печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6846/21-ц
12 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - Підпалого В.В.
при секретарі судових засідань - Кирилюк Н.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, про стягнення коштів,-
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис № 3125 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНФОРС" заборгованість за кредитним договором в розмірі 11349,90 грн.
Оскільки виконавчий напис був вчинений з порушенням ст. 88 Закону України «Про нотаріат» позивач подала позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. та зареєстрований в реєстрі № 3125 визнано таким, що не підлягає виконанню.
В той же час, у порядку примусового виконання виконавчого напису № 3125 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. було безпідставно стягнуто з позивача грошові кошти в сумі 12 884, 89 грн.
Ураховуючи те, що вказані кошти на користь відповідачів були перераховані безпідставно, позивач просила стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на її користь безпідставно отримані відповідачем кошти в сумі 12 884, 89 грн., вирішити питання розподілу судових витрат.
Ухвалою судді від 12 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 14 жовтня 2021 року прийняти до провадження цивільну справу та призначеного розгляд справу за правилами спрощеного провадження без повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.
28 квітня 2024 року від відповідача - приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. надійшов відзив по справі, в якому остання зазначає, що стягнення з позивача на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. коштів пов'язане зі здійсненням приватним виконавцем примусового виконання виконавчого документа та відповідає нормам ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження».
Підставою для виникнення у боржника обов'язку зі сплати вищевказаних витрат є сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, під час виконання якого виконавець виконує обов'язки, покладені на нього ЗУ «Про виконавче провадження».
Позивачем не надано до суду жодних підтверджень, що будь-які дії чи бездіяльність приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження НОМЕР_2 позивачем оскаржувались та були визнані незаконними. Водночас виконавче провадження було відкрито, після цього проводились виконавчі дії по виконанню виконавчого напису нотаріуса, що виключає факт абсолютної безпідставності набуття грошових коштів відповідачем - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л.
Позивач подала заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 11.03.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис № 3125 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНФОРС" заборгованість за кредитним договором в розмірі 11349,90 грн.
На виконання вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.
Під час примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_3 було з позивача було стягнуто грошові кошти в розмірі 12 884, 89 грн.
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 01 жовтня 2020 року виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. та зареєстрований в реєстрі № 3125 визнано таким, що не підлягає виконанню.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 05 червня 2020 року виконавче провадження НОМЕР_2 закінчено у зв'язку з надходженням на рахунок приватного виконавця достатньої суми коштів для погашення розміру основної заборгованості, винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.
Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Таким чином, оскільки підставою для набуття коштів відповідачем ТОВ «ФІНФОРС» був виконавчий напис від 11.03.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 3125, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, тому відпала сама підстава для набуття та утримання відповідачем коштів у сумі 11 349,90 грн., стягнутих з позивача у межах виконавчого провадження № НОМЕР_3.
При цьому, суд наголошує, що поверненню позивачу на підставі статті 1212 ЦК України підлягає саме та сума коштів, яка була перерахована на рахунок ТОВ «ФІНФОРС».
Також суд вважає за необхідне зазначити, що питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед ТОВ «ФІНФОРС» за кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, предметом позову в якій є вимога про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса.
Щодо стягнення коштів з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. ч.1, 2, 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження»).
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування ст. 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням основної винагороди приватного виконавця та витрат на проведення виконавчих дій, які не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні ст. 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.
Оскільки вказана основна винагорода та витрати на проведення виконавчих дій не можуть вважатись безпідставно набутими коштами у розумінні ст. 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження, то кошти в розмірі 1534,99 грн. стягненню не підлягають.
Ураховуючи те, що відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, слід дійти висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 в межах заявлених ним вимог.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною шостою ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Звертаючись до суду з позовом позивачем не було сплачено судовий збір в сумі 908 грн.
До задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі 11 349,90 грн.
Таким чином, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 799,85 грн., що становить приблизно 88,09 % від задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 13, 15, 16, 1212 ЦК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 11 349 (одинадцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 90 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на користь держави судовий збір в сумі 799,85 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584, місце знаходження: пров. Новопечерський, 19/3, корпус 2, офіс 9 м. Київ).
Повний текст судового рішення складено року.
Суддя В.В. Підпалий