Справа № 158/1999/25
Провадження № 2/0158/782/25
29 вересня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Корецької В.В.
за участю секретаря Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, -
Адвокат Радюк З.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зняття арешту з майна.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ від 11.02.2003 року на виконання виконавчого листа №Ае-142 виданого 13.06.1996 року Ківерцівським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/3 частки доходів накладено арешт на все належне майно та заборонено здійснювати його відчуження.
Однак, вказує, що 28.06.2014 року у зв'язку з надходженням заяви від стягувача про відмову від аліментів, вищевказаний виконавчий лист повернуто стягувачеві. Разом з тим, стягувач ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищезазначене, просив суд зняти арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10110848, зареєстрований 05.08.2010 року Волинською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №6459385 від 11.02.2003 року відділу ДВС Ківерцівського РУЮ, об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.07.2025 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21.07.2025 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено судовий розгляд по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Радюк З.О. у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник Луцького відділу Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо розгляду справи поклався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Ківерцівського РУЮ від 11.02.2003 року на виконання виконавчого листа №Ае-142 виданого 13.06.1996 року Ківерцівським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/3 частки доходів накладено арешт на все належне майно позивача та заборонено здійснювати його відчуження.
Як вбачається із інформації ВП-спецрозділ від 04.07.2025 року, виконавче провадження №6459385 завершено, виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 (за письмовою заявою стягувача про відмову від аліментів) /а.с.7/.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу (переведено з російської мови) серії НОМЕР_1 від 21.03.2015 року, ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 та останній присвоєно прізвище - « ОСОБА_5 » /а.с.9-11/.
Крім того, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.10.2020 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Також суд звертає увагу, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об'єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «майно» (роssеssіоns) набагато ширше й у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing роssеssіоns), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets).
Тобто, статтею 41 Конституції України та названою статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Поряд з цим, частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В частині 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Положеннями вказаного Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, він знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Тобто, законодавець пов'язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке накладено арешт.
Таким чином, накладення арешту та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна обмежує права позивача як власника щодо вільного розпорядження цим майном.
Враховуючи те, що відносно ОСОБА_1 відсутні виконавчі провадження по яких останній є боржником, арешт накладений державним виконавцем ВДВС Ківерцівського ГУЮ у Волинській області не знятий, а також приймаючи до уваги конституційний принцип непорушності права власності особи, суд приходить до висновку, що права позивача існуванням накладеного арешту на його майно, порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом зняття арешту майна ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 10, 13, 77, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 316, 321, 391 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10110848, зареєстрований 05.08.2010 року Волинською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №6459385 від 11.02.2003 року відділу ДВС Ківерцівського РУЮ, об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Представник позивача - адвокат Радюк Зоя Олександрівна, адреса: м. Ківерці, вул. Соборності, 6А, Луцького району Волинської області.
Відповідач - Луцький відділ Державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А, Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ: 35041407.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька