Cправа № 127/13593/24
Провадження № 1-кс/127/5757/24
Іменем України
24 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12024020020000070 внесеного до ЄРДР 27.01.2024, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в селі Сулимівка Яготинського району Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, одружений, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше судимий,
який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 ..
Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділенням проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024020020000070 від 27.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних кримінальних правопорушень, звільнившись 18.03.2022 з місць позбавлення волі, після закінчення строку покарання, а саме з Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливим мотивом та метою власного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у невстановленому органом досудового розслідування місці, дату та час, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, який зберігав при собі з метою подальшого збуту.
Надалі ОСОБА_4 , продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання та збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, зберігаючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, 27.01.2024 приблизно о 18 год 35 хв розпочав рух вздовж паркану Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 26, м. Вінниця. Після цього, ОСОБА_4 , з метою закінчення кримінального правопорушення, 27.01.2024 о 18 год 40 хв здійснив перекид (кидок) через паркан пакунку з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обмотаного клейкою стрічкою типу «скотч» жовтого кольору, на територію охороняємої зони Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)». Однак, фактично відразу ОСОБА_4 був затриманий працівниками оперативного відділу Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», які здійснювали патрулювання прилеглої території.
При огляді та відкритті вищевказаного пакунку, який перекинув ОСОБА_4 на охоронювану територію Державної установи «Вінницька виправна колонія (№ 86)», виявлено та вилучено пакет ТОВ «АТБ», у якому знаходились ще два поліетиленові пакети синього кольору та фольгові згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору у подрібненому стані.
Відповідно до висновку експерта, надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - канабісом, масою (у перерахунку на висушену речовину) 76,47 г.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу у місця позбавлення волі.
У свою чергу, 27.01.2024 о 21 годині 50 хвилини ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, складено 28.01.2024 та цього ж дня вручено:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Сулимівка Яготинського району Київської області, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, одруженому, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованому, раніше судимому:
1) 17.04.2003 Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 75, КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 1 рік;
2) 21.05.2004 Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі;
3) 06.11.2007 Сокирянський районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі. Звільнений 30.11.2012, після закінчення строку відбування покарання;
4) 21.02.2013 Кельменецьким районним судом Чернівецької області за ст. 395 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту;
5) 20.01.2017 Вінницький міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 18.03.2022, після закінчення строку відбування покарання.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
рапортом працівника ДУ «Вінницька ВК (№ 86)» про виявлення кримінального правопорушення;
показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
протоколами пред'явлення свідкам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 для впізнання особи за фотознімками;
протоколом огляду місця події (території ДУ «Вінницька ВК (№ 86)»;
показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
протоколом огляду місця події (вул. Привокзальна, 26 у м. Вінниці);
протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
висновком експерта за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів;
іншими матеріалами, отриманими у встановленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, 29.01.2024 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 розглянуто клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб з моменту затримання, тобто до 21.00 год. 26.03.2024.
Надалі ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2024 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.04.2024 включно.
При цьому, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він являється раніше судимою особою, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, які не зменшились та не змінились, зокрема:
1) переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а санкція ч. 2 ст. 307 КК України виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Також ОСОБА_4 він офіційно не працевлаштований, а наявні соціальні зв'язки не стали для нього перешкодою у вчиненні тяжкого злочину. Також ОСОБА_4 намагався залишити місце вчинення кримінального правопорушення та був затриманий лише завдяки злагодженим діям працівників правоохоронних органів.
2) незаконного впливу обвинуваченого на свідків чи експертів, оскільки згідно статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. При цьому, під час ознайомлення з матеріалами доданими до цього клопотання ОСОБА_4 стане відома адреса проживання свідків, а тому перебуваючи на волі він зможе здійснювати на них відповідний вплив. Водночас у кримінальному провадженні буде призначено ряд судових експертиз, а тому існує імовірність, що у випадку застосування іншого запобіжного заходу ОСОБА_4 матиме можливість незаконного впливу на експертів. Більше того, 21.02.2013 Кельменецьким районним судом Чернівецької області ОСОБА_4 засуджено за ст. 395 КК України, тобто наявних обмежень у вигляді адміністративного нагляду виявилось недостатньо для контролю за його поведінкою.
3) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має 4 незнятих та непогашених судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, неодноразово відбував покарання у виді реального позбавлення волі, звільнявся від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком, вчиняв нові умисні злочини в період невідбутої частини покарання, за що засуджувався з урахуванням ст. 71 КК України. Тобто, попередня кримінально-правова біографія особи та тенденція застосування заохочувальних норм свідчать про небажання підозрюваного ставати на шлях виправлення та роботи для себе будь-які висновки. Окрім цього, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходу, а матеріали кримінального провадження свідчать, що способом його заробітку є збут наркотичних засобів.
4) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема органом досудового розслідування не встановлені обставини придбання ОСОБА_4 вилученого у нього наркотичного засобу, які для цього використовувались знаряддя та способи фасування. Вказані речі на даний час не вилучено, стороні обвинувачення не відоме їх місцезнаходження.
Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинуваченого, його репутацію та соціальні зв'язки;
2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3) застава, оскільки обвинувачений не працевлаштований та не має офіційного джерела доходів, а в разі сплати застави іншою особою він зможе продовжити злочинну діяльність чи переховуватися від слідства та суду.
4) домашній арешт, оскільки обвинувачений усвідомлює тяжкість покарання за вчинений злочин, тому на думку сторони обвинувачення, обвинувачений не виконуватиме вимог встановлених даним запобіжним заходом та вчинятиме дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вказані вище злочини, у зв'язку із чим недоцільно обирати даний запобіжний захід, який на даній стадії кримінального провадження являється вкрай ризикованим.
Окрім цього, ризик «незаконний вплив на потерпілого, інших обвинувачених» у викладеному контексті повністю співпадає з рішенням Європейського суду (Справа «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
У свою чергу, незаконний вплив на потерпілих у цьому провадженні та свідків, експерта відповідно до діючого кримінального законодавства кваліфікується як злочин, що свідчить про те, що він може вчиняти інші злочини.
У рішенні Європейського суду (Справа «Клоот проти Бельгії» від 12.12.1991) зазначено, що тяжкість обвинувачення, а також обставини справи, можуть виправдати рішення судових органів про взяття та утримання особи під вартою для того, щоб запобігти спробам вчинити нові злочини.
Також, у рішенні Європейського суду (Справа «Нінеску проти республіки Молдови» від 15.07.2014) зазначено, що ризик переховування обвинуваченого від суду повинен оцінюватись в контексті чинників, пов'язаних з його особистістю, а саме з його моральними цінностями, житлом, родом занять, майном, сімейними зв'язками і всіма видами зав'язків з державою, в якій відбувається кримінальне переслідування.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. У зв'язку із цим, існує необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Аналогічно, згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. 36, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, прокурор просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки вчинено тяжкий злочин, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, зокрема обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник в судовому засіданні просив суд в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт по кримінальному провадженню направлено до суду, проте підготовче судове засідання не проведено, а строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого спливає.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
З аналізу зібраних по кримінальному провадженню доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше судимий.
Стороною обвинувачення в ході розгляду клопотання наведено низку ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 28.04.2024.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи наведене, а також обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , наслідки в результаті кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що ризики в обґрунтування тримання під вартою обвинуваченого не зменшилися, тривають та ОСОБА_4 може ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а тому вказані ризики виправдовують необхідність продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики не зменшилися та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що заставу яка визначена ухвалою слідчого судді від 22.03.2024 слід залишити без змін у тому ж розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 години 50 хвилин 22 червня 2024 року.
Строк дії ухвали визначити до 22 червня 2024 року.
Заставу визначену ухвалою слідчого судді від 22.03.2024 залишити без змін у тому ж розмірі.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_13