Справа № 991/8330/25
Провадження 1-кс/991/8410/25
23 вересня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвоката - ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1. На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_6 .
2. За змістом клопотань адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2024 на майно, а саме: грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, належних ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритих в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346):
- № НОМЕР_2 ;
- № НОМЕР_3 (валюта - Українська гривня);
- № НОМЕР_3 (валюта - Євро);
- № НОМЕР_3 (валюта - Долари США);
- № НОМЕР_4 ;
- № НОМЕР_5 (валюта - Українська гривня);
- № НОМЕР_5 (валюта - Долари США);
- № НОМЕР_6 ;
- № НОМЕР_7 (валюта - Долари США).
3. У своєму клопотанні адвокат, посилаючись на необґрунтованість такого арешту, зазначила: (1) ухвала від 17.06.2024 була постановлена некомпетентним судом, оскільки ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025 визначено, що судовий контроль у цьому кримінальному провадженні має здійснювати слідчий суддя Вищого антикорупційного суду; (2) арештовані безготівкові кошти не є речовими доказами та не відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК; (3) органом досудового розслідування не було надано слідчому судді належних і допустимих доказів на підтвердження того, що вказані кошти ОСОБА_6 пов'язані з легалізацією коштів та майна, одержаних нібито злочинним шляхом ОСОБА_8 ; (4) кошти, на які накладено арешт, є особистою приватною власністю ОСОБА_6 , отримані із законних джерел, та жодним чином не пов'язані з ОСОБА_8 та з діяльністю, яку йому інкримінують.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
4.У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала вимоги поданого нею клопотання, просила його задовольнити з наведених у них підстав.
5.Прокурори ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на таке: (1) за версією сторони обвинувачення ОСОБА_8 здійснював легалізацію коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, через реєстрацією на близьких та/або підконтрольних йому фізичних і юридичних осіб, зокрема на своїх членів сім'ї, серед яких колишня дружина ОСОБА_9 , діти: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з дружиною - ОСОБА_12 ; (2) аналіз рухів коштів по банківським рахункам ОСОБА_6 та огляд інших матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що діяльність грумінг салону, яким керувала ОСОБА_13 , спрямована на набуття активів та подальшої легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом; (3) зазначені безготівкові кошти набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягає спеціальній конфіскації; (4) вказані кошти є речовими доказами та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК; (4) матеріали досудового розслідування містять висновок аналітичного дослідження за фінансовими операціями, здійсненими Ємельяновими щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6. У відповідності до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
7. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
8.Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК).
9. Водночас положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази
10. З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023100120000684, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 368-5, ч. 3 ст. 209, ч. 1 статті 111-2, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146 КК.
11. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2024 у цьому кримінальному провадженні накладено арешт на вище перелічені кошти, які знаходяться на банківських рахунках, належних ОСОБА_7 .
12.Ухвалою колегією суддів палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 10.12.2024 залишено без змін ухвалу слідчого судді від 17.06.2024.
V. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
13.Із аналізу норми ст. 174 КПК вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
14. У клопотанні адвокат зазначає про необхідність скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 17.06.2024, на майно (земельну ділянку, транспортний засіб, самохідне моторне судно, нежитлове приміщення, корпоративні права, кошти у безготівковій формі),яке належать ОСОБА_11 , з огляду на необґрунтованість такого арешту.
15. Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
16. Так, за змістом клопотання адвоката ОСОБА_3 , її доводи зводяться до відсутності підстав вважати, що вказані кошти відповідають ознакам речового доказу у кримінальному провадженні № 62023100120000684 та можуть підлягати у подальшому спеціальній конфіскації.
17. Відповідно до вказаної ухвали від 17.06.2024, слідча суддя оцінюючи наданні стороною обвинувачення докази, зазначила, що проведеним аналізом отриманої банківської виписки за рахунками ОСОБА_6 встановлено, що задекларовані доходи не мають обґрунтованого підтвердження законності їх набуття та джерела походження, з урахуванням їх отримання згідно податкових декларацій на території України, фактичного перебування ОСОБА_6 у період їх отримання за кордоном, відсутності зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій для здійснення готівкових розрахунків як фізичної особи - підприємця та відповідних книг обліку. Також в ухвалі зроблено висновок про обґрунтованість підстав вважати, що діяльність ОСОБА_6 як фізичної особи-підприємця, її задекларовані об'єкти оподаткування та операції з банківськими рахунками використовуються ОСОБА_8 та пов'язаними з ним особами як один з інструментів завершення подальшої легалізації коштів та майна, одержаних злочинним шляхом. Водночас, на підставі доданих до клопотання доказів, які були детально проаналізовано в ухвалі, слідча суддя зробила висновок, що вказані активи є матеріальними об'єктами, які є знаряддям вчинення особливо тяжких злочинів, зберегли на собі їх сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі були набуті кримінально протиправним шляхом, а також підлягатимуть можливій подальшій спеціальній конфіскації у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК.
18.Також у вказаній ухвалі слідча суддя врахувала постанову слідчого від 24.04.2024 про визнання речовими доказами майно, яке належить ОСОБА_7 , та на яке прокурор просив накласти арешт. Слідчою суддею також зазначено, що рішення про визнання речовим доказом обґрунтовано розслідуванням у даному кримінальному провадженні обставин легалізації ОСОБА_8 коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, за сприяння у прийнятті неправосудних рішень в інтересах третіх осіб через втручання в автоматизовану систему та діяльність суддів Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, через що отримувалася неправомірна вигода, яку використано для придбання рухомого і нерухомого майна в Україні та за її межами, з подальшою реєстрацією придбаного майна на близьких та/або підконтрольних йому фізичних і юридичних осіб, зокрема на своїх членів сім'ї, серед яких колишня дружина ОСОБА_9 , діти: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з дружиною - ОСОБА_12 .
19.Згідно з ухвалою колегією суддів палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 10.12.2024, постановленою за наслідками апеляційного перегляду ухвала слідчої судді від 17.06.2024 про накладення арешту на майно була залишена без змін.
20.Поряд з цим, у своїх запереченнях прокурор зазначив, що 27.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та повідомлення про нову підозру за ст. 368-5 КК. Також зазначив, що у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів, що кошти, які знаходяться на вище перелічених рахунках набуті ОСОБА_12 , в результаті легалізації коштів та майна ОСОБА_8 , здобутих незаконним шляхом. На підтвердження таких заперечень прокурор надав копії матеріалів кримінального провадження в електронному вигляді, частина з яких раніше вже була досліджена слідчою суддею під час накладення арешту на майно та колегією суддів палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 17.06.2024, та яким було надано належну оцінку, зокрема: відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків; висновок аналітичного дослідження від 20.05.2024; інформація щодо руху коштів та проведення переказів по рахунках ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ; обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_8 .
21.Такі документи дають достатні підстави вважати, що: (1) ОСОБА_9 не здійснювала реальну господарську діяльність як фізична особа-підприємець; (2) здійснення ОСОБА_12 розрахункових операцій як фізичною особою-підприємцем містить ознаки легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом; (3) проведення безготівкових операцій з банківськими рахунками, які належать ОСОБА_7 , контролюються ОСОБА_8 .
22.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що адвокатом не було наведено переконливих аргументів на підтвердження необґрунтованості накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках, що належатьОСОБА_7 .
23. Водночас, слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_3 про те, що вказані кошти є доходами, отриманими ОСОБА_12 внаслідок здійснення господарської діяльності, з огляду на відсутність належного підтвердження законності набуття таких доходів.
24.Також слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо недопустимості доказів, оскільки слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх допустимості для доведення обставин кримінального правопорушення.
25.Також доводи адвоката, що ухвала від 17.06.2024 була постановлена некомпетентним судом, слідчий суддя відхиляє з огляду на те, що питання підсудності на час постановлення ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва перевірялося Київським апеляційним судом та колегією суддів зроблено висновок про відсутність порушень територіальної підсудності під час звернення із клопотанням про арешт майна.
26. Водночас подальше встановлення ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.01.2025 підсудності у кримінальному провадженні № 62023100120000684 за слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, не може бути підставою для визнання накладення арешту на майно ОСОБА_6 необґрунтованим.
27.Отже, станом на день розгляду цього клопотання адвокат ОСОБА_3 не представила нових суттєвих аргументів, які б давали підстави для скасування арешту.
28.З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту, накладеного на майно, що належить ОСОБА_7 .
29. З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 170-174, 309, 372, 376 КПК, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1