30 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 646/8469/24
провадження № 22-ц/818/1732/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Маламуж - Корнієнко Тамари Станіславівни на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Бібіка О.В.,-
встановив:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства. Просив визнати його батьком малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року позовну заяву задоволено. Визнано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) батьком малолітнього ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Зобов'язано орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису № 137 від 14.05.2020 року про народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме: - в графі «Батько» записати: прізвище - « ОСОБА_4 », ім'я - « ОСОБА_5 », по-батькові - « ОСОБА_6 », громадянство - «громадянин України»; - змінено прізвище ОСОБА_3 з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_4 ».
На вказане рішення суду першої інстанції представник ОСОБА_2 адвокат Маламуж - Корнієнко Тамара Станіславівна подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначала, що не заперечує той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився за допомогою екстракорпорального запліднення з використанням сперми донора, але ні на момент запліднення, ні на момент народження сина ОСОБА_8 дані про донора (тобто ПІБ ) їй не були відомі. Сина вона не приводила до експертної установи ТОВ «МАМА ПАПА» для проведення експертизи, тому має сумніви щодо дійсності проведеної експертизи.
Вислухавши думки представників сторін, під час її розгляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне призначити у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу.
Відповідно до частини другої статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Згідно роз'яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі №478/690/18 висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Відповідно до частини 5 статті 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року №5 роз'яснив судам, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Отже, аналіз зазначених норм свідчить про те, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи, що висновок судової молекулярно-генетичної експертизи є одним з необхідних доказів в справі про встановлення батьківства, проведення такої експертизи необхідне для перевірки доводів апеляційної скарги, правильного встановлення фактичних обставин справи та ухвалення обґрунтованого рішення по суті спору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для призначення у справі судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої поставити питання: Чи є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічним батьком ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )?
Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до частин першої та третьої статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 надав суду висновок молекулярно- генетичного дослідження для подання до суду № 43657 від 29.07.2024 року.( а.с. 10-18).
Разом з тим зазначений висновок молекулярно- генетичного дослідження складений ТОВ "МАМА ПАПА", які не є експертною установою.
Відповідач заперечувала факт надання білологічних зразків дитини для проведення зазначеного дослідження.
Крім того з наявних у справі доказів убачається, що позивач проживає та працює у Казахстані. З копії закордонного паспорту позивача, яка надана представником позивача, неможливо встановити факт перебування ОСОБА_1 на території України під час відібрання біологічних зразків для проведення генетичного дослідження.
Приймаючи до уваги думку представників сторін, досліджені матеріали справи та встановлені обставини, колегія суддів вважає за необхідне призначити у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, оскільки позивач клопотання про призначення зазначеної експертизи в суді першої та апеляційної інстанції не заявив, що викликає сумніви у добросовісному виконанні ним свого процесуального обов'язку щодо надання доказів.
Тому суд вважає за доцільне призначити у справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставити наступне питання: Чи є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічним батьком ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )?; визначити експертну установу - Харківський науково - дослідницький експертно-криміналістичний центр МВС України, попередивши експертів (експерта) про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Витрати по сплаті вартості проведення експертизи покласти на позивача, оскільки саме на нього покладено обов'язок доведення позовних вимог.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на час проведення експертизи провадження по справі зупинити.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оскільки дитина постійно проживає з ОСОБА_2 , суд керуючись вимогами ст.109 ЦПК України зобов'язує її забезпечити надання експерту необхідних зразків біологічного матеріалу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись ст.ст. 12, 81, 104, 259, 367 ЦПК України, колегія суддів
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківствасудово-медичну молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставити наступне питання: Чи є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) біологічним батьком ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )?
Проведення експертизи доручити експертам сектору молекулярно-генетичних досліджень відділу біологічних досліджень Харківського науково - дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Харків, вул. Ковтуна, № 34).
Зобов'язати ОСОБА_1 надати необхідні зразки біологічного матеріалу.
Зобов'язати ОСОБА_2 забезпечити надання експерту необхідних зразків біологічного матеріалу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Попередити сторін про наслідки ухиленні від участі у експертизі відповідно до ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
О.Ю. Тичкова