ЄУН: 336/8663/25
Провадження №: 3/336/5222/2025
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, при секретарі Пустовіт В.О., за участі потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 3 КУпАП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-
30 серпня 2025 року приблизно о 02.00 годині за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , який протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч. 2, ч. 3 КУпАП, вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_1 психологічного та фізичного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою, хапав за горло, штовхав, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, викликався до суду тричі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення смс-повістки на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.
Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, оскільки ОСОБА_2 був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, суд розглянув справу за наявними доказами за його відсутності.
Потерпіла в судовому засіданні повідомила про те, що ОСОБА_2 її син, з яким вона разом мешкає у АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями та наркотичними речовинами. 29.08.2025 року ОСОБА_2 прийшов з роботи п'яним, прокинувся о 02.00 годині ночі та почав трощити меблі, бити її. Вона злякалась, вибігла на вулицю та викликала поліцію. ОСОБА_3 є власником будинку, натомість як ОСОБА_2 мешкав зі співмешканкою в квартирі. Однак, оскільки вони винесли усі речі та розтрощили квартиру, син мешкає у неї. Вона сина не пускає, але він постійно приходить. Потерпіла вказала про наявність рішення суду, яким відносно ОСОБА_2 винесено обмежувальний припис та про розгляд в суді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 126-1 КК України та просила винести постанову про накладення стягнення у виді адміністративного арешту аби ізолювати порушника від неї.
Обставини правопорушення також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої.
Як зазначено у письмових поясненнях ОСОБА_2 , 30.08.2025 року він підвищив голос на матір, вона викликала поліцію.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , 30.08.2025 року приблизно о 02.00 годині її син ОСОБА_2 мешкає у АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав виражатися нецензурною лайкою в її бік, кричав, хапав за горло, кидався битися, чим було вчинено домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно неї.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що її син ОСОБА_2 зловживає алкоголем та наркотичними речовинами, поводиться агресивно тривалий час, системно застосовує насильство, у зв'язку з чим вже притягувався до відповідальності, але будь-якого результату це не мало. Вона не має можливості мешкати окремо, оскільки будинок належить їй, а намагання перешкодити доступу до будинку ОСОБА_2 не мають результату. Також недієвими виявився і обмежувальний припис, виданий Запорізьким апеляційним судом 29.03.2023 року. 30.08.2025 року ОСОБА_2 вчергове прийшов з роботи в стані алкогольного сп'яніння, вночі прокинувся, почав трощити меблі та бити потерпілу. Потерпіла просила застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді арешту, адже будь-які інші заходи не мають будь-якого впливу на його поведінку.
Так, згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, які спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Будь-яких заперечень з приводу обставин правопорушення та наданих потерпілою пояснень ОСОБА_2 не надав, в його письмових поясненнях вказано про те, що він підвищував голос на матір, отже, зібрані докази не були спростовані сторонами у справі.
Судом не досліджувалась копія термінового заборонного припису через погану якість наданого доказу, що унеможливлює встановити зміст документа.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень (ЄУН 336/11128/24 пр. 3/336/6876/2024).
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.01.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень та направлено ОСОБА_2 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці (ЄУН 336/11081/24 пр. 3/336/140/2025).
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень та направлено ОСОБА_2 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці (ЄУН 336/2942/25 пр. 3/336/2269/2025).
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень (ЄУН 336/4986/25 пр. 3/336/3401/2025).
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 3 КУпАП, та кваліфікує його дії як повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, за ст. 23 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, який систематично вчиняє домашнє насильство стосовно своєї матері, є обвинуваченим у кримінальному провадженні за звинуваченням у скоєні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України (336/5091/25 пр. №1-кп/336/1243/2025) та відносно якого постановою колегії суддів Запорізького апеляційного суду від 29.03.2023 року видано обмежувальний припис, а також беручи до уваги пояснення потерпілої, суд вважає за доцільне призначити максимальне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб, адже інші заходи та стягнення, які застосовувались раніше, зі слів потерпілої, позитивного результату не давали.
Підстав для направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 173-2 ч. 3, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 3 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення за ст. 173-2 ч. 3 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк
Строк пред'явлення виконавчого документу «_____»_________________20___року
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року