П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9152/25
Перша інстанція суддя Потоцька Н.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Південному офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги № 151505-14/1130-2025 від 17 березня 2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому позивач просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як правомірність оскаржуваного пункту вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків не може бути перевірена у межах розгляду даної адміністративної справи, оскільки перевірка правомірності нарахування таких збитків можлива лише під час розгляду позовних вимог Держаудитслужби про примусове стягнення збитків.
Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції належним чином не досліджено змісту виявлених порушень у діяльності Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», а також не надано належної правової оцінки доводам суб'єкта владних повноважень, якими останній обґрунтовував правомірність оскаржуваного рішення.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, так як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення.
Крім того, апелянтом надано свої додаткові письмові пояснення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно пп. 1 п. 4 «Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 631, проведено перевірку закупівель АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» при плануванні, проведенні процедур закупівель, укладанні договорів про закупівлю та їх виконання за номерами ID: UA-2024-07-29-006437-a, UA-2024-07-16-000869-a, UA-2024-06-25-007453-a, UA-2023-02-08-008571-a, за результатами якої складено акт перевірки від 27 лютого 2025 року № 151505-13/33.
Актом перевірки від 27 лютого 2025 року встановлено порушення під час перевірки закупівлі за процедурою відкритих торгів з особливостями згідно з ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія, за результатами якої укладено договір № 86 від 28 лютого 2023 року.
В свою чергу, АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» надало заперечення на акт перевірки № 151505-13/33 від 27 лютого 2025 року.
Заперечення на акт перевірки № 151505-13/33 від 27 лютого 2025 року відхилено, згідно висновку на заперечення (зауваження) до акта перевірки закупівель від 27 лютого 2025 року №151505-13/33, направленого листом від 17 березня 2025 року № 151505-14/1123-2025.
При цьому, Південним офісом Держаудитслужби складено «Вимогу щодо усунення виявлених порушень законодавства» від 17 березня 2025 року № 151505-14/1130-2025.
Між тим, згідно вимоги від 17 березня 2025 року № 151505-14/1130-2025, перевіркою закупівель встановлено, що АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ», в порушення вимог ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, пп. 14.6.2 п. 14.6. розділу 14 та п. 2 Порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії договору від 28 лютого 2023 року № 86, АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» безпідставно з 01 вересня 2023 року змінено ціну за 1 кВт*год електричної енергії з 4,94604 грн із ПДВ до 5,513352 грн із ПДВ, без належного документального та обґрунтованого підтвердження наявності коливання ціни електричної енергії на ринку, необґрунтовано протягом періоду з вересня 2023 року по січень 2024 року сплачено коштів на рахунок ТОВ «ПІВДЕННА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» за спожиту електричну енергію протягом періоду з вересня по грудень 2023 року, на загальну суму 548 208, 90 грн, з ПДВ, що призвело до втрат фінансових ресурсів на зазначену суму, у зв'язку з чим, Південний офіс Держаудитслужби вимагає в п. 1 забезпечити відшкодування відповідно до статей 199, 216-229 Господарського кодексу України та статей 610-625 Цивільного кодексу України ТОВ «ПІВДЕННА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» на користь АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» втрат, завданих внаслідок безпідставної зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) з 4,94604 грн з ПДВ до 5,513352 грн із ПДВ (договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 28 лютого 2023 року № 86, додаткова угода від 11 вересня 2023 року № 5), що призвело до завищення вартості спожитої електричної енергії з вересня 2023 року по січень 2024 року на загальну суму 548 208, 90 грн із ПДВ.
Не погоджуючись із правомірністю отриманої вимоги у відповідній частині, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позову, так як позивачем у межах спірних правовідносин не порушено вимог законодавства при здійсненні публічних закупівель, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
При цьому, Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).
Згідно п. 45 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.
Згідно п. 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об'єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Згідно п. 49 Порядку № 550, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган державного фінансового контролю ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.
Згідно п. 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:
притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;
порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Згідно п. 51 Порядку № 550, за спільним рішенням органу державного фінансового контролю та об'єкта контролю або його органу управління інформація про результати ревізії виноситься на обговорення на колегіях, нарадах, що проводяться об'єктом контролю. Відомості про результати ревізії можуть оприлюднюватися через засоби масової інформації.
Згідно п. 52 Порядку № 550, органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності п. 1 письмової вимоги Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства № 151505-14/1130-2025 від 17 березня 2025 року.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо доводів апеляційної скарги суб'єкта владних повноважень про те, що правомірність оскаржуваної вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків не може бути перевірена у межах розгляду даної адміністративної справи, так як перевірка правомірності нарахування таких збитків можлива лише під час розгляду позовних вимог Держаудитслужби про примусове стягнення збитків, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з аналізу завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства вбачається, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
При цьому, та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі п. 10 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», жодним чином не відміняє того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Таку правову позиція неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 22 жовтня 2020 року (справа № 820/3089/17), від 31 травня 2021 року (справа № 826/18686/16), від 31 серпня 2021 року (справа № 160/5323/20), від 02 листопада 2021 року (справа № 420/6808/19), від 12 травня 2022 року (справа № 620/4169/20), від 22 грудня 2022 року (справа № 826/13003/17), від 21 березня 2023 року (справа № 560/4370/22).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний пункт вимоги Держаудитслужби про забезпечення відшкодування збитків порушує права позивача та може бути перевіреним на відповідність критеріям, викладеним в ч. 2 ст. 2 КАС України.
