печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25478/20-к
05 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у кримінальному провадженні №12020100060002075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою суду від 09.11.2023 оголошено розшук ОСОБА_5 , а кримінальне провадження №12020100060002075, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 0.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - зупинено до розшуку обвинуваченого.
Ухвалою від 05.05.2025 відновлено вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, зазначивши, що заходи забезпечення у кримінальному провадженні відсутні, запобіжний захід не обирався, процесуальні витрати відсутні, необхідність у вирішенні питання долі речових доказів відсутня.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора, надав згоду на закриття кримінального провадження з заявленої підстави.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 підтримала заявлене прокурором клопотання.
Представник потерпілого ТОВ «Сільпо-Фуд» - ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України.
Судом, з урахуванням думки учасників провадження, належного повідомлення вказаного представника потерпілого про місце, дату та час проведення підготовчого судового засідання, неповідомлення ним про причини неприбуття та ненаправлення заяви про відкладення розгляду, визнано можливим розглянути заявлене клопотання у відсутності останнього.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, на суму 280 грн. 92 коп., що мало місце 10.06.2020.
На час вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 10.06.2020 встановлено в сумі 2 102 грн., відтак податкова соціальна пільга у 2020 році складала 1 056 грн. (1 056 грн. х 50%).
Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), водночас нормами КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2020 році, на час вчинення інкримінованого ОСОБА_5 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 268 грн. 40 коп. Якщо вартість викраденого майна перевищувала 268 грн. 40 коп., то наставала кримінальна відповідальність.
Отже, на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_7 діяння, таємне викрадення чужого майна вартістю понад 211 грн. 20 коп. кваліфікувалось за ч. 1 ст. 185 КК України(крадіжка), а за наявності кваліфікуючої ознаки вчинення крадіжки повторно - за ч. 2 ст. 185 КК України.
В той же час, 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції, відтак за ч. 1 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі визначено положеннями ст. 4 КК України. Зокрема, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).
Частиною 6 ст. 3 КК України, визначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2020 році становила 2 102 грн.
Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2020 році становила 2 102 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_5 діяння, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно обвинувального акта становить 280 грн. 92 коп., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 2 102 грн.
Оскільки згідно обвинувального акта вартість майна, викрадення якого інкриміновано ОСОБА_5 , становить суму, меншу за 2 102 грн., то вказані дії ОСОБА_5 підпадають під регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 висловив згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Європейський суд з прав людини констатує, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Частиною 1 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання ухвалою суду законної сили - відсутні, та відповідних клопотань прокурором не заявлено.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 5 КК України, ст. ст. 284-288, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Кримінальне провадження №12020100060002075, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, закрити на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України.
Процесуальні витрати в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1