Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4345/25
номер провадження 1-кс/695/1090/25
26 вересня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025250370001022 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кропивна Золотоніського району, Черкаської області, громадянина України, українця, має середню спеціальну освіту, військовослужбовця, призваний на військову службу за мобілізацією, стрільця стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ), ВОС-100915А військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не одруженого, на утриманні жодних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 12.05.2023 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 8 років з конфіскацією майна; 11.03.2025 Бориспільським міськрайонним судом Київської області звільненого умовно-достроково на невідбуту частину призначеного основного покарання 5 років 7 місяців 21 день, для проходження військової служби за контрактом, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025250370001022 від 11.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є причетним ОСОБА_5 , який підозрюється в тому, що він, будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину проти власності, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову повторно вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, а саме: 10.09.2025 близько 12 год. 00 хв. перебуваючи на території ТОВ «Світязь», що розташована в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужої власності, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, таємно викрав компресор повітряний марки «Dnipro-М» АС-48, що належать ОСОБА_6 , ринкова вартість якого, згідно висновку
судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/13570-ТВ від 15.09.2025, становить 8180,14 гривень та у подальшому ОСОБА_7 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 8180,14 грн.
Він же, повторно 10.09.2025 близько 14 год. 10 хв., перебуваючи в приміщенні ПТ «Ломбард» «Черкаська позика», що розташований по вул. Садовий проїзд, 5 м. Золотоноша Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужої власності, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав мобільний телефон «Apple iPhone» 13 Pro 256 Gb, що належать ФОП « ОСОБА_8 », ринкова вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/13662-ТВ від 16.09.2025, становить 21 518.33 гривень та у подальшому ОСОБА_7 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 21 518.33 грн.
За даним фактом 11.09.2025 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370001022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
25.09.2025 року ОСОБА_5 , з дотриманням вимог ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що стверджується:
1)даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.09.2025 року;
2)даними протоколу огляду місця події від 10.09.2025 ;
3)показаннями представника потерпілого ОСОБА_9 від 15.09.2025;
4)показаннями свідка ОСОБА_10 від 12.09.2025;
5)показаннями свідка ОСОБА_11 від .12.09.2025;
6) показаннями свідка ОСОБА_12 від .12.09.2025;
7)даними протоколу огляду місця події від 11.09.2025;
8)показаннями потерпілого ОСОБА_6 від 11.09.2025;
9)показаннями свідка ОСОБА_13 від 11.09.2025;
10)показаннями свідка ОСОБА_14 від 11.09.2025;
11)протоколом огляду місця події від 23.09.2025;
12)показаннями свідка ОСОБА_15 від .23.09.2025
13)даними висновку експерта №СЕ-19/124-25/13570-ТВ від 15.09.2025;
14)даними висновкоу експерта №СЕ-19/124-25/13662-ТВ від 16.09.2025;
15)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які орган досудового розслідування обґрунтовує наступними обставинами:
- ризик переховуватись від суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_7 усвідомлює, що він вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, зокрема санкція тяжкого злочину, та невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до переховування. Окрім того ОСОБА_7 судимий за вчинення умисних злочинів. Також згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), було встановлено, що він самовільно залишив розташування військової частини, що свідчить про його можливість переховування від суду;
-ризик незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженню, шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу, вимагати дачу від нього неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування;
-ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 обґрунтовується тим, що останній, не має власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу, а також вчинення ним раніше тяжкого майнового злочину, за який він був засуджений за вчинення умисного майнового злочину, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв'язку з цим підозрюваний може вчинити злочин повторно.
За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор та слідчий наполягали на обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечував.
Перевіривши наданні матеріали клопотання в режимі таємниці слідства, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що останнє відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням має підтверджуватися наявними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження на час пред'явлення підозри.
Сукупність цих доказів має дати підстави вважати, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті, зокрема наявності достатніх підстав для встановлення вини підозрюваного у інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом із тим в ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також слідчий суддя зауважує, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою отримання можливості уникнути чи пом'якшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь, погроз або примусу, щоб останні не давали або змінили свої свідчення на його користь.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину проти власності, судимість за який не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став та підозрюється у вчиненні кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, що свідчить про ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень.
Отже, в ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, що стверджується доданими до клопотання матеріали, які на даному етапі містять достатньо доказів про обґрунтованість підозри.
Суд дійшов до висновку, що тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, саме тим, що оцінка таких ризиків має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Отже, беручи до уваги обставини, за якими пред'явлено підозру, слідчий суддя вважає доведеними заявлені ризики, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та від суду, оскільки тяжкість діяння в якому він підозрюється та суворість передбаченого покарання вказують на високий ризик втечі підозрюваного з метою уникнення покарання, незаконного впливу на потерпілого чи свідків або перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя враховує, що за станом здоров'я підозрюваний може утримуватись під вартою, оскільки доказів протилежного слідчому судді не надано, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, вчинене повторно, що свідчить про високий ризик суспільної небезпечності підозрюваного, що вказує на можливість ним вчинення інших кримінальних правопорушень. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
Також згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - заборонити спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст.ст. 177-183, 193, 194, 196, 197, 309, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ: Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту постановлення ухвали, з 26.09.2025 року.
Строк дії ухвали - по 24.11.2025 року включно
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись за межі Золотоніського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі.
Роз'яснити, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, слідчому, прокурору та до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст виготовлено та оголошено 30 вересня 2025 року о 17:10 год.
Слідчий суддя Золотоніського
міськрайонного суду ОСОБА_1