24 вересня 2025 року м.Дніпросправа № 160/29426/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 160/29426/24 (суддя Прудник С.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцю ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, з 01.05.2024 року по 25.10.2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме з 01.05.2024 року по 25.10.2024 pоку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції про безперервне перебування позивача на стаціонарному лікуванні у спірний період є помилковими. Перебування позивача після 30.04.2024 у медичному закладі задля протезування вже не є таким, що є обов'язковим саме як для особи, що перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово- лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, а тому у даний період вже не провадиться нарахування та виплата додаткової грошової винагороди. Отже, у військової частини НОМЕР_1 відсутні зобов'язання щодо нарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за період після 30.04.2024.
Позивач через свого представника подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дав належну оцінку доказам, що подавалися сторонами. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Звертає увагу суду, що, аналізуючи виписку із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 №1432 від 01.05.2024, ДУ «Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності», можливо зробити висновок, що в ній саме зазначено про те, що ОСОБА_1 потребує протезування кінцівки та ока у відповідних стаціонарних закладах, а фраза, що він виписується до військової частини НОМЕР_1 носить формальний характер, оскільки вочевидь без протезів нижньої кінцівки та ока неможливо нести будь-яку військову службу, у тому числі будучи обмежено придатним.
Факт саме безперервного перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікування відповідно до висновків ВЛК, підтверджується довідкою ДКП «Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» від 28.10.2024 №020/1577, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в ДКП «Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» з 01.05.2024 по 28.10.2024. І суд, задовольняючи позовні вимоги, обґрунтовано врахував таку довідку за належний доказ.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 мобілізований з березня 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 до 23.10.2024 р..
Позивач звільнений наказом командира НОМЕР_2 окремої бригади оперативного обладнання території (по особовому складу) від 23 жовтня 2024 року №4/РС, у відставку Збройних Сил України за підпунктом "б" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) вважати таким, що справи та посаду здав та виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення з 25 жовтня 2024 року.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11 грудня 2023 року №29/2162, сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 01.12.2023 року одержав МВТ (01.12.2023р.) ВОП правого ока, ВОП обох гомілок. Травматичний відрив правої стопи. Травматичний шок І-ІІ ст. Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. За обставин: під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, пов'язаною із захистом Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районі та у період здійснення зазначених заходів, а саме: 01.12.2023 року близько 09:35 год. отримав МВТ ВОП голови обох очей, травми обох нижніх кінцівок, травматичний відрив правої стопи, травматичний шок І-ІІ ступенів, під час проведення робіт з розмінування згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 бригади охорони від 03 серпня 2023 року № 21, північніше населеного пункту Брускиньське, біля траси Давидів Брід-Брускинське Херсонської області. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска). Травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, та навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 22 лютого 2024 року, протокол №7, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі постанови №1306 Кабінету міністрів України від 07 грудня 2023 р. “Деякі питання забезпечення допоміжними засобами реабілітації» потребує протезування правої нижньої кінцівки.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 2 квітня 2024 року, протокол №15, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки.
Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Постанова ВЛК - продовжити лікування у стаціонарі експертно-реабілітаційного відділення для захисників, захисниць та цивільних.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії ДУ “УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України», протокол №21 від 30 квітня 2024 року, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі статті 78-б, 31-б графи ІІ Розкладу хвороб - визнаний обмежено придатний до військової служби - непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 18 травня 2024 року, №4508. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Т90.Т94. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 червня 2024 року, №1140. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, ліковані оперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 липня 2024 року, №6197. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує реабілітації у ДКП “Дніпровське казенне експерементальне протезно-ортопедичне підприємство» терміном на 60 календарних днів.
Відповідно до довідки ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (ДКП ДЕПОП) від 28.10.2024, 020/1577, сержант ОСОБА_1 , 1986 р.н. з 01.05.2024 р. по 28.10.2024 р. знаходився в стаціонарі первинного та складного протезування Дніпропетровського експериментального протезно-ортопедичного підприємства (м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21) для реабілітації та первинного протезування правої нижньої кінцівки, згідно діагнозу: Наслідки мінно-вибухового поранення. Ампутація кукса на рівні середньої третини правої гомілки.
Тобто, починаючи з 01.12.2023 до 25.10.2024 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманням ним під час захисту Батьківщини тяжкого поранення.
Як вбачається з довідки про доходи від 20.08.2024, № 3.29/2877, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , військовослужбовець ОСОБА_1 з травня 2024 року по 25.10.2024р. не отримував додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100 000 грн..
Позивач в липні 2024 року звернувся з рапортом, а в серпні 2024 року було направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. в розмірі 100 000 грн., у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини.
Листом від 20.08.2024 року №3.27/5687 військова частина НОМЕР_1 представнику позивача адвокату Чернецю В.М на адвокатський запит щодо військовослужбовця ОСОБА_1 повідомила наступне: «згідно довідки ВЛК від 30 квітня 2024 року № 21 ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби. 20 Регіональною військово-лікарською комісією, було розглянуто заяву військовослужбовця ОСОБА_1 , щодо його незгоди з постановою військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ДУ “УкрДерж НДІ МСПІ МОЗ України» про ступень придатності до військової служби, згідно довідки ВЛК від 30.04.2024 №21. Проте, військова частина НОМЕР_1 не отримувала документів про скасування рішення ВЛК від 30.04.2024 №21. Отже, у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави нарахування ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за запитуваний період».
Позивач вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому додаткової грошової винагороди, відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р., в розмірі 100 000 грн., у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату йому додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022р. в розмірі 100 000 грн. за спірний період з 01.05.2024 по 25.10.2024 року, а відповідач допустив протиправну бездіяльність по відношенню до позивача, не виплачуючи таку винагороду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений у Порядку №260 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом пункту 2 розділу І якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років); щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги).
У пункті 8 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 та № 350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.
У пункті 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Також пункт 1 Постанови №168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, встановлена Постановою КМУ №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.
Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Тобто, норми Постанови КМУ №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2024 року у справі № 520/16191/23 та від 27.11.2024 року у справі № 380/20587/23.
Оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.
Пункт 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати 4 місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства (абзац 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260).
Отже, відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виплати грошового забезпечення після чотирьох місяців лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я можуть бути продовжені за наявності висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії) (далі - ВЛК) про потребу в лікуванні та рішення командира військової частини про продовження виплати.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 11 грудня 2023 року №29/2162, сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 01.12.2023 року одержав МВТ (01.12.2023р.) ВОП правого ока, ВОП обох гомілок. Травматичний відрив правої стопи. Травматичний шок І-ІІ ст. Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. За обставин: під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, пов'язаною із захистом Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо у районі та у період здійснення зазначених заходів, а саме: 01.12.2023 року близько 09:35 год. отримав МВТ ВОП голови обох очей, травми обох нижніх кінцівок, травматичний відрив правої стопи, травматичний шок І-ІІ ступенів, під час проведення робіт з розмінування згідно бойового розпорядження командира НОМЕР_2 бригади охорони від 03 серпня 2023 року № 21, північніше населеного пункту Брускиньське, біля траси Давидів Брід-Брускинське Херсонської області. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, каска). Травма не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, та навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 22 лютого 2024 року, протокол №7, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі постанови КМУ №1306 від 07 грудня 2023 р. “Деякі питання забезпечення допоміжними засобами реабілітації» потребує протезування правої нижньої кінцівки.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 2 квітня 2024 року, протокол №15, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки.
Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Постанова ВЛК - продовжити лікування у стаціонарі експертно-реабілітаційного відділення для захисників, захисниць та цивільних.
Відповідно до довідки позаштатної військово-лікарської комісії ДУ “УкрДержНДІ МСПІ МОЗ України», протокол №21 від 30 квітня 2024 року, сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т-93.6 МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи та н/3 гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока). СПО: 01.12.23р. енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. ампутація правої н/кінцівки на рівні н/3-с/3 гомілки. Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.).
На підставі статті 78-б, 31-б графи ІІ Розкладу хвороб - визнаний обмежено придатний до військової служби - непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 18 травня 2024 року, №4508. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Т90.Т94. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 червня 2024 року, №1140. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, ліковані оперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 63 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує протезування правої нижньої кінцівки (протез основний, протез для купання, чохли, силікований лайнер), лікування (реабілітації) на протезно-ортопедичному підприємстві терміном 30 календарних днів.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії, військова частина НОМЕР_3 від 19 липня 2024 року, №6197. сержанту ОСОБА_1 встановлено діагноз: Т90.Т94. Наслідки МВТ (01.12.2023): травматична ампутація правої стопи на рівні нижньої третини гомілки, розчавлення правого ока, контузія і субретинальний крововилив лівого ока, лікованіоперативно (01.12.2023 - ПХО, енуклеація правого ока, 21.12.2023 р. реампутація правої н/кінцівки на рівні середньої третини правої гомілки. Травма тяжкого ступеня (згідно Класифікатора розподілу травм. Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007 р.). Причинний зв'язок: травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб - потребує реабілітації у ДКП “Дніпровське казенне експерементальне протезно-ортопедичне підприємство» терміном на 60 календарних днів.
Відповідно до довідки ДКП "Дніпропетровське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (ДКП ДЕПОП) від 28.10.2024, 020/1577, сержант ОСОБА_1 , 1986 р.н. з 01.05.2024 р. по 28.10.2024 р. знаходився в стаціонарі первинного та складного протезування Дніпропетровського експериментального протезно-ортопедичного підприємства (м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 21) для реабілітації та первинного протезування правої нижньої кінцівки, згідно діагнозу: Наслідки мінно-вибухового поранення. Ампутація кукса на рівні середньої третини правої гомілки.
Таким чином, починаючи з дня отримання тяжкого поранення 01.12.2023 до 25.10.2024, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманими ним під час захисту Батьківщини тяжким пораненням.
Як вірно встановив суд, обидві визначені законом умови дотримані та підтверджуються довідками про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а також наявними в матеріалах справи копіями первинної медичної документації, виписками з медичної карти стаціонарного хворого.
Крім того, можливість отримання збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини.
Відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, тобто у спірному періоді.
Суд першої інстанції за встановлених обставин справи обґрунтовано зобов'язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме з 01.05.2024 року по 25.10.2024 pоку.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують. Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 160/29426/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак