Справа №443/1060/25
Провадження №2/443/690/25
іменем України
30 вересня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
за участю:
представника відповідачки адвоката Москвічова А.С.,
встановив:
Представник позивача АТ АКБ «Львів» Керод Х.І. звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідачки на користь АТ АКБ «Львів» заборгованість за кредитним договором №19563/008/2024 від 13.08.2024 в розмірі 45 948,25 грн, з яких: 37 214,69 грн - заборгованість за кредитом; 8 733,56 грн - заборгованість за процентами та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача Керод Х.І. зазначає, що 13.08.2024 між акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №19563/008/2024, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати у власність Позичальникові грошові кошти у розмірі 51 500,00 грн, з процентною ставкою 70% та умовою повернення в термін до 12.08.2025. Згідно умов п.1.4. Кредитного договору видача банком кредиту одноразово, у безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника. Факт перерахування Позичальнику кредитних коштів на суму 51 500,00 грн, підтверджується меморіальним ордером від 13.08.2024 за №572145. Відповідно до п.5.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором або додатками до нього. Станом на 12.06.2025 заборгованість по нарахованих та несплачених в строк процентах по кредиту становить 8 733,56 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках. Згідно п.5.7. Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, у випадках обумовлених цим договором і чинним законодавством. Відповідно до п.2.3.2. Кредитного договору - Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, процентів, комісій та інших платежів за Договором у разі несвоєчасної сплати процентів та/або неповернення суми кредиту (частини кредиту). Пункт 2.4. Кредитного договору передбачає, що у випадку прийняття Банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення Кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів, з підстав обумовлених цим договором, Банк письмово повідомляє про це Позичальника. В такому випадку, Позичальник зобов'язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку повністю повернути суму Кредиту та сплатити проценти на день повернення. На виконання п.2.4. Кредитного Договору, зважаючи на те, що по даному кредитному зобов'язанню є наявна заборгованість і з метою вирішення даного спору у позасудовому порядку, Банком було надіслано лист-вимогу від 11.04.2025 за вих. №2691/0-07, однак лист-вимога повернулась Відправнику. З урахуванням того, що відповідачка систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором у визначені Кредитним договором терміни, позивач, на підставі п.2.3.2. Кредитного договору, керуючись положеннями ст. 1050 Цивільного кодексу України, вимагає дострокового погашення відповідачкою існуючої заборгованості по Кредитному договору в судовому порядку. Станом на 12.06.2025 заборгованість по Кредитному договору №19563/008/2024 від 13.08.2024 становить 45 948,25 грн, з яких: 37 214,69 грн - заборгованість за кредитом; 8 733,56 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунками заборгованості та виписками по рахунках.
27.08.2025 представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Москвічовим А.С. подано відзив на позов у якому останній просить відмовити АТ «Львів» у задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
В обгрунтування поданого відзиву представник відповідачки зазначає, що позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідачка не могла оцінити належно. Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Вважає необґрунтованим нарахування відсотків у тому розмірі, які просить стягнути позивач з відповідачки.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.08.2025 /а.с. 33-34/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 28.08.2025 у зв'язку з клопотанням представника відповідача справу розглядом відкладено на 30.09.2025 /а.с.69/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 28.08.2025 постановлено судові засідання проводити в режимі відеоконференції /а.с.70/.
Розгляд справи по суті відбувся 30.09.2025 за участі представника відповідачки адвоката Москвічова А.С..
Представник позивача акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» в позовній заяві просить розглядати справу у його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи, проти проведення спрощеного провадження не заперечують та, у випадку неявки відповідача, просять проводити заочний розгляд та постановити заочне рішення по справі.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася.
Представник відповідачки - адвокат Москвічов А.С. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вказавши, що сторона відповідачки не визнає тільки нараховані проценти з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 13.08.2024 між акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №19563/008/2024.
Відповідно до розділу 1 банк зобов'язується надати у власність Позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених Договором (надалі Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом.
Кредит надається Позичальнику на поточні потреби Позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Кредит надається у сумі 51 500,00 грн, загальний розмір кредиту/ЗРК з умовою повернення в термін до 12.08.2025 в порядку та відповідно до умов даного договору.