В свою чергу, щодо правомірності п. 1 оскаржуваної вимоги Держаудитслужби, яким зобов'язано АТ «Одеська ТЕЦ» забезпечити відшкодування ТОВ «ПІВДЕННА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» на користь АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» надмірно виплачених коштів, внаслідок завищення вартості спожитої електричної енергії у вересні 2023 року - січні 2024 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, у межах спірних правовідносин за процедурою відкритих торгів укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії між АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» та ТОВ «Південна енергопостачальна компанія» № 86 від 28 лютого 2023 року.
Відповідно до п. 5.1. Договору № 86, загальна вартість договору становить 17715828,60 грн з ПДВ.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору № 86, очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії визначено на 2023 рік всього 4 135 000 кВт*год.
Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору № 86, порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії, встановлено, що ціна за одиницю Товару ґрунтується на всіх фактичних складових ціни електроенергії та включає в себе: закупівельну ціну/середньозакупівельну ціну електроенергії на відповідному сегменті ринку; тариф, встановлений Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії; платіж за здійснення операцій купівлі-продажу на відповідному сегменті ринку відповідно до його правил, у тому числі, затверджений Регулятором; середньозважені ціни на небаланси електричної енергії; ставку внеску на регулювання, згідно з рішенням Регулятора; ставку податку на підакцизний товар; витрати Постачальника за послуги з постачання електричної енергії; витрати на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів, усі інші витрати, необхідні для належної поставки Товару.
Відповідно до п. 2 Додатку №2 до Договору № 86, порядку визначення та зміни ціни постачання електричної енергії, зміна ціни за одиницю товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатку. В такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/. Зміна регульованих цін тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затверджені у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 5.4. Договору № 86, розрахунок за спожиту електричну енергію (визначену на підставі приладів обліку електричної енергії) по відповідному розрахунковому періоду (місяцю) Споживач здійснює протягом 90 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі електричної енергії Сторонами, шляхом перерахування грошових кошів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до абзацу 1 п. 14.6.2. Договору № 86, істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулось з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладання.
Відповідно до абзацу 2 п. 14.6.2. Договору №86, сторони протягом дії цього договору вносять зміни у Договорі в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою компетентного органу Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза», або Довідкою щодо офіційних даних про середньозважені ціни електричної енергії, які оприлюднює ДП «Оператор ринку» чи іншого погодженого Сторонами органу щодо величини коливання. В письмовому зверненні Постачальник наводить посилання на зміни в нормативно-правових актах щодо формування ціни або умов постачання електричної енергії, на підставі яких вносяться зміни/доповнення в Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року (зі змінами), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
В даному випадку, по укладеному Договору № 86 двічі змінювалась ціна за одиницю товару на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей, у зв'язку зі зміною середньозваженої ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед», на підставі додаткової угоди № 4 від 03 серпня 2023 року та на підставі додаткової угоди № 5 від 11 вересня 2023 року.
В свою чергу, апелянт наголошує, що без наявності документального підтвердження факту коливання (збільшення) ціни на електричну енергію з моменту останнього внесення змін до договору про закупівлю, безпідставно змінена ціна за одиницю товару, що призвело до проведення зайвих виплат за спожиту протягом періоду з вересня по грудень 2023 року, на загальну суму 548 208,90 грн.
Крім того, апелянт зазначає, що позивачем помилково надано довідки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» на підтвердження коливання ціни, які носять виключно інформативний характер і не враховують умовт договорів та контрактів.
Між тим, колегія суддів зазначає, що на підтвердження коливання ціни на організованому сегменту ринку РДН надано довідку ДП «Держзовнішінформ» від 01 серпня 2023 року № 121/119, що складено на підставі даних сайту ДП «Оператор ринку».
Довідка ДП «Держзовнішінформ» містила дані щодо середньозваженої ціни РДН ОЕС за період 1-28 лютого 2023 року та за період 01-31 липня 2023 року відповідно до інформації з сайту АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ».
Крім того, на підтвердження коливання ціни на організованому сегменту ринку РДН надано довідку ДП «Держзовнішінформ» від 01 вересня 2023 року № 121/147, що складено на підставі даних сайту ДП «Оператор ринку».
Довідка ДП «Держзовнішінформ» містила дані щодо середньозваженої ціни РДН ОЕС за 01-31 липня 2023 року та за період 01-31 серпня 2023 року відповідно до інформації з сайту АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ».
В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наданих довідок можливо було встановити необхідну інформацію про коливання цін ринку електричної енергії, а як наслідок підвищення ціни за одиницю електричної енергії на підставі додаткової угоди № 5 від 11 вересня 2023 року до Договору № 86, відбулось з дотриманням вимог законодавства та укладеного договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуваний пункт вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.
З іншого боку, колегія суддів не приймає додаткових посяснень апелянта про інсуання постанови Перисипського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2025 року (справа № 523/5252/25), якою притягнуто керівника АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» до адміністративної відповідальності, оскільки до суду не надано доказів набрання законної сили зазначеною постановою.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Південний офіс Держаудитслужби.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук