П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18172/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Крусяна А.В.,
суддів - Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо проведення додаткового службового розслідування, розпочатого 20.03.2024 та закінченого 07.05.2024 за фактом самовільного залишення ним військової частини; визнання протиправними та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 :
від 20.03.2024 №931 про призначення додаткового службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 ;
від 07.05.2024 №1430 (з основної діяльності) про підсумки проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 ;
від 08.05.2024 №133 (по стройовій частині) щодо ОСОБА_1 як такого, що самовільно залишив військову частину 13.08.2022 та знятий з речового і грошового забезпечення 13.08.2022;
зобов'язання нарахувати та виплатити йому належне грошове забезпечення з 01.02.2023 по день ухвалення судового рішення у даній справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне йому грошове забезпечення з 01.02.2023 по день ухвалення судового рішення у цій справі; в іншій частині позовну заяву прийнято до розгляду ухвалою суду від 11.07.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.
Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 3 ст.308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною 8 ст.80 КАС України встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) призваний на військову службу під час мобілізації, на підставі наказу від 07.06.2022 №55 зарахований у розпорядження військової частини НОМЕР_1 . 24.07.2022 позивач вибув на лікування у шпиталь. Наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 №34 (п.10.5.1 солдат не прибув з лікування 24.07.2022, знятий з речового і грошового забезпечення 24.07.2022) та від 28.07.2023 №3489 (про підсумки службового розслідування за фактом не повернення з лікування) позивач оголошений таким, що самовільно залишив частину з 24.07.2022. Однак, судовим рішенням у справі №420/24520/23 від 30.11.2023 (встановлено факт перебування позивача на лікуванні в період з 24.07.2022 по 12.08.2022) скасовано пункт 10.5.1 наказу від 03.02.2023 №34 в частині, що стосується самовільного залишення військової частини (рішення набрало законної сили 02.01.2024). Разом з тим, наказом від 20.03.2024 №931 призначено додаткове службове розслідування за фактом самовільного залишення частини, на підставі чого прийнято наказ від 07.05.2024 №1430 (про підсумки проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини). Позивач вважає такий наказ протиправним, оскільки він виданий за результатами проведення додаткового службового розслідування, проведеного за фактом самовільного залишення військової частини та вказаним наказом вносяться зміни до попереднього наказу (від 28.07.2023 №3489), виданого за результатами проведення первинного службового розслідування. Позивач зазначає, що законодавством не визначено поняття «додаткове службове розслідування», а військова частина позбавлена можливості проводити повторне службове розслідування стосовного одного і того ж факту (в даному випадку - не повернення солдата на службу з лікування). В подальшому, наказом від 08.05.2024 №133 позивача визнано таким, що 13.08.2022 самовільно залишив військову частину, у зв'язку з чим, його знято з речового та грошового забезпечення. Посилаючись на положення ч.2 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань), позивач наголошує, що станом на 13.08.2022 та 08.05.2024 відомостей до ЄРДР стосовно вчинення ним кримінального правопорушення внесено не було, повідомлення від органу досудового розслідування відповідачем на ці дати не отримано, що свідчить про відсутність правових підстав для прийняття наказу від 08.05.2024 №133.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що після ухвалення судового рішення у справі №420/24520/23 від 30.11.2023 про скасування п.10.5.1 наказу від 03.02.2023 №34 в частині, що стосується самовільного залишення ОСОБА_1 військової частини, з огляду на неузгодженість висновків, викладених у судовому рішенні та наказі від 28.07.2023 №3489 (про проведення службового розслідування, який не було скасовано в судовому порядку) та враховуючи тривалу незаконну відсутність позивача у військовій частині НОМЕР_1 (з 13.08.2022 позивач так і не повернувся до місця служби) було прийнято наказ від 20.03.2024 №931 про призначення додаткового службового розслідування. За результатом розслідування прийнято наказ від 07.05.2024 №1430, яким внесено зміни до наказу від 28.07.2023 №3489 (про підсумки проведення службового розслідування (первинного)), яким встановлено факт самовільного залишення позивачем військової частини. На виконання зазначеного факту, наказом від 08.05.2024 №133 ОСОБА_1 визнано таким, що з 13.08.2022 самовільно залишив військову частину. При цьому зауважено, що позивач не ставить питання про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2023 №3489. Таким чином, скасування оскаржуваного наказу від 07.05.2024 №1430 матиме своїм наслідком повернення первинної редакції наказу від 28.07.2023 №3489, яким позивач оголошений таким, що самовільно залишив частину 27.07.2024, тобто існування наказу в такій редакції суперечить рішенню у справі №420/24520/23, яким встановлено факт перебування позивача у лікарні до 12.08.2022. Разом з тим, щодо наказу від 08.05.2024 №133 (про визнання ОСОБА_2 таким, що з 13.08.2022 самовільно залишив військову частину) відповідач звернув увагу, що позивач не надав жодних документів або пояснень, які свідчили про законність його перебування за межами військової частини НОМЕР_1 та не заперечує вчинення ним правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи доводи учасників справи, колегія суддів вважає за необхідне витребувати від ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_1 докази у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідним застосувати положення ч.2 ст.236 та зупинити провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
Керуючись ст. ст.236, 309, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Витребувати від ОСОБА_1 :
- інформацію щодо проходження служби з моменту призову на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 з 07.06.2022 по теперішній час;
- у випадку не проходження наразі військової служби у військовій частині НОМЕР_1 або перебування за межами місця служби надати інформацію про такі підстави з наданням відповідних документів.
Витребувати від військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином завірені копії усіх наказів, прийнятих за результатами службових розслідувань за фактом не прибуття солдата ОСОБА_1 з лікування (з 24 липня 2022, з 13 серпня 2022);
- інформацію з підтверджуючими доказами щодо проходження солдатом ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 07.06.2022 до теперішнього часу;
- інформацію про наявність чи відсутність кримінальних справ стосовно ОСОБА_1 за самовільне залишення військової частини.
Зобов'язати ОСОБА_1 та військову частину НОМЕР_1 надати витребувані судом докази у строк до 10.10.2025 року, надіславши їх на адресу суду: 65067, м.Одеса, проспект Лесі Українки, 19-21 або через систему «Електронний суд».
Роз'яснити, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені КАС України.
Зупинити провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя - доповідач: А.В. Крусян
Суддя: О.А. Шевчук
Суддя: О.В. Яковлєв