Справа № 379/213/16-к Провадження № 1-кп/358/4/25
30 вересня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого юридичної особи АТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (через підсистему відеоконференцзв'язку ЄСІТС), кримінальне провадження (справа №379/213/16-к, провадження №1-кп/358/4/25) щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Синява Рокитнянського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з незакінченою вищою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «Планида Трейд», військовозобов'язаного, раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця смт. Рокитне Київської області, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, працюючого в СТО «АВТО СТАР», невійськовозобов'язаного, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,
обох обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною другою статті 185 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що у нього в невстановлений досудовим розслідуванням час виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом здійснення демонтажу частини верхньої будови залізничних колій.
Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам виконати роботи з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ. На пропозицію ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені особи погодилися, вступивши з ним у злочинну змову.
20.05.2015 у період з 00 години 35 хвилин до 04 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, перебуваючи на тупиковій колії №4 залізничної станції Тараща, яка розташована на 7-му кілометрі автодороги зі сполученням м.Тараща - м.Київ, впевнившись, що за ними та вказаною ділянкою залізничної колії ніхто не спостерігає, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, за допомогою газового різака розрізали та демонтували 61,8 метра залізничних рейок марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) загальною вартістю 27681 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня, 45 копійок, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», з метою подальшого їх викрадення.
У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 27681,45 грн. (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня, 45 копійок) на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що після вчинення замаху на злочин 20.05.2015, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив замах на злочин проти власності за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_4 у період з 20.05.2015 по 22.05.2015, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом здійснення демонтажу частини верхньої будови залізничних колій.
Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам виконати роботи з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 та інші невстановлені особи погодилися, вступивши з ним у злочинну змову.
Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 , діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 22.05.2015 уклав з ОСОБА_8 , який має у власному користуванні трактор марки МТЗ-80, синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 , письмовий договір № 07-15 від 01.05.2015 про надання вказаного трактору в оренду ТОВ «Азот Плюс» як основного засобу.
ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_8 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою трактора марки МТЗ-80, номерний знак НОМЕР_2 , відірвати від землі дві залізничні рейки «Р-65» довжиною 12,5 м кожна, що знаходяться на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.
ОСОБА_8 , не обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 , перебуваючи біля тупикової колії № 4 на залізничній станції Тараща, виконуючи вказівку останнього та ОСОБА_5 , 22.05.2015, приблизно о 19 годині 00 хвилин, за допомогою власного трактора марки МТЗ-80, номерний знак НОМЕР_2 , відірвав від землі дві залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 12,5 метрів кожна загальною вартістю 11198 грн. (одинадцять тисяч сто дев'яносто вісім гривень), що належать публічному акціонерному товариству «Українська залізниця».
У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ГУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 11198 (одинадцять тисяч сто дев'яносто вісім) гривень на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що після вчинення замаху на злочини 20.05.2015 та 22.05.2015, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
Так, у ОСОБА_4 у період з 22.05.2015 по 23.07.2015, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, виник злочинний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна шляхом здійснення демонтажу частини верхньої будови залізничних колій.
Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам виконати роботи з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 та інші невстановлені особи погодилися, вступивши з ним у злочинну змову.
Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 , діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 23.07.2015 уклав з ТОВ «КБК І К», в особі директора ОСОБА_9 письмовий договір про купівлю-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «КБК І К» надано ТОВ «Азот Плюс» для перевезення брухту та відходів чорних та кольорових металів вантажний автомобіль марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 .
ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_10 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, 23.07.2015 приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою розміщеного на автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , маніпулятора завантажити на вказаний транспортний засіб та у подальшому здійснити перевезення до невстановленого у ході досудового розслідування місця двох залізничних рейок «Р-65» довжиною 8 м кожна, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» та розміщених на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.
23.07.2015 у період з 03 год. 00 хв. по 04 год. 10 хв. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені у ході досудового розслідування особи прибули до тупикової колії № 4 станції Тараща Таращанського району Київської області, і діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна за допомогою газового різака демонтували та зняли зі шпал дві залізничні рейки марки «Р-65» довжиною 8 метрів кожна.
Після цього, за допомогою маніпулятора, який знаходився на вантажному автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , завантажили на кузов цього ж транспортного засобу дві належні на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 8 метрів кожна загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 72 копійки.
В цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ТУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 72 копійки на власний розсуд.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він отримав пропозицію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, від ОСОБА_4 щодо виконання робіт з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, з метою їх подальшого викрадення. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився та вступив з ним у злочинну змову.
20.05.2015 у період з 00 години 35 хвилин до 04 години 00 хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, перебуваючи на тупиковій колії №4 залізничної станції Тараща, яка розташована на 7-му кілометрі автодороