Номер провадження 22-ц/821/1458/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/1190/24 Категорія: на ухвалу Прилуцький В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
23 вересня 2025 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Дмитренко В.В.
учасники справи:
позивач - АТ «Таскомбанк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Обласов Сергій Анатолійович;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова Сергія Анатолійовича на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03.06.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Обласов С.А. звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.05.2024 року у справі № 703/1190/24 за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова С.А. про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.05.2024 залишено без руху.
10.06.2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 , адвоката Обласова С.А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11.06.2025 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Обласова С.А. про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 травня 2024 року - визнано неподаною та повернуто заявниці - ОСОБА_1 .
Роз'яснено ОСОБА_1 та її представнику, адвокату Обласову С.А., що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Обласов С.А. подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу про повернення заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що викладені в ухвалі від 11.06.2025 року недоліки не відповідають дійсності. Вважає, що судом при постановленні ухвали було порушено норми матеріального права.
В заяві про перегляд заочного рішення було вказано, що судове засідання 24.05.2024 року відбулося за відсутності відповідача ОСОБА_1 , оскільки повістку про виклик у судове засідання та ухвалу про відкриття провадження вона не отримувала. З цих же підстав нею не було подано відзив на позовну заяву.
Решта доводів апеляційної скарги зводяться до незаконності заочного рішення суду по суті, з урахуванням того, що скаржником подана апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви про перегляд заочного рішення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Визнаючи неподаною та повертаючи заяву про перегляд заочного рішення заявнику, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що заявником не усунуті в повній мірі недоліки поданої заяви, вказані в ухвалі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2025 року.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.
Згідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до частин 1-7 ст. 285 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановлено, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.05.2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором від 11.01.2021 року у розмірі 147414 грн. 63 коп. та 3028 грн. сплаченого судового збору (т.1, а.с.88-89).
03.06.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Обласов С.А. звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24.05.2024 року (т.2, а.с.1-6).
В заяві про перегляд заочного рішення, заявник просив суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, мотивувавши тим, що представник відповідача отримав копію заочного рішення через електронний кабінет 14.05.2025 року (а.с.6).
Також в заяві про перегляд заочного рішення, заявником вказано, що судове засідання 24.05.2024 року відбулося за відсутністю відповідача ОСОБА_1 , оскільки повістку у судове засідання та ухвалу про відкриття провадження остання не отримувала. З цих же підстав нею не було подано відзив на позовну заяву (абз. 2, а.с.2).
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2025 року вказану заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова С.А. залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків (т.2, а.с. 8-9). Вказана ухвала обгрунтована тим, що подана до суду заява про перегляд заочного рішення, не відповідає вимогам ст.ст.284, 285 ЦПК України.
Підставою для залишення заяви без руху стало те, що заявником не вказані обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідачки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву і докази про це, відсутні посилання на докази, якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача та не долучено таких доказів до заяви, також не долучено клопотання про перегляд заочного рішення. В заяві не зазначені номер засобу зв'язку ОСОБА_1 та АТ «Таскомбанк», не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.
Заявником не подано до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду в порядку ст. 127 ЦПК України та не долучено до матеріалів заяви доказ сплати судового збору (т.2, а.с.13).
Копія даної ухвали доставлена до електронного кабінету представника заявника адвокату Обласову С.А. на його електронну адресу 05.06.2025 року (т.2, а.с.10).
10.06.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова С.А. до суду на виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 05.06.2025 року надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору (т.2, а.с.11-12).
Суд першої інстанції визнаючи неподаною та повертаючи заяву про перегляд заочного рішення, виходив з того, що вимоги зазначені в ухвалі суду від 05.06.2025 року про залишення заяви без руху в повній мірі усунуто не було, а саме : не зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідачки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; відсутні посилання на докази, якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; до заяви не долучено доказів на підтвердження заперечень щодо позовних вимог; не долучено клопотання про перегляд заочного рішення. Крім того на виконання ухвали судді не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, не надано заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду та докази на підтвердження цього. Не зазначено про те коли відповідачка дізналась про існування рішення суду та за яких обставин, а також коли отримала копію зазначеного рішення суду (т.2, а.с.14).
Колегія суддів не погоджується з ухвалою суду, виходячи з наступного.
Щодо відсутності клопотання про поновлення строку, колегія суддів зазначає наступне.
Із змісту заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що заявник просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, а тому висновок суду про відсутність такого клопотання є помилковим.
Прохальна частина заяви про перегляд заочного рішення також містить вимогу про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду (а.с.6).
Стосовно відсутності в заяві обставин що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, причини не подання відзиву, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки вказані обставини зазначені у заяві про перегляд заочного рішення.
Так, в поданій заяві представник заявника - адвокат Абласов С.А. вказав, що судове засідання 24.05.2024 року відбулося за відсутністю відповідача ОСОБА_1 , оскільки повістку про виклик у судове засідання та ухвалу про відкриття провадження відповідач не отримувала. З цих же підстав зазначено, що відповідачем не було подано відзив на позовну заяву (т.2, абз.2, а.с.2).
Вказані обставини підтверджуються неодноразовими поверненнями поштової кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 (відповідача по справі) (т.1, а.с.79-80, 84-85, 91,92).
Помилковим також є висновок суду першої інстанції, щодо відсутності посилання на докази, якими відповідачка обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, та відсутність клопотання про перегляд заочного рішення.
З заяви про перегляд заочного рішення вбачається, що заявник посилається на укладений кредитний договір від 11.01.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_2 та його умови, розрахунок заборгованості, договір факторингу укладений 17.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Такскомбанк», витяг з реєстру прав вимог до Договору про відступлення права вимоги № 171221 від 17.12.2021 року (а.с.3,4). Вказані докази на які посилається заявник наявні в матеріалах даної справи.
В прохальній частині заяви представник відповідача просить скасувати рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, що фактично і є клопотанням про перегляд заочного рішення, та звертається заявник до суду саме із заявою про перегляд заочного рішення.
З наведеного слідує, що заява про перегляд заочного рішення суду не містить зазначених вище недоліків.
Отже, постановляючи ухвалу про визнання заяви неподаною та повернення її заявнику, суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув, а тому висновок суду першої інстанції щодо повернення заяви з підстав невиконання заявником вимог ухвали суду та не усунення недоліків є необґрунтованим.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Щодо не зазначення у заяві про перегляд заочного рішення суду відомостей про наявність чи відсутності електронного кабінету у сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об'єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, № 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36).
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення заяви про перегляд заочного рішення суду з підстав відсутності у заяві зазначення відомостей про електронний суд відповідно до практики Європейського суду є надмірним формалізмом, а тому ухвала суду підлягає до скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За наведених вище обставин оскаржувана ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Обласова Сергія Анатолійовича - задовольнити.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 червня 2025 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 30 вересня 2025 року.
Судді