Справа № 991/9377/25
Провадження №11-сс/991/630/25
30 вересня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження: не з'явилися,
розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у недотриманні вимог статей 214, 480-1 Кримінального процесуального кодексу України щодо організації та сприяння внесенню відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Історія провадження
1.05.09.2025 ОСОБА_5 звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із заявою про ймовірне вчинення Генеральним прокурором кримінальних правопорушень.
2.12.09.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ.
3.16.09.2025 слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги.
4.17.09.2025 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, яку доповнив 22.09.2025, 23.09.2025 та 25.09.2025.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ.
6.Ухвала мотивована таким: (1) реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) підлягають не будь-які заяви (повідомлення), а лише ті з них, які містять достатні дані, що об'єктивно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення; (2) у заяві не наведено достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про наявність в діях службових осіб ознак вчинення кримінальних правопорушень; (3) викладені в заяві відомості мають абстрактний характер, зводяться до висунення скаржником версій подій та надання їм суб'єктивної оцінки; (4) доводи заявника викладені без будь-якого посилання на обставини, які можна перевірити в ході досудового розслідування та які були б достатні для попередньої кваліфікації діяння саме як злочину; (5) аналізуючи зміст скарги та висловлені під час судового розгляду доводи скаржника, слідчий суддя дійшов висновку, що фактично скаржником заявляються вимоги щодо констатації факту бездіяльності посадових осіб НАБУ, що не підпадає під дію статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (6) вимога скарги про зобов'язання детективів НАБУ направити заяву Генеральному прокурору для особистого внесення відомостей про власні злочини до ЄРДР свідчить про вимогу надання прямої вказівки Генеральному прокурору, що не належить до повноважень НАБУ та є порушенням положень КПК; (7) вимога скаржника про зобов'язання детектива внести відомості до ЄРДР за статтею 383 Кримінального кодексу України (далі - КК) [завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину] не належить до підсудності слідчих судді ВАКС; (8) за наведених обставин відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_5 .
Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги
7.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) визнати протизаконною бездіяльність ОСОБА_6 щодо недотримання ним службових обов'язків та вимог статей 38, 214, 218, 480-1 КПК та зобов'язати детектива НАБУ направити заяву про злочини Генерального прокурора особисто останньому та його першому заступнику для внесення відомостей до ЄРДР; (3) зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР щодо апелянта за статтею 383 КК та здійснювати розслідування спільно із провадженням стосовно Генерального прокурора.
8.В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначив, що: (1) у скарзі до слідчого судді оскаржувалася бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк; (2) з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя не встановив та змінив предмет скарги; (3) в оскаржуваній ухвалі зазначені помилкові мотиви, оскільки у скарзі відсутнє прохання внести відомості до ЄРДР за заявою щодо вчинення злочинів Генеральним прокурором, проте наявна вимога зобов'язати детектива проінформувати щодо знищення службовою особою НАБУ матеріалів заяви та направити заяву особисто Генеральному прокурору для внесення відомостей щодо власних злочинів в ЄРДР; (4) слідчий суддя інтерпретував окреме прохання скарги як вимогу надання детективом вказівки Генеральному прокурору, проте таке тлумачення не відповідає дійсності, оскільки у скарзі оскаржувалася бездіяльність НАБУ щодо недотримання вимог статтей 214, 480-1 КПК; (5) висновок щодо непідсудності статті 383 КК слідчим суддям ВАКС є помилковим; (6) оскаржувана ухвала слідчого судді суперечить двом ухвалам Печерського районного суду міста Києва щодо зобов'язання внести відомості до ЄРДР та, на переконання апелянта, є протиправною.
Позиції учасників провадження
9.Учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги.
10. ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, проте в судові засідання від 24.09.2025 та 30.09.2025 не з'явився та не повідомив Суд про причини свого неприбуття.
11.Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
12.Суд погоджується з висновками слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_5 достатніх об'єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, та про те, що інші вимоги скарги не підпадають під дію статті 303 КПК.
13.З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 направив Директору НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення № 975 та № 976/2 від 05.09.2025 із таким уточненням: «для забезпечення контролю по статті 214 КПК та статті 480-1 КПК на точне внесення» (цитата із заяви). Скарга слідчому судді іменована «скарга в порядку частини 1 статті 303 КПК в порядку статті 214 КПК на бездіяльність детектива НАБУ по недотриманню вимог статті 214 КПК та статті 480-1 КПК щодо організації та сприяння внесенню до ЄРДР відомостей із заяви № 975 та № 976/2» (цитата зі скарги). Враховуючи зазначене та зміст скарги, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя правильно розглянув скаргу, зокрема, на предмет бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення злочину до ЄРДР, а, отже, Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя змінив предмет скарги.
14.Так, КПК передбачена необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
15.Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21, від 02.06.2021 у справі № 991/3403/21, від 20.10.2021 у справі № 991/6646/21, від 08.12.2021 у справі № 991/7952/21, від 08.12.2022 у справі № 991/7817/21, від 24.01.2022 у справі № 991/8390/21, від 13.04.2022 у справі № 991/653/22, від 15.04.2022 у справі № 991/8339/21, від 18.11.2022 у справі № 991/5403/22, від 17.07.2023 у справі № 991/5920/23, від 31.07.2023 у справі № 991/6490/23, від 24.08.2023 у справі № 991/6043/23, від 04.09.2023 у справі № 991/7251/23, від 20.09.2023 у справі № 991/7699/23, від 16.10.2023 у справі № 991/8488/23, від 06.11.2023 у справі № 991/7780/23, від 15.11.2023 у справі № 991/9556/23, від 20.11.2023 у справі № 991/9612/23, від 22.11.2023 у справі № 991/9563/23, від 30.11.2023 у справі № 991/9313/23, від 04.12.2023 у справі № 991/10137/23, від 25.12.2023 у справі № 991/10708/23, від 08.01.2024 у справі № 991/10402/23, від 01.02.2024 у справі № 991/519/24, від 10.04.2024 у справі № 991/1942/24, від 24.04.2024 у справі № 991/2962/24, від 25.04.2024 у справі № 991/2927/24, від 05.08.2024 у справі № 991/5724/24, від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24, від 02.09.2024 у справі № 991/7066/24, від 09.09.2024 у справі № 991/7874/24, від 26.09.2024 у справі № 991/8766/24, від 24.10.2024 у справі № 991/11790/24, від 02.09.2025 у справі № 991/8374/25 тощо).
16.Зміст заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення зводиться до того, що, на переконання заявника, Генеральний прокурор не дотримується вимог КПК, не виконує ухвали Печерського районного суду міста Києва щодо зобов'язання внести відомості до ЄРДР та приховує вчинення службових злочинів суддями Вищого антикорупційного суду, службовими особами Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. При цьому в заяві ОСОБА_5 зазначив, що наведеними діяннями Генеральний прокурор вчинив злочини, передбачені статтями 111, 109, 442, 127, 366, 282, 27 КК.
17.Проаналізувавши заяву ОСОБА_5 , Суд погоджується із висновками слідчого судді та звертає увагу, що: (1) викладена в заяві інформація не може свідчити про ймовірне вчинення Генеральним прокурором кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ; (2) заявник не навів конкретних доводів та об'єктивних даних щодо обставин ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, які були б достатніми для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як злочину, віднесеного до підслідності НАБУ. Зазначене позбавляє уповноважених осіб органу досудового розслідування провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту повідомлення про вчинений злочин на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення; (3) твердження про вчинення кримінальних правопорушень є виключно суб'єктивною думкою заявника, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущення; (4) враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що викладені у заяві ОСОБА_5 обставини не зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі конкретних та достатніх фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення; (5) Суд окремо уточнює, що внесення до ЄРДР інформації щодо ймовірного вчинення злочинів в умовах, коли така інформація не може бути відповідним чином перевірена, не відповідає завданням кримінального законодавства та кримінального провадження, тому абстрактні відомості не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування;
18.При цьому Суд звертає увагу, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
19.Отже, зазначені у заяві обставини не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення корупційного чи іншого кримінального правопорушення, за ознаками якого скарга підсудна слідчому судді ВАКС, і що описані фактичні дані потребують перевірки засобами кримінального процесу.
20.Щодо тверджень апелянта, що у скарзі до слідчого судді оскаржувалася саме бездіяльність детектива НАБУ, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк, Суд зазначає наступне.
21.В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя зазначив, що зі змісту скарги та висловлених під час судового розгляду доводів скаржника слідує, що скаржником заявляються фактично такі вимоги, що не підпадають під дію статті 303 КПК.
22.Так, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК, зокрема, передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій (окрім невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та неповернення тимчасово вилученого майна), які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк. Зі змісту цієї норми слідує, що бездіяльність слідчого, яка може бути оскаржена на досудовому провадженні до слідчого судді, має включати три обов'язкові умови: (1) кримінально-процесуальними нормами встановлено обов'язок слідчого вчинити певні процесуальні дії; (2) такі дії мають бути вчинені у визначений КПК строк; (3) слідчий не вчинив вказаних процесуальних дій у визначений КПК строк. При цьому із положень КПК слідує, що право оскарження такої бездіяльності існує в чітко визначених процесуальним кримінальним законодавством часових межах стадії досудового розслідування.
23.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 стверджує, що його скарга до слідчого судді стосується бездіяльності детектива НАБУ, яка полягає у: (1) відсутності інформування заявника щодо знищення службовою особою НАБУ [ ОСОБА_7 ] матеріалів заяви № 975 та № 976/2 та (2) нездійсненні направлення заяви про кримінальне правопорушення особисто Генеральному прокурору для внесення ним відомостей щодо його власних злочинів в ЄРДР. Отже, нездійснення саме цих дій апелянт розцінює як процесуальні дії, які детектив зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк.
24.Суд не погоджується із вищенаведеними твердженнями апелянта, оскільки: (1) кримінальним процесуальним законодавством не встановлено обов'язку детектива здійснити процесуальні дії, про які зазначає скаржник, а саме щодо інформування заявника про знищення документів (крім того, такі твердження взагалі не підтверджені жодними відомостями, а є припущеннями скаржника) та направлення заяви про вчинення злочину безпосередньо іншому суб'єкту для внесення відомостей до ЄРДР; (2) враховуючи попередній пункт, у КПК відповідно не встановлено жодних строків виконання цих дій; (3) скаржник оскаржує бездіяльність поза межами стадії досудового розслідування.
25.Крім того, Суд окремо погоджується із висновком слідчого судді, що вимога скарги про зобов'язання детективів НАБУ направити заяву Генеральному прокурору для особистого внесення відомостей про власні злочини до ЄРДР може бути розцінена як вимога надання прямої вказівки Генеральному прокурору, що не належить до повноважень НАБУ та є порушенням положень КПК.
26.Щодо доводів ОСОБА_5 про бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР щодо вчинення заявником злочину, передбаченого статтею 383 КК, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що наведене кримінальне правопорушення не належить до підсудності слідчих суддів ВАКС. Так, слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб, зокрема, розглядають скарги на бездіяльність детектива в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС (частина 1 статті 306, частина 2 статті 33-1 КПК). ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК (частина 1 статті 33-1 КПК). Із цих положень слідує, що кримінальне правопорушення, передбачене статтею 383 КК (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення), не належить підсудності слідчих суддів (суддів) ВАКС.
27.Враховуючи зазначене вище, Суд дійшов висновку, що: (1) слідчий суддя правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм відповідну правову оцінку на підставі наявних матеріалів; (2) слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та (3) апелянтом не наведено вагомих доводів на спростування мотивів оскаржуваної ухвали, які дозволили би Суду дійти висновку, що мала місце бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка потребує судового контролю.
28.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 наводив також інші доводи, які не стосуються висновку слідчого судді по суті скарги, тож їх вирішення не має суттєвого значення для цієї справи. У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи апелянта. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
29.З наведених вище мотивів в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
30.Керуючись статтями 214, 303, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3