Справа № 643/16426/25
Провадження № 1-кс/643/5437/25
30.09.2025
Слідчий суддя Салтівський районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Салтівського районного суду міста Харкова клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024, -
До слідчого судді 25.09.2025 з клопотанням звернувся вказаний власник майна, який клопоче про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024 ухвалою слідчого судді постановленою у справі №953/1640/24 на майно ОСОБА_3 . Заявник своє клопотання мотивує тим, що з вказаним майном проведені всі необхідні слідчі дії. З огляду на викладене, представник вважає, що підстави для арешту відпали, тому прохає його скасувати.
Власник майна у судове засідання не з'явився, подав відповідну заяву, у якій просив клопотання задовільнити з мотивів викладених у ньому.
Представники сторони обвинувачення не заперечували проти задоволення клопотання, зазначали, що потреба у арештованому майні відпала.
Дослідивши клопотання з додатками та позицію сторони обвинувачення слідчий суддя доходить до наступного.
Відповідно до ст.170 КПК України арешт майна застосовується, зокрема, з метою збереження речових доказів
При цьому, з комплексного тлумачення ст.174 КПК України випливає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту. Таке клопотання підлягає задоволенню, якщо: відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, або арешт накладено необґрунтовано.
Якщо слідчий у своїй заяві прямо зазначає, що арештоване майно не потрібне для цілей досудового розслідування, це означає: відсутня потреба у його подальшому збереженні як речового доказу; арешт не виконує більше функції, для якої його було накладено.
Відповідно до ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
При цьому з приписів норм глави 17 КПК України випливає, що арешт майна як обмеження права власності є допустимим лише за умови наявності законних і доведених підстав.
На переконання слідчого судді, якщо орган досудового розслідування сам визнає відсутність підстав, подальше обмеження власника у володінні, користуванні чи розпорядженні майном є непропорційним втручанням у його право власності.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду ра рішеннях ЄСПЛ, з яких вбачається, що обмеження права власності можливе лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, при цьому якщо орган досудового розслідування не довів необхідності подальшого арешту майна, суд зобов'язаний скасувати такий арешт.
Беручи до уваги наведене, слідчий суддя переконаний, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024 - задовільнити.
Скасувати арешт на майно ОСОБА_3 , накладений у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024 ухвалою слідчого судді у справі №953/1640/24.
Зобов'язати слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №22024220000000173 від 08.02.2024 негайно повернути вищевказане майно власнику.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1