Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8688/25
Номер провадження 1-кс/711/2169/25
30 вересня 2025 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу забезпечення процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025250000000665, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 України, про арешт майна, -
Прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на автомобіль АП САП-1, 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить Департаменту Патрульної Поліції, м. Київ вул. Ернста Федора, 3. Просить тимчасово, до прийняття рішення по даному провадженні, позбавити власників та інших зацікавлених осіб права на відчуження, розпорядження та користування арештованим майном.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 18.09.2025 близько 05:20 год. на автодорозі М30 574 км +800м об'їзна с. Банка поза населеного пункту, Уманського району, водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектор першої категорії відділу діяльності забезпечення УПП в Миколаївської області (вільний найм), керуючи службовим автомобілем АП САП -1, н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись зі сторони м. Кропивницький в напрямку м. Вінниця здійснив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовець в/ч НОМЕР_3 , який перетинав проїзну частину з ліва на право по напрямку руху автомобіля. Внаслідок ДТП військовослужбовець ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих травм загинув на місці.
18.09.2025 року вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000665, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.
В ході проведення 18.09.2025 огляду місця події, автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 був оглянутий із застосуванням фотографування, в процесі чого на даному транспортному засобі були виявлені пошкодження і сліди, які виникли внаслідок ДТП та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Після завершення огляду місця події автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 було вилучено і направлено для подальшого зберігання на територію за адресою: м. Умань, вул. Степана Бандери, 12, Черкаська область, ТСЦ 7142 МВС України.
Приймаючи до уваги, що оглянутий та вилучений 18.09.2025 автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 у даному кримінальному провадженні має значення речового доказу, оскільки зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, постановою слідчого від 18.09.2025 вказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом та місцем його зберігання було визначено територію за адресою: м. Умань, вул. Степана Бандери, 12, Черкаська область, ТСЦ 7142 МВС України.
Під час досудового розслідування слідству необхідно перевірити технічний стан автомобіля АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 , що викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 , у стані, який він мав на момент вилучення.
З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.).
Досудовим розслідування встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб АП САП-1, 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 , власником даного автомобіля є Департамент Патрульної Поліції, м. Київ вул. Ернста Федора, 3.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що автомобіль АП САП-1, 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та під час досудового розслідування необхідно провести судові експертизи із його залученням у стані, який він мав на момент огляду місця події 18.09.2025, а також слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, з метою забезпечення збереження указаних речових доказів та досягнення дієвості кримінального провадження, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В судове засідання прокурор не з'явився, третім пунктом прохальної частини клопотання просив задовільнити клопотання про арешт майна та судове засідання проводити без нього. На момент розгляду інших клопотань від ініціатора не надходило.
Представник Департаменту патрульної поліції ОСОБА_6 , до початку судового засідання подала заяву в якій просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на транспортний засіб АП СПА-1, 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Департаменту патрульної поліції. У разі якщо суд вважатиме за необхідне накласти арешт, - вирішити питання про передачу автомобіля на відповідальне зберігання його законному власнику - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, із забезпеченням доступу органу досудового розслідування для проведення необхідних експертиз та інших процесуальних дій. Розглянути клопотання прокурора за відсутності представника Департаменту
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неявка в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Обов'язковості участі сторін кримінального провадження не встановлено.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000665, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 України.
18.09.2025 в ході проведення огляду місця події встановлено, що на автомобілі АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 наявні пошкодження та сліди, що виникли внаслідок ДТП, та можуть буди використані, як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Після завершення огляду місця події, автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 , було вилучено і передано для подальшого зберігання на територію за адресою: м. Умань, вул. Степана Бандери, 12, Черкаська область, ТСЦ 7142 МВС України.
Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 від 18.09.2025 автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025250000000665 від 18.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та приєднано його в цій якості, у відповідності до положення ст.ст.98, 100 та 110 КПК України, до матеріалів провадження, оскільки даний транспортний засіб зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, що автомобіль АП САП-1, 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить Департаменту Патрульної Поліції, яке знаходиться за адресою: м. Київ вул. Ернста Федора, 3.
Положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод вказує, що, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ч.2 ст.167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено ч.2 ст.168 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучене 18.09.2025 в ході проведення огляду місця події, клопотання про накладення арешту направлено до суду 19.09.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст.171 КПК України.
Відповідно до положень частини 1 статті 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч.2 ст.131 КПК України).
Відповідно до ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Положення частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В свою чергу, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч.2 ст.168 КПК України).
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч.7 ст.236 КПК України).
Отже, встановлено, що вилучений 18.09.2025 під час огляду місця ДТП автомобіль АП САП -1, р.н. НОМЕР_1 є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України, оскільки вказаний транспортний засіб може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане тимчасово вилучене майно є об'єктом, який зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення дієвості досудового розслідування, запобігання можливості приховування та зникнення майна та збереження речових доказів, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження даним майном.
Разом з тим, представником володільця майна піднято питання щодо відповідального зберігання автомобіля, як речового доказу, що вирішується в порядку ст..100 КПК України. Враховуючи, що відсутня однозначна практика з даного питання, а воно порушене перед слідчим суддею в момент розгляду клопотання щодо накладення арешту на майно, то власнику варто надати таку можливість, враховуючи, що автомобіль належить Департаменту Патрульної Поліції, м. Київ, а отже наявні відповідні умови для такого зберігання та повна відповідальність з даного приводу. А тому автомобіль варто повернути для належного зберігання володільцю після проведення відповідних експертиз із транспортним засобом.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль АП САП-1, 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить Департаменту Патрульної Поліції, м. Київ вул. Ернста Федора, 3, з метою збереження речових доказів.
Тимчасово, до скасування арешту у встановленому законом порядку, позбавити власників та інших зацікавлених осіб права на відчуження, розпорядження та користування арештованим майном.
Після проведення експертиз та всіх відповідних слідчих дій повернути автомобіль для відповідального зберігання належному представнику володільця майна, Департаменту Патрульної Поліції, м. Київ.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1