Єдиний унікальний номер: 379/1318/25
Провадження № 2/379/530/25
30 вересня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Разгуляєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Носач Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Товариство з обмеженою відповідальність «Факторинг Партнерс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25 серпня 2021 року між товариством обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3593499, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 8000,00 грн і зобов'язалася повернути його, а також сплатити комісію за надання кредиту та проценти за його користування у термін встановлений договором. Пунктом 6.1 цього договору визначено, що договір укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит. Однак, відповідач належним чином умов кредитного договору не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 15753,06 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5382,00 грн, заборгованість за відсотками 8851,06 грн, заборгованість за комісією - 1520,00 грн. 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення права вимоги № 26-07/2024, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3593499 від 25.08.2021.
04.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75933682. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання перед відповідачем за договором виконало в повному обсязі та надало грошові кошти в позику в розмірі 1000,00грн. У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення грошових коштів та нарахованих процентів не виконав. У подальшому 27.01.2022 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу на підставі якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до позичальників, в тому числі за договором позики №75933682 від 04.08.2021 року. У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року в тому числі щодо вказаного договору позики №75933682 від 04.08.2021 року. 18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення права вимоги № 18-02/2025, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за договором позики № 75933682 від 04.08.2021. Внаслідок чого у позивача виникло право звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 26473,65 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі10000,00 грн; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 16290,64 грн; інфляційні збитки - 160,00 грн; нараховані 3% річних 23,01 грн.
Також позивач просить стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025 року головуючим суддею визначено Разгуляєву О.В.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові прохав суд слухати справу без його участі. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судові засідання 02.09.2025 та 30.09.2025 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позов не надала.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Згідно ч.8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Судом встановлено, що 25.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3593499, згідно умов якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.4. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.5.1. договору комісія за надання кредиту: 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 3000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2., 2.3. цього Договору.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 6.3. договору приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору, що підтверджується копією договору про споживчий кредит № 3593499 від 25.08.2021(а.с.15-23).
Згідно з анкетою до договору про споживчий кредит № 3593499 від 25.08.2021 сума кредиту:8000,00 грн. Строк кредитування :15 днів. Процентна ставка: 2.50 відсотків за кожен день строку користування кредитом. Комісія за надання кредиту: 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Загальні витрати за кредитом: 7520,00. Сума до повернення:12520,00 грн (а.с.13).
Договір про надання споживчого кредиту укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено копією довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан»(а.с.36).
ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про надання споживчого кредиту та перерахувало шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача кошти в розмірі 8000,00 грн, що підтверджується копією довідки товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Елаєнс» від 23.01.2025 (а.с.37).
Також з відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить становить 15753,06 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5382,00 грн, заборгованість за відсотками 8851,06 грн, заборгованість за комісією - 1520,00 грн (а.с.38-41).
26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язання за якою настав, або яке виникне у майбутньому, а ТОВ «Факторинг Партнерс», здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 6.1.3. договору перехід від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників для друку згідно додатку № 4, після чого ТОВ «Факторинг Партнерс» стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Факторинг Партнерс» прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.107-111).
Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 у розмірі 15753,06 грн, з них: заборгованість за кредитом 5382,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 8851,06 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 1520,00 грн, що підтверджується копією витягу з реєстру боржників для друку до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024(а.с.123).
04 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики №75933682, який було підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора G0o8msPV94, за умовами якого відповідачу було надано позику у розмірі 10000,00 грн, строком кредитування 30 дні до 03 вересня 2021 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1,99% в день. Знижена процентна ставка 1,00% в день. Процентна ставка за понадстрокове користування 2,70% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 2300%. Орієнтовна загальна вартість кредиту 12985,00 грн. Згідно з договором позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (п. п. 5.1. п. 5 Договору позики) (а.с. 42).
Як зазначає позивач, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов'язання за договором, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору позики, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» про зарахування 04.08.2021 на платіжний інструмент № НОМЕР_1 10000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 (а. с. 55).
27.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75933682 від 04.08.2021 (а.с. 61-65).
У подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, в тому числі за договором позики № 75933682 від 04.08.2021 року (а.с. 76-81).
18.02.2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення права вимоги № 18-02/2025, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за договором позики № 75933682 від 04.08.2021 (а.с.90-93). Внаслідок чого у позивача виникло право звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 26473,65 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі10000,00 грн; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 16290,64 грн; інфляційні збитки - 160,00 грн; нараховані 3% річних 23,01 грн. (а.с. 106).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.
Позивач просить суд також стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 160,00 грн. та 3% річних у розмірі 23,01 грн (а.с.106).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з повернення кредиту та відсотків за користування ним, тому позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» як нового кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно дост.141 ЦПК України.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду у справах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Стороною позивача надано суду: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «ЛігалАссістанс», за яким адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати клієнту юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до пункту 4.1. Договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору. До матеріалів справи також було долучено прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» з переліком можливих наданих послуг та їх вартістю. На виконання вимог п. 4.1. договору та ч. 3ст. 137 ЦПК України надано заявку на отримання юридичної допомоги № 128 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.137) та детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) - витяг з акту № 13 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 30.06.2025, відповідно до якого адвокатським об'єднанням за вищевказаним договором надано послуги на загальну суму 16000,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - за надання усної консультації з вивченням документів (2 год.), 12000,00 грн. - за складання позовної заяви (4 год.),
Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ТОВ «Факторинг Партнерс» послуг Адвокатського об'єднання «ЛігалАссістанс'з надання правової допомоги в суді першої інстанції.
Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, суд виходить з того, що дана справа для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, залучення до участі у справі інших учасників.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Слід зазначити, що звернення до суду з позовами про стягнення боргу за кредитним договором носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат та часу у загальному розмірі 5 годин. Витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Крім того, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами № 3593499 від 25.08.2021, № 75933682 від 04.08.2021, у розмірі 42226,71грн, яка склададається :
за договором № 3593499 від 25.08.2021 у розмірі 15753,06 грн, з них:
- заборгованість за кредитом 5382,00 грн;
- заборгованість по процентам за користування кредитом 8851,06 грн;
- заборгованість по комісії за надання кредиту 1520,00;
за договором позики № 75933682 від 04.08.2021 заборгованість у розмірі 26473,65 грн, що складається із заборгованості:
- по тілу кредиту у розмірі 10000,00 грн;
- заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги 16290,64 грн; інфляційні збитки - 160,00 грн;
- нараховані 3% річних 23,01 грн;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2422,40 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 4000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 30.09.2025.
Головуючий: О.В. Разгуляєва