30 вересня 2025 року
м. Київ
справа №280/6363/24
адміністративне провадження № К/990/12692/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Сучасна енергія» до Хмельницької митниці про скасування рішень про коригування митної вартості, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Хмельницької митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 (суддя - Суховаров А.В.) у справі №280/6363/24.
встановив:
Товариство обмеженою відповідальністю «Сучасна енергія» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000048/2 від 19.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UA400040017323U5.
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000049/2 від 24.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №№24UA400040017621U9.
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000050/2 від 25.06.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №№24UA400040017763U2.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2024 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено в задоволенні клопотання Хмельницької митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Хмельницька митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 та передати справу до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що Хмельницька митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та не може впливати на часові чинники отримання необхідного фінансування.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше з апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.09.2024 Хмельницька митниця звернулась до суду 11.10.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.09.2024 в адміністративній справі №280/6363/24 повернуто заявнику з підстав несплати судового збору.
Вдруге з апеляційною скаргою Хмельницька митниця звернулась до суду 23.01.2025.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025 апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність фінансування та зазначив, що Хмельницькій митниці необхідно вказати іншу причину подачі апеляційної скарги більше ніж через чотири місяці після прийняття оскаржуваного рішення.
В межах строку, наданого на усунення недоліків, Хмельницька митниця звернулась з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що з огляду на запровадження воєнного стану на території України та фактичною відсутністю коштів на рахунках Хмельницької митниці за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» після списання ГУ ДКСУ у Хмельницькій області зареєстрованих документів у Хмельницької митниці була відсутня можливість своєчасно і в повному обсязі сплатити судовий збір. Також зазначено, що повторна апеляційна скарга була подана в межах 10-денного строку з моменту отримання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 про повернення первинної апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено в задоволенні клопотання Хмельницької митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
При прийнятті цієї ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що для подачі апеляційної скарги повинна дотримуватись певна процедура. Якщо особа такої процедури не дотримується, зокрема не сплачує судовий збір та не виконує вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, то при повторному зверненні до суду посилання на те, що перша апеляційна скарга подана у встановлений законом строк є безпідставними оскільки при першій подачі апеляційної скарги не була дотримана встановлена Кодексом адміністративного судочинства України процедура. Введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Таких конкретних причин суб'єкт владних повноважень не навів.
Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У цій справі скаржник, зокрема, обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Поряд з наведеним суд касаційної інстанції зазначає, що у ситуації повторного звернення з апеляційною скаргою без надмірних зволікань та усунення недоліків апеляційної скарги, але вже за результатами її повторного залишення без руху, питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об'єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у встановлені законом строки.
До повторно поданої апеляційної скарги Хмельницька митниця не долучила документ про сплату судового збору, не надало доказів неможливості своєчасно сплатити судовий збір.
Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору, тривала внутрішня адміністративна процедура погодження виділення коштів на його сплату, помилки при розрахунку розміру чи під час сплати є суто суб'єктивними причинами, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб'єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого Кодексу адміністративного судочинства України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Також суд касаційної інстанції звертає увагу на те, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Станом на дату звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі дія воєнного стану в Україні продовжувалася і триває досі.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України, не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).
Суд апеляційної інстанції вірно вважав, що недотримання порядку щодо сплати судового збору при повторному зверненні є безпідставними, оскільки при першій подачі апеляційної скарги не була дотримана встановлена, а введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. не сплачує судовий збір та не виконує вимоги
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного суду про те, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025 у справі №280/6363/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.А. Гончарова