Справа № 369/17927/25
Провадження № 1-кп/369/2094/25
іменем України
01.10.25 року м. Київ
Києво-Святошинського районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025111380000078 від 14.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який має неповну середню освіту, не одружений, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
24.02.2022 року у зв'язку з військової агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, у подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено Указами Президента України.
В умовах воєнного стану військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_6 10.01.2025 року близько 17 години з автомобіля «Mersedes Benz», р/н НОМЕР_3 , який ОСОБА_7 залишив на автомийці по АДРЕСА_2 для проведення комплексу робіт, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, вкрав ланцюжок із золота 585 проби вагою 23,27 грн вартістю 48337,14 грн та хрестик із золота 585 проби вагою 4,47 г вартістю 9317,09 грн, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому майнової шкоди у розмірі 57654,23 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення, вказав, що був мобілізований, проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , звідки втік, оскільки йому не погоджували перехід в іншу частину, підробляв на автомийці, вкрав золоті прикраси у клієнта, якому мив машину, з викраденим на маршрутному автобусі поїхав до дівчини, з якою зустрічався, прикраси вона здала в ломбард, з цією дівчиною більше не спілкується, знає, що золоті прикраси повернули потерпілому. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що повернувся на військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , бажав швидкого завершення розгляду кримінальної справи, щоб повернутися до побратимів.
Потерпілий ОСОБА_7 участі у судовому провадженні не брав, звернувся з заявою про проведення судових засідань без нього, оскільки викрадені золоті прикраси повернуто.
За таких обставин, враховуючи позицію обвинуваченого, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники зміст фактичних обставин, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено з допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Тому, оцінивши всі обставини у кримінальному провадженні, суд робить висновок, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні доведена, тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України відносяться до тяжких злочинів, обвинувачений не перебуває на спеціальних обліках, військовослужбовець, за місцем проживання має посередні характеристики. Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Отже, враховуючи щире каяття обвинуваченого та відсутність у нього попередніх судимостей, суд робить висновок, що ОСОБА_4 заслуговує на покарання, передбачене санкцією ч. 4 ст. 185 КК України - позбавлення волі, зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку, оскільки переконаний, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляцій від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (в період проходження військової служби - до командира військової частини), повідомляти уповноважений орган з питань пробації (під час проходження військової служби - командира військової частини) про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у справі: золотий ланцюжок та хрестик, які повернуті потерпілому ОСОБА_8 , залишити у його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_9