30 вересня 2025 року
м. Київ
справа №520/6486/25
адміністративне провадження № К/990/38925/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
перевірив касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, і
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 07 лютого 2025 року №11/д, оформлене у формі витягу із протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, та складене за фактом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 жовтня 2024 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 жовтня 2024 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухвалити рішення з урахуванням правничих висновків суду.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року, позовні вимоги задовольнив цілком.
Міністерство оборони України не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і через підсистему «Електронний суд» подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює принцип забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З наведеними конституційними приписами кореспондується стаття 13 КАС України та стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз цих приписів дає підстави виснувати, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом на оскарження цих судових актів у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), та у разі, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Поняття справи незначної складності (малозначної справи) міститься у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України, а частиною шостою статті 12 цього Кодексу передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ цієї категорії. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у винятковому порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Предметом спору у цій справі є дії органу виконавчої влади щодо питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби. Суди попередніх інстанцій, коли ухвалювали свої оскаржені судові рішення у цій справі, застосували відповідне нормативне регулювання спірних відносин, яке було зумовлено контекстом конкретних фактичних обставин, а також прослалися на релевантну судову практику касаційного суду та Великої Палати Верховного Суду.
Суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виняткових випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі скаржник описує фактичні обставини у справі, наводить відповідне обґрунтування, яке містить посилання на практику касаційного суду, яка (практика), як її інтерпретує скаржника, доводить слушність і переконливість доводів касаційної скарги. Автор скарги покликається також на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на встановлену процесуальним законом підставу для касаційного оскарження.
Верховний Суд уяснив доводи касаційної скарги і вважає, що вони не містять приводів та передумов, які би на виконання вимог, передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України, уможливлювали відкриття касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги, спрямованості, логічності, внутрішньої узгодженості її аргументації випливає, що скаржник фактично просить, щоб касаційний суд дав свою фактичну і юридичну оцінку встановленим у справі обставинам, надав перевагу одним доказам над іншими і ухвалив пропоноване у скарзі нове судове рішення. Інакше кажучи, скаржник просив, аби таким чином суд касаційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, які лімітовані приписами частини другої статті 341 КАС України.
Верховний Суд нагадує, що такого змісту обґрунтування та мотивування касаційної скарги за законом не може визнаватися достатніми підставами для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій.
До того ж, у касаційній скарзі нема переконливих аргументів, які би доводили необхідність відступу від правничих висновків в судових актах Верховного Суду, на які робилися посилання судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень у цій справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отож, можна узагальнити, що Міністерство оборони України подало касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді А. І. Рибачук
Л. В. Тацій