Видача Банком кредиту здійснюється одноразово, безготівково на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 , PHОКПП: НОМЕР_2 .
Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку.
Відповідно до п.3.1. за надання Кредиту Позичальник одноразово сплачує Банку комісію за видачу Кредиту, в день видачі Кредиту, в сумі 1 500 грн (згідно тарифів Банку) (без ПДВ) на рахунок № НОМЕР_3 АТ АКБ "Львів". Позичальник доручає Банку ініціювати та здійснити операції з дебетування поточного рахунку № НОМЕР_1 в АТ АКБ "Львів", на суму комісії за видачу кредиту, вказаної в цьому пункті
За користування Кредитом Позичальник сплачує Банку фіксовану процентну ставку - у період з 13.08.2024 по дату повернення Кредиту, в розмірі 70% річних.
Загальна вартість Кредиту становить 73 913.18 грн.
Реальна річна процентна ставка становить 115,94 відсотків.
Денна процентна ставка становить 0,1196 відсотків.
Загальні витрати за споживчим кредитом, що становить 22 413,18 грн.
Позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього (п.5.1 договору).
Згідно п.5.2 договору, повернення суми Кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно Додатку 1 (Платіжного календаря), що є невід'ємною частиною цього Договору.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п.8.1 договору).
Відповідно до п.10.2 договору шляхом підписання цього договору, позичальник підтверджує, що ознайомився з умовами кредитування, діючими тарифами банку та загальною вартістю кредиту.
Договір містить реквізити сторін, зокрема дані споживача, а саме: ПІБ ОСОБА_1 , її паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер мобільного телефону. Договір підписано власноруч ОСОБА_1 13.08.2024 /а.с. 5-7 на звороті/.
Відповідно до кредитного договору №19563/008/2024 від 13.08.2024 укладеного між АТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 , відповідачці було надано кредитні кошти, що підтверджується меморіальним ордером №572145 від 13.08.2024 у сумі 51 500,00 грн /а.с. 12/.
Згідно Детального розпису загальної вартості платежів та визначення сукупності вартості Кредиту і реальної відсоткової ставки, платіжний календар, графік погашення, який є додатком №1 до кредитного договору №19563/008/2024 від 13.08.2024 встановлено дату надання кредиту: 13.08.2024, сума кредиту: 51 500 грн; термін користування кредитом: 12 міс, також до матеріалів справи долучено розрахунок за видами платежів за кредитом та за супровідними послугам, які підписані відповідачкою ОСОБА_1 /а.с.8-9/.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту підписаного ОСОБА_1 13.08.2024 зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма). Тип кредиту: готівковий А (без довідки), сума/ліміт кредиту: 51 500,00 грн, строк кредитування: 12 місяців, мета отримання кредиту: споживчі цілі; процентна ставка: з 13.08.2024 - 70,00 % річних, загальні витрати за кредитом: 22 413,18 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту: 73 913,18 грн та зазначено порядок повернення кредиту /а.с.10-11/.
З виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 з 13.08.2024 по 12.06.2025 вбачається рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 /а.с.22-25/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №19563/008/2024 від 13.08.2024 станом на 12.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ АКБ «Львів» становить 45 948,25 грн, з яких: 37 214,69 грн - заборгованість за кредитом; 8 733,56 грн - заборгованість за відсотками /а.с.4/.
У зв'язку з невиконанням належним чином умов договору за кредитним договором АТ АКБ «Львів» 11.04.2025 ОСОБА_1 було скеровано лист-вимогу щодо виконання договірних зобов'язань із вимогою в тридцятиденний термін з дати отримання даної вимоги виконати порушене зобов'язання повністю погасити заборгованість по кредитному договору, яка станом на 11.04.2025 становить 45 948,25 грн /а.с.13, 14-16/.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем (АТ АКБ «Львів») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч.1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 13.08.2024 між акціонерним товариством акціонерно-комерційний банк «Львів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №19563/008/2024.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 51 500 грн, що підтверджується меморіальним ордером №572145 від 13.08.2024.
Таким чином, суд погоджується з аргументами представника позивача про те, що сторонами погоджено розмір наданого кредиту, розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами.
Згідно п.п. 2.3.2 договору, банк має право відмовитись від видачі кредиту частково або у повному обсязі, або вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за договором, уразі настання хоча б однієї з наведених обставин, зокрема: несвоєчасної сплати процентів та/або не повернення суми кредиту (частини кредиту); наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором; іншого істотного порушення умов цього договору; невиконання/часткового невиконання позичальником обов'язків, передбачених п.2.1 цього договору.
Відповідно до п.2.4 договору, у випадку прийняття банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів, з підстав обумовлених цим договором, Банк письмово повідомляє про це позичальника. В такому випадку, позичальник зобов'язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день повернення. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення умов цього договору, вимога банку про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів втрачає чинність.
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору №19563/008/2024 від 13.08.2024, позивач 11.04.2025 направив відповідачці лист-вимогу про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором, однак відповідачка вимогу не виконала, заборгованість не погасила у повному обсязі.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором кредиту №19563/008/2024 від 13.08.2024 станом на 12.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ АКБ «Львів» становить 45 948,25 грн, з яких: 37 214,69 грн - заборгованість за кредитом; 8 733,56 грн - заборгованість за відсотками.
Суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, строки повернення кредиту.
Суд вважає неспроможними покликання представника відповідачки на пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», оскільки в даному кредитному договорі денна процентна ставка становить 0,11196 відсотків, а відтак не перевищує допустиму денну процентну ставку 1%.
Більше того, як встановлено судом з розрахунку заборгованості наданого позивачем, що відповідачка ОСОБА_1 неодноразово здійснювала оплати заборгованості за тілом кредиту та відсотками, що свідчить про визанння останньою умов кредитного договору.
Відповідно до приписів ч. 1 с. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Щодо покликань представника відповідачки на Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, згідно якого особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд зазначає наступне.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз. 3 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року по справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.
Також відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі №902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Відповідно до п.8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Питання процентів за кредитним договором регламентується статтею 1056-1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, згідно якої розмір (зокрема) процентів визначається саме кредитним договором.
А питання «відповідальності у вигляді неустойки», «розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення», «розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами» регламентуються положеннями глави 49 «Забезпечення виконання зобов'язання» та глави 51 «Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання» ЦК України.
Тобто, як вбачається з наведеного вище, проценти за кредитним договором не є, ні санкцією за порушення зобов'язання (в даному випадку за кредитним договором), ні видом відповідальності за порушення умов кредитного договору, оскільки ці проценти є обов'язковою складовою кредитного договору.
В той же час, рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 стосується питання поширення обмеження передбаченого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР розміру пені (як виду відповідальності за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання) правовідносинами, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці), а відтак це рішення жодного відношення до питання розміру процентів за кредитними договорами, укладеними з фізичними особами, не має.
В той же час, у справі № 444/9519/12 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором (тобто у справі з аналогічних правовідносин), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (пункт 50) прийшла до висновку про те, що «згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором».
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору, а статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину.
Факт укладення 13.08.2024 кредитного договору № 19563/008/2024, а також факт одержання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 51 500,00 грн сторона відповідачки визнала повністю та не оспорювала такі, а також такі судом недійсним не визнавалися: докази про протилежне у матеріалах справи відсутні.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Своїх розрахунків заборгованості перед позивачем за Кредитним договором, які б спростовували розрахунки останнього, відповідачка до суду не подала.
Тобто, подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог докази відповідачем не спростовано, що є його (а не суду) процесуальним обов'язком.
Отже позовна вимога про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 прострочених платежів по процентах у сумі 8 733,56 грн підлягає до задоволення в повному обсязі, а також враховуючи той факт, що відповідачка частково визнав позовні вимоги, а саме тіло кредиту, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч. 1, п. 1 ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі статей 207, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» (код ЄДРПОУ 09801546, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сербська, 1) заборгованість за кредитним договором №19563/008/2024 від 13.08.2024 в розмірі 45 948 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот сорок вісім) гривень 25 копійок та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору, а всього разом стягнути 48 976 (сорок вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 25 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення у повному обсязі буде складено та підписано протягом п'яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2025.
Суддя Р.Г. Равлінко