Справа № 642/2421/25
Провадження № 2/642/1094/25
30 вересня 2025 р. м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Балабая С.С.,
за участю секретаря судового засідання Ажиппо О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Харкові матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
Представник ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 1398164 у розмірі 4542,4 гривень, також просив стягнути понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422.40 грн та 7000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1398164 від 22.04.2024
04.09.2024 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» було укладено Договір факторингу № 04092024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 1398164 від 22.04.2024 перейшло до ТОВ Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
Згідно п. 1.2. Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 1000 гривень. П. 1.3. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 22.04.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.
П. 1.4. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.04.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
П. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 4089,80 грн. Денна процентна ставка складає: (4089.80 грн. / 1000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 1.19%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720,15 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 5089,80 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні 3 платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Зі змісту позову вбачається, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши подані докази, дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
22.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1398164 від 22.04.2024.
Згідно п. 1.2. Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 1000 гривень. П. 1.3. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 22.04.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.
П. 1.4. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.04.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
П. 1.5. Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 4089.80 грн. Денна процентна ставка складає: (4089,80 грн. / 1000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 1.19%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720,15 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 5089,80 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів.
Факт надання кредиту відповідач не заперечує, отже ця обставина вважається доведеною.
04.09.2024 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» було укладено Договір факторингу № 04092024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 1398164 від 22.04.2024 перейшло до ТОВ Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».
Відповідно до п.2.1.3. Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимог відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.
Згідно із реєстром прав вимог №1 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1398164 від 22.04.2024 в сумі 4542,4 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 900 грн. - заборгованість за кредитом; 1352,4 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 210 грн. - заборгованість за комісією; 2000 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами).
Відповідно до частини 1статті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Положеннями частини 1статті 207 ЦК Українивстановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3ст. 207 ЦК України).
Згідно із підпунктом п'ять частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до підпункту 59 частини 1статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису
Згідно із ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні фінанси» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеномустаттею 12 Закону України «Про електронну комерцію»(електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому за правовими наслідками цей договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 1000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача, номер якої надано йому позичальником та вказано в кредитному договорі.
Оскільки відповідач при укладенні договору разом із своїми паспортними даними надав номер карткового рахунку на який було здійснено переказ коштів, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення договору та надання грошових коштів.
Згідно з ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як регламентовано ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).
За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1ст. 512 ЦК Українидає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).
Оскільки сторонами договору дотримані умови зазначеного договору факторингу, що встановлюють порядок та процедуру відступлення права вимоги за договором, тому суд дійшов висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1398164 від 22.04.2024.
Положеннямист. 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення кредиту, а тому вимога щодо стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7000,00 грн підлягає задоволенню.
Як зазначає позивач заборгованість відповідача за кредитним договором № 1398164 від 22.04.2024 становить 4542,4 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 980 грн. - заборгованість за кредитом; 1352,4 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 210 грн. - заборгованість за комісією; 2000 грн. - сума заборгованості за пенею (штрафами).
Суд зауважує, що зважаючи на вимоги статей12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за вищевказаним договором, а тому суд не має підстав піддавати його сумніву.
З копії відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що нарахування відсотків здійснене в межах строку кредиту, визначеного в п. 1.3 та п.1.4 Кредитного договору.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.
Кредитний договір укладено 22.04.2025.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Інших умов введення в дію статті 8 цього Закону не встановлено.
Отже, Договір кредиту укладено після набрання чинності змінами до ч.5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», внесеними Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Проте, цим же Законом № 3498-IX від 22.11.2023, до Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» було внесено доповнення: пункт 17.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту включаються до нормативно-правового акта у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Перехідні положення включаються також, якщо нормативно-правовими актами, що застосовувалися до набрання чинності прийнятим (виданим) нормативно-правовим актом, встановлювався інший порядок регулювання відповідних суспільних відносин; якщо необхідно передбачити збереження обсягу і змісту норм права, спрямованих на захист прав і свобод громадян та інтересів юридичних осіб, що існували за попереднього регулювання.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору строк кредитування складає 345 днів. Дата повернення кредиту 02.04.2025. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 1,19%.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Оскільки позивач просить стягнути заборгованість станом на 04.09.2024, то суд розраховую суму заборгованості за вказаний період.
Суд констатує, що умова пункту 1.5.3, 1.5.2 Договору є нікчемними в частині розміру денної процентної ставки, що перевищує 1,5% за період з 22.04.2024 по 18.08.2024 та 1% за період з 19.08.2024 по 04.09.2024.
При цьому, дійсність умов Договору про надання кредиту в частині платності кредиту, зобов'язання позичальника сплатити проценти за користування Кредитом суд сумніву не піддає.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом.
Тому, у частині вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними грошовими коштами позов є обґрунтованим частково та підлягає частковому задоволенню.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначено тимчасовий режим обмежень. Оскільки строк, за який нараховано проценти (з 22.04.2024 по 04.09.2024), охоплює два періоди з різними законодавчими обмеженнями, суд здійснює розрахунок заборгованості за процентами окремо для кожного з цих періодів.
З 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень, не може перевищувати 1,5%.
Договірна умова про нарахування 1,19% в день з цієї дати суперечить імперативній нормі закону. Таким чином, у частині, що перевищує встановлений законом ліміт (1,5%), договірна умова є нікчемною, а нарахування процентів за цей період повинно здійснюватися за максимально дозволеною ставкою 1,5% на день.
Кількість днів у періоді складає 120.
Розрахунок процентів за Період 2:
1000.00грн*0.015*120 днів=1 800 грн.
Сплачено 420 грн.
Період 2: з 21.08.2021 по 03.09.2024
На цей період вже діж положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % .
Кількість днів у періоді складає 14.
Розрахунок процентів за Період 2:
1000.00грн*0.01*14 днів=140,00грн.
Загальний розмір заборгованості
Сукупний розмір процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню, становить:
1380 грн + 140 грн = 1520 грн.-180,60 грн.=1339,40 грн.
Щодо вимоги про стягнення комісії за кредитним договором.
10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Отже, вказані витрати у сумі 210 грн стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
В частині стягнення з відповідача заявленої заборгованості за пенею (штрафами) в сумі 2000 грн, суд зауважує.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору №1398164 від 22.04.2024 у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700,00 грн за кожний випадок порушення.
Водночас, відповідно до п. 18прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на викладене, заборгованість за пенею (штрафами) в сумі 2000,00 грн стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.
Щодо розподілу судового збору.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч.1ст. 141 ЦПК України.
Рішенням суду стягнуто на корить позивача 2319,40 грн., а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1236.90 грн .
Щодо витрат позивача суд зазначає наступне.
Представником позивача заявлене клопотання щодо стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що становлять 7000,00 грн.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст. 137 ЦПК України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
На підтвердження обсягу наданих послуг здійснених позивачем надана копія договору про надання правничої допомоги №012-25 від 03.03.2025 та копію акта прийому-передачі наданих послуг від 03.03.2025 за зазначеним договором про надання правової допомоги.
Вирішуючи питання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
- метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (постанови Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Суд вважає, що з огляду на обставини справи: ціна позову становить 4542,4 грн, предмет позову складається зі стягнення кредитної заборгованості, а, отже, справа не є досить складною, розгляд здійснювався в спрощеному провадженні, і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, а тому заявлений адвокатом розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не є співмірними з складністю наданих послуг. Відтак, суд дійшов висновку щодо зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу до двох тисяч гривень.
Керуючись ст. ст.141,263-265 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (код ЄДРПОУ 41240530, адреса: 01001, місто Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 10) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1398164 від 22.04.2024 у сумі 2319,40 грн (Дві тисячі триста дев'ятнадцять гривень 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (код ЄДРПОУ 41240530, адреса: 01001, місто Київ, вулиця М. Грушевського, будинок 10) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1236,90 грн (Тисяча двісті тридцять шість гривень 90 копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн (Дві тисячі гривень).
В іншій частині вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП», місцезнаходження: м. Київ, вул. Градинська, буд. 5, кв.128.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя С.С. Балабай