печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33302/25-к
пр. 1-кс-28859/25
28 липня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021000000002627, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі № 757/29614/23-к в межах кримінального провадження №42021000000002627 від 17.12.2021, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:004:0079, місце розташування якої: АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано.
ОСОБА_3 вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:03:004:0079, розміром 0,0798 га була добросовісно нею набута шляхом купівлі 10.11.2020 року у співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Заявник стверджує, що при розгляді клопотання про накладення арешту, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:004:0079 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1296250332109, що належить ОСОБА_3 , не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, а саме, що вказане нерухоме майно набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Власник майна зазначає, що кримінальне провадження №42021000000002627 триває від 17.12.2021 та в період з 03.08.2023 по 11.07.2025 стороною обвинувачення не обґрунтовано об"єктивні та законні підстави для такого довготривалого тримання належного ОСОБА_3 майна під арештом.
ОСОБА_3 просила провести судове засідання щодо розгляду клопотання без її участі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення судового засідання. Разом з тим, прокурор групи прокурорів Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №42021000000002627 від 17.12.2021 ОСОБА_6 надіслав на адресу суду письмові заперечення. Прокурор зазначив, що у кримінальному провадженні триває збирання необхідних доказів. Після їх отримання буде призначено експертизи з питань землеустрою, земельно-технічні, почеркознавчі експертизи та інші, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, винних осіб та притягнення їх до передбаченого законом відповідальності. З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою збереження речових доказів, є необхідність у подальшому арешті вищевказаної земельної ділянки, оскільки незастосування арешту на майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що майно може бути відчужене, перетворене тощо. Вважає, що стороною не доведено, що арешт накладено не обґрунтовано або в ньому відпала потреба.
Слідчий суддя, з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, визнав за можливе провести розгляд справи у відсутність осіб, що не з'явились.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, письмові заперечення прокурора із долученими до них документами, слідчий дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000002627 від 17.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі № 757/29614/23-к накладено арешт на ряд земельних ділянок, зокрема з кадастровим номером 3210900000:03:004:0079, що належить ОСОБА_3 із забороною відчуження, розпорядження та користування таким майном.
При прийнятті рішення про накладення арешту слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на земельні ділянки, оскільки вказане майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям ст . 98 КПК України та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів, а також ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 03.08.2023.
У своєму клопотанні ОСОБА_3 посилається на те, що вона є законним власником земельної ділянки відповідно до договору купівлі-продажу від 10.11.2020.
Натомість, належність арештованого майна вже була предметом оцінки слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна 03.08.2023
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з тим, зі змісту ухвали вбачається, що предметом досудового розслідування є незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення з постійного користування Ірпінського лісництва філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України». В результаті такого вилучення і утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:03:004:0079, площею 0,0798 га, місце розташування якої: АДРЕСА_1.
Отже, предметом досудового розслідування вказаного кримінального провадження, є в тому числі нерухоме майно ОСОБА_3 , на яке накладено арешт.
Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування у вказаному провадженні триває та з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту майна в сукупності з вищенаведеними обставинами, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість арешту, накладеного на належне ОСОБА_3 майно, та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1