465/6037/25
3/465/2722/25
Іменем України
30.09.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05.07.2025 о 12:06, м. Львів, вул. Кульпарківська 64А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Audi A3 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинене повторно протягом року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою серії ЕНА №3010531 від 08.09.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Буковинська С.В., в судовому засіданні факт керування автомобілем ОСОБА_1 без права керування транспортними засобами не заперечила, однак пояснила що її підзахисний ніколи не отримував права керування транспортними засобами, тому фактично не може бути таких позбавлений, послалась на п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 19.12.2008, просила призначити покарання без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено правила дорожнього руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Згідно з п. 2.1А Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частини 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 , містять склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, що підтверджується дослідженими в ході розгляду справи такими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381970 від 05.07.2025;
- долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер, з участю водія ОСОБА_1 ;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 10.07.2025 про те, що за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 10.07.2025 про те, що в підсистемі «Пошук посвідчення водія» відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія;
- довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 10.07.2025 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 08.09.2024 УПП у Львівській області ДПП до адміністративної відповідальності за скоєння 08.09.2024 правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.
Також, у судовому засіданні було переглянутого відео з засобів технічної відеофіксації відзняте 05.07.2025. Відповідно до вказаних відеозаписів встановлено керування транспортним засобом ОСОБА_1 , його зупинку працівниками поліції, роз'яснення прав та обов'язки. Окрім того, працівниками поліції виявлено, що у особи яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні права на керування транспортними засобами (clip-0, реєстратор 471325, 05.07.2025). Тобто, вказані відеозаписи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій.
У пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суди не вправі застосовувати до особи позбавлення права керування транспортним засобом і тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Водночас, відповідно до правових висновків Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладених в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд вказав про можливість призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Вирішуючи яку ж із зазначених протилежних позицій Верховного Суду застосувати у цій справі суддя керується постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, де суд зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Отже, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, яка висловлена пізніше, та приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, незважаючи на те, що він не отримував посвідчення водія у встановленому законом порядку.
Беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок - в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний