Справа № 643/7160/25
Провадження № 1-кп/643/839/25
30.09.2025 колегія суддів Салтівського районного суду міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221170000390 від 12.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115 КК України,
В провадженні Салтівського районного суду міста Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
У кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого продовжено до 05.10.2025.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просила продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки наявні ризики передбачені ст.177 КПК України встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили змінити на домашній арешт, зазначивши, що ризики передбачені ст.177 КПК України прокурором не доведені та не підтверджені. Просили врахувати, що ОСОБА_6 одружений, має неповнолітню дитину, є внутрішньо-переміщеною особою та має у м.Харкові місце проживання.
Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися, кожен окремо, подали до суду заяви про подальший розгляд справи у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового засідання, дійшла до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, та особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я іншої особи, за яке передбачено покарання від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, одружений, має неповнолітню дитину.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за яке передбачено покарання від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, то усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, з метою його уникнення, може вчинити дії направлені на переховування від суду.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Також, наразі не всі допитані свідки, а тому існує ризик впливу обвинуваченого на свідків.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, які були враховані судом при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують, вони не зменшились та їх існування не закінчилось.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної поведінки обвинуваченого та вважає можливим та необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисту про необґрунтованість та недоведеність існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Доводи захисту на те, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, наявність у нього утриманців, є вагомими, проте не мають вирішального характеру під час розгляду питання про продовження строку дії запобіжного заходу, самі по собі не спростовують висновків суду щодо доцільності продовження тримання його під вартою, не зменшують існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Також, колегія суддів вважає, що продовження строку утримання під вартою ОСОБА_6 виправдано тим, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Керуючись ст. ст. 177, 189-191, 331, 369, 372 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 28.11.2025.
Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 01.10.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3