переслідує за підозрою у вчиненні злочину. Натомість орган досудового розслідування не вчинив передбачених у ч. 7 ст. 135 КПК України дій щодо безпосереднього вручення їй тексту повідомлення про підозру. Крім того, не вчинив жодних дій на роз?яснення суті підозри та не повідомив про права і обов?язки. Згідно вимог ст. 52 КПК України ОСОБА_8 має право на обов?язкову участь захисника, адже її нібито підозрюють у вчиненні особливо тяжких злочинів, а отже в момент повідомлення її про підозру це право також має бути забезпечено, однак цього зроблено не було.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 скаргу підтримав та просив задовольнити.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував про що подав письмові заперечення.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги здійснювалось фіксування технічними засобами судового процесу.
Заслухавши думку учасників судового розгляду скарги, дослідивши матеріали скарги, заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000629, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022, щодо кримінальних правопорушень за підозрами: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону №770-VIII від 10.11.2015), ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-IІ від 05.04.2001), ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, 4. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1, ч. 3, ч. 4, ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), ч. 2, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, виділених 13.07.2022 з матеріалів кримінального провадження № 12015100060000632 від 02.02.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 1, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України.
01.07.2022 у даному кримінальному провадженні слідчим було складено письмове повідомлено про підозру ОСОБА_6 кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 3
ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28,4. 3 ст. 212, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України виділено в окреме кримінальне провадження під №12022000000000629 та проведення досудового розслідування у ньому доручено Головному слідчому управлінню Національної поліції України.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Так, процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вищевказаних норм.
Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З пояснень прокурора встановлено, що 11.11.2021 о 17:43 ОСОБА_13 , виїхала за кордон України за допомогою паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер документа: НОМЕР_1 ), код ПП перетину: НОМЕР_2 (Лужанка) ділянка кордону Угорська.
З метою проведення слідчих та процесуальних дій неодноразово вживались заходи на встановлення її місця знаходження та виклику до Головного слідчого управління Національної поліції України, зокрема до 2-го відділу за адресою: місто Київ, вул. Проспект Лобановського, 51, каб. 1303, однак на даний час місце знаходження ОСОБА_13 органу досудового розслідування не відоме.
На даний час встановити місцезнаходження ОСОБА_13 , не представилось можливим, за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання не з?являється, інші причини, що перешкоджають ОСОБА_13 з?явитися до слідчого, органу досудового розслідування, не відомі.
08.06.2023 щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/22441/23-к, яку Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.08.2022 у справі № 757/22441/23 (помер провадження №11-сc/824/3905/2023) залишено без змін.
15.05.2024 Червоні оповіщення щодо міжнародного розшуку ОСОБА_6 опубліковано в банках даних Інтерполу.
Будучи проінформованою про повідомлення про підозру, обрання запобіжного
заходу у вигляді тримання вартою, ОСОБА_6 , продовжує переховуватися від органу досудового розслідування та суду. У ч.ч.1, 2 ст. 135 КПК України передбачений порядок здійснення виклику (повідомлення) у кримінальному провадженні. Так, особа викликається шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв?язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім?ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. За визначенням, наведеним у ст. 29 Цивільному кодексі України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. зв'язку неможливістю вручення особисто ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру від 01.07.2020 в день його складання слідчим або прокурором, того ж дня було вжито заходів для вручення такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
За своїм змістом, повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_6 причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28,4. 3 ст. 212, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, як в матеріалах скарги, так і в судовому засіданні, захисником не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим.
Подана адвокатом ОСОБА_9 скарга на повідомлення про підозру ґрунтується, в тому числі, на твердженнях про необґрунтованість підозри.
Однак перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Як визначено у ч.ч. 1,2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, «обґрунтованість підозри, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 року, § 57).
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Оскільки адвокатом ОСОБА_9 не наведено даних, які б викликали сумнів щодо незаконності повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28,4. 3 ст. 212, ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції Закону № 770-VIII від 10.11.2015), ч. 2, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 7, 22, 107, 276-278, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на повідомлення Старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу Управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_5 від 01.07.2022 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12022000000000629 від 13.07.2022 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1