Справа № 577/4552/25
Провадження № 2/577/1618/25
24 вересня 2025 року
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Логіна Є.В.
за участю секретаря судового засідання Скляр О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп Сумської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню , -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. за № 61084 від 11.06.2021 р., про стягнення з неї на користь ТОВ ФК «Айконс» заборгованості за кредитним договором № 991635 від 25.08.2020 р. в сумі 12674,75 грн. та витрат виконавчого провадження у сумі 1757,48 грн., а всього 14432,23 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.08.2021р. приватним виконавцем Закорко В.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 66424441 з примусового виконання спірного виконавчого напису № 61084 від 11.06.2021р. про стягнення з неї вищевказаної суми заборгованості. В межах виконавчого провадження також були винесені постанови про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат та стягнення основної винагороди.
Згідно постанови приватного виконавця Нордіо В.В. від 12.02.2025 р. вказане виконавче провадження прийняте ним, у зв'язку з припиненням діяльності виконавця Закорко В.В.
Загальна сума стягнення на сьогоднішній день з урахуванням витрат виконавчого провадження становить 14432,23 грн.
Позивач зазначає, що дізналась про наявність виконавчого напису лише у червні 2025 року після арешту рахунків. Вказує, що перед відповідачем жодних зобов'язань немає, заборгованість у неї відсутня. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався у безспірності заборгованості перед стягувачем та у дотриманні строку права вимоги. У зв'язку з зазначеним, вимушена звернутися до суду.
Ухвалою судді від 06.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача ТзОВ ФК «Айконс» у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався .
Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату судового засідання.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі.
Згідно ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є боржником за кредитним договором № 991635 від 25.08.2020 р., укладеним з ТзОВ «Лінеура Украна» , правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1-26/04/2021 від 26.04.2021 р є ТОВ ФК «Сіті Фінанс Груп»», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1-26/04/2021 від 26.04.2021 р. є ТОВ ФК «Айконс». Сума заборгованості складає 11474,75 грн. за період з 25.08.2020 р. по 25.05.2021 р. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату зі стягувача в розмірі 1200 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає до стягнення - 12674,75 грн.( а.с.24)
11.06.2021 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис № 61084 про стягнення з позивачки на користь ТОВ ФК «Айконс» заборгованість за кредитним договором № 991635 від 25.08.2020 р. у розмірі 12674,75 грн. ( а.с.24), який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. ВП 66424441. ( а.с. 7-23.)
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1, підпунктами 3.1., 3.5. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто, законодавець зобов'язує вчинити певні дій та надати підтвердження їх здійснення нотаріусу, з чого він може пересвідчитись, що є безспірність заборгованості.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор повинен надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Між тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі №826/20084/14, постанову Кабміну № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адмінсуду від 01.11.2017р. у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. було залишено без змін. Постановою Великої Палати ВСУ від 20.06.2018р. було відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
З огляду на викладене, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Кредитний договір, укладений з ОСОБА_4 не був нотаріально посвідчений, а тому поданий стягувачем для вчинення виконавчого напису договір не відповідав вимогам Переліку.
Зазначена позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18.
Слід зазначити, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов'язання. Ураховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».
Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ «Айконс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.
При цьому позивачем в суму боргу по спірному виконавчому напису № 61084 від 11.06.2021 р. включено також витрати виконавчого провадження у сумі 1757,48 грн., які не входять до предмету позову, тому в цій частині необхідно відмовити.
Також з відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись: ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. за № 61084 від 11.06.2021 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айконс» заборгованості у сумі 12 674 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) 75 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айконс» на користь ОСОБА_2 1211 ( одну тисячу двісті одинадцять ) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
В решті вимог відмовити
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айконс» (юридична адреса: м. Київ, вул. Зарічна, 1Б, оф.236, ЄДРПОУ 44334170).
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. (юридична адреса: 08132, м. Вишневе Київської області, вул.. Європейська, 11/2).
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. (юридична адреса: 49025, м. Дніпро, пр.. Слобожанський, 93, оф. 3).
Суддя Логін Є. В.