Справа № 761/3672/24
Провадження № 6/761/560/2024
02 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла,-
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , вказавши, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича перебуває виконавче провадження НОМЕР_11, відкрите 27.11.2023 року щодо виконання виконавчого напису №1729 виданого 06.11.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 25 червня 1996 року; на користь стягувача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт N? НОМЕР_4 , виданий Органом 8025, 23.04.2018 року до 23.04.2028 року, запис N?19660306-03820,заборгованість за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. 05 жовтня 2023 року за реєстровим номером 1530, строк виконання зобов'язань за яким настав 18 жовтня 2023 року , а саме - 500000 (п?ятсот тисяч ) гривень 00 копійок. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає - 500000 (п?ятсот тисяч ) гривень 00 копійок, яку за вих. N? 26468 скеровано ОСОБА_1 для відома та належного виконання.
Оскільки при виході для проведення виконавчих дій щодо опису майна боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , боржником двері відчинені не були та доступу до квартири надано не було, приватний виконавець звернувся до суду.
Відповідно до ч.2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича перебуває виконавче провадження НОМЕР_11, відкрите 27.11.2023 року щодо виконання виконавчого напису №1729 виданого 06.11.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 25 червня 1996 року; на користь стягувача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3 , що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт N? НОМЕР_4 , виданий Органом 8025, 23.04.2018 року до 23.04.2028 року, запис N?19660306-03820,заборгованість за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. 05 жовтня 2023 року за реєстровим номером 1530, строк виконання зобов'язань за яким настав 18 жовтня 2023 року , а саме - 500000 (п?ятсот тисяч ) гривень 00 копійок. Загальна сума, що підлягає стягненню, складає - 500000 (п?ятсот тисяч ) гривень 00 копійок, яку за вих. N? 26468 скеровано ОСОБА_1 для відома та належного виконання.
Постанови про відкриття виконавчих проваджень скеровано боржнику, що підтверджується трекінгом відправлень ДП «Укрпошта» №0600065782283.
Приватним виконавцем скеровано запити до Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників - фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників-фізичних осіб, та/або загальну суму річного доходу, задекларованого боржником - фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами), та/або загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником - фізичною особою підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.
Згідно відповідей Державної податкової служби України від 27.11.2023, N?182725541, 28.11.2023 N?182822752, 28.12.2023 N?186318126 боржник працює та отримує дохід у військовій частині НОМЕР_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .
Згідно повідомлення Пенсійного фонду України N? 182725537 від 27.11.2023, 19.12.2023 N? НОМЕР_7 , 12.01.2024 N? НОМЕР_8 , боржник, ОСОБА_3 отримує пенсію в Головному управління пенсійного фонду України в м.Києві.
Згідно відповіді головного сервісного центру МВС від 27.11.2023 року N?182725540, від 28.11.2023 N?182822754, 12.01.2024 N?187787794, за боржником, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_9 зареєстрований транспортний засіб марки MITSUBISHI OUTLANDER ДНЗ НОМЕР_10
Постановою приватного виконавця від 29.11.2023 р накладено арешт на майно боржника.
Станом на сьогоднішній день боржником вказаний транспортний засіб не пред?явлений приватному виконавцю для опису та наступної реалізації, в рахунок погашення заборгованості. Про місце знаходження автомобіля боржник також не повідомив.
Відповідно до відомостей, які містяться в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2023 р. N? 356397549 встановлено, що боржнику на праві власності належить п?ятикімнатна квартира, загальною площею 209,40 кв.м, житловою площею 116,10 кв.м, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1194032380000.
Право власності у боржника на згадану квартиру виникло 15.08.2023 року згідно договору купівлі-продажу.
Приватним виконавчого округу м. Києва Павлюком Н. В. 30.11.2023 року здійснено вихід на територію за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що боржником не надано доступу для опису майна, двері на неодноразові звернення приватного виконавця ніхто не відчинив.
Приватним виконавцем 10.01.2024 року було скеровано вимогу боржнику, ОСОБА_1 із повідомленням про проведення примусових виконавчих дій щодо опису рухомого та нерухомого майна боржника за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимогу боржником отримано, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 , який був повідомлений про час та місце проведення виконавчих дій, а саме за адресою: АДРЕСА_1 об. 11.00 год.
Згідно відповідей Державної фіскальної служби України від 27.11.2023 року N? 182725542 та
28.11.2023 N? 182822753,13.12.2023 N? 184649497, 28.12.2023 N?186318127, 12.01.2024 N?187874479 боржник не має відкритих розрахункових рахунків в банківських установах.
Постановою приватного виконавця від 29.11.2023 р, накладено арешт на кошти боржника, яку скеровано для виконання у банківські установи за вих N?26759.
Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанку» залишок коштів на арештованому рахунку складає 197,44 грн.
Згідно повідомлення Державної міграційної служби зареєстрованим місцем проживання боржника, ОСОБА_1 є квартира під АДРЕСА_3 .. Всі процесуальні документи, постанови, в межах виконавчого провадження, були надіслані боржнику саме на цю адресу місця фактичного проживання та місця реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. Згідно ст. 311 ЦК України, житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно - правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.
Отже, як вбачається з аналізу ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України, умовами примусового проникнення до житла боржника для арешту майна, яке там знаходиться, є неможливість виконання рішення в інший спосіб, зокрема за рахунок звернення стягнення на кошти боржника та інше його майно.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.
Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайнім засобом для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Крім того, приватним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, що в указаному домоволодінні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення, знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Окрім того, суб'єктом здійснення виконання рішення суду залишились нез'ясованими причини непогашення боржником заборгованості, оскільки вони можуть бути як суб'єктивного характеру, коли боржник свідомо ухиляється від виконання, маючи змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин, так і об'єктивними, як то внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби, тощо.
Суд ще раз наголошує на тому, що примусове проникнення до житла людини є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння.
При вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника, суд має переконатися, що боржник перешкоджає виконанню рішення суду, що унеможливлює його примусове виконання, чим порушує права стягувача.
Таким чином, приватний виконавець не навів обґрунтованих фактів на підтвердження необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до домоволодіння та виконання усіх інших можливих спроб виконати рішення суду, у відповідності до норм діючого законодавства, без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
За таких обставин та зважаючи також на те, що проникнення до житла є крайньою мірою, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,
Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про примусове проникнення до житла - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович, адреса місцезнаходження - АДРЕСА_4 ,
ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо,
ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо.
Повний текст ухвали 06 лютого 2024 року.
Суддя: