печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12064/25-к
пр. 1-кс-12394/25
28 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024000000000560, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2025 у справі №757/6609/25-к, а саме на грошові кошти в сумі 2190 доларів США, 124300 гривень та 165760 Євро. Зазначені грошові кошти були вилучені під час обшуку житла ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2024 у справі №757/42772/24-к.
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає про відсутність підстав для подальшого арешту майна ОСОБА_4 . Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000560 від 18.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України. В межах вказаного кримінального провадження, 24.09.2924 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 23.09.2024 під час обшуку житла ОСОБА_4 , а саме на грошові кошти в сумі 2190 доларів США, 124300 гривень та 165760 Євро. Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2024 у справі № 757/43402/24-к. Вказане клопотання було задоволено та на зазначені грошові кошти було накладено арешт. Однак ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 11.02.2025 у справі № 757/5374/25-к скасовано вказаний арешт. Надалі прокурором у кримінальному провадженні було повторно подано клопотання до Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на грошові кошти, які були вилучені 23.09.2024 під час обшуку житла ОСОБА_4 17.02.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, ігноруючи попередню ухвалу про скасування арешту, винесено ухвалу про накладення арешту на вказані грошові кошти.
Представник власника майна стверджує, що прокурор називає грошові кошти речовими доказами відповідно до постанови 24.09.2024, однак останній не зазначає про джерело походження таких коштів та доказів отримання їх незаконним шляхом. Також в постанові від 24.09.2024 вказані інші предмети, які визнаються речовими доказами, але в подальшому арешт накладено лише на грошові кошти.
Зазначає, що у кримінальному провадженні №12024000000000560 від 18.03.2024 ОСОБА_4 не повідомлено про підозру та не допитано в якості свідка. На думку заявника, виглядає абсурдним твердження органу досудового розслідування, що ОСОБА_4 є учасником організованої злочинної групи. Єдиними наданими суду доказами про причетність власника майна є допити свідків, а саме працівників карного розшуку.
ОСОБА_4 має документальні підтвердження походження вилучених коштів.
Зокрема, 15.03.2024 останній продав власний автомобіль BMW X5. Згідно з договором купівлі-продажу, вартість автомобіля становила 1 600 000 гривень (еквівалентно 37 843 євро за курсом НБУ на дату угоди). Також 06.01.2022 ОСОБА_4 продав інший власний автомобіль BMW 740. Вартість цього транспортного засобу була оцінена у 1 080 000 гривень (еквівалентно 34 783 євро за курсом НБУ на дату угоди). Зазначені операції підтверджуються офіційним листом Головного сервісного центру МВС від 22.11.2024 року. Отримані кошти від продажу транспортних засобів ОСОБА_4 зберігав у власному домогосподарстві.
Крім того, 06.09.2024 ОСОБА_4 отримав у борг за розпискою 100 000 євро від свого знайомого з метою придбання нерухомості. Згідно з домовленістю, повернення цих коштів має бути здійснено до 06.09.2026.
Підсумовуючи, представник власника майна вважає, що версія органу досудового розслідування щодо відповідності арештованого майна ознакам речових доказів у кримінальному провадженні № 12024000000000560 від 18.03.2024 є належним чином не дослідженою та не підтвердженою допустимими доказами, а також що вказана версія повністю спростовується наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання. Проте останнім направлено до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту майна у його відсутність, просить відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі. Окрім того, 10.06.2025 слідчим у кримінальному провадженні № 12024000000000560 від 18.03.2024 надано письмові заперечення в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Слідчий суддя, вислухавши думку представника власника майна, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, письмові заперечення слідчого із долученими до них документами, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.
Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000560 від 18.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України.
З огляду на письмові заперечення слідчого, вказане кримінальне провадження здійснюється щодо дії на території України організованої злочинної групи, учасники якої попередньо зорганізувались у стійке об?єднання для незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту сильнодіючих речовин та сильнодіючих лікарських засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, без спеціального на те дозволу, в особливо великих розмірах. Крім того, вказаними учасниками групи також здійснюють виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту, а також збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів за допомогою інформаційних систем, зокрема Інтернету, у великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2025 у справі №757/6609/25-к накладено арешт на грошові кошти в сумі 2190 доларів США; грошові кошти в сумі 124300 гривень; грошові кошти в сумі 165760 Євро.
У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 17.02.2025.
Щодо посилання заявника на те, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, то слід зазначити, що арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною чи обвинуваченою у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, адвокатом ОСОБА_6 у клопотання вказано, що ОСОБА_4 не був допитаний в якості свідка. Однак зазначене спростовується доданим до письмових заперечень слідчого протоколом допиту від 02.10.2024.
Щодо доводів заявника з приводу того, що походження вилучених грошових коштів є правомірним та документально підтвердженим, варто зауважити, що слідчий суддя не має можливості встановити з долучених представником власника майна документів, що саме ці грошові кошти були вилучені за адресою, де проведено обшук, та відповідно дійти висновку про необґрунтованість накладеного арешту чи невідповідність коштів критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України. Крім того, слід враховувати, що вилучення грошових коштів мало місце 23.09.2024, тоді як продаж транспортних засобів ОСОБА_4 відбувся понад два роки і шість місяців до цієї дати.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває, і з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки особою, що звернулась із клопотанням, не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в його застосуванні відпала потреба.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1