Справа №: 297/2840/25
29 вересня 2025 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Михайлишин В. М., за участю прокурора Фотченко С.І., розглянувши матеріали, що надійшли з ДЕПАРТАМЕНТУ СТРАТЕГІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГНІЧНИХ РОЗСЛІДУВАНЬ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Краснобірка, Радомишльського району, Житомирської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, колишнього головного державного інспектора відділу адміністрування акцизного податку та контролю за обігом марки акцизного податку Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Закарпатській області,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 324 від 15.08.2025 року ОСОБА_1 , будучи звільненою з посади головного державного інспектора відділу адміністрування акцизного податку та контролю за обігом марки акцизного податку Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Закарпатській області, являючись суб'єктом відповідальності відповідно до підпункту в) пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (державний службовець) в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме 09 квітня 2024 року подала щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В суд 29 вересня 2025 року ОСОБА_1 не з'явилась. Про місце, дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином. При цьому, подала заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення без її участі.
Разом з цим, в попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що метою подачі декларацій є декларування доходів особи. Так, вона подала дві декларації після звільнення, одну з яких за 9 місяців 2023 року, а іншу в січні 2024 року за 4 квартал 2023 року. Поданням вказаних декларацій, ОСОБА_1 вважала, що виконала свій обов'язок щодо декларування доходів після її звільнення 04 липня 2023 року.
Прокурор Фотченко С.І. в судовому засіданні вважав вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведеною та просив призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Крім цього, подав письмовий висновок щодо підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши думку прокурора та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, № 324 від 15.08.2025 року ОСОБА_1 вчасно не подала електронну декларацію після звільнення в передбачений законом строк.
Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Закарпатській області №162-о від 29.06.2023 року вирішено припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 04 липня 2023 року з посади головного державного інспектора відділу адміністрування акцизного податку та контролю за обігом марки акцизного податку Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Закарпатській області, за угодою сторін згідно з ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу», п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю України.
Згідно письмових пояснень від 04.08.2025 року ОСОБА_1 , остання зазначила, що 24 жовтня 2023 року після звільнення подала декларацію (на основі раніше поданої декларації) за період з 01.01.2023 року по 30.09.2023 року, проставивши позначку «при звільненні». Так, фактично декларацію було подано 14 лютого 2024 року, тобто своєчасно. Тому, ОСОБА_1 вважала, що зробила все правильно. Однак, після повідомлення їй про необхідність подання ще однієї декларації, вона 09 квітня 2024 року подала декларацію за 2023 рік, де відобразила суму доходів за 2023 рік однією сумою. При цьому, зазначила, що не мала наміру не подавати чи несвоєчасно подавати декларацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Підпунктом а пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного закону передбачено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищенаведені норми Закону, ОСОБА_1 була зобов'язана до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, тобто до 01 квітня 2024 року.
Пояснення ОСОБА_1 про подачу нею двох декларацій після звільнення не звільняють її від відповідальності за невиконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
На підставі наведеного, оскільки ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 172-6, ст. 283, п. 1 ст. 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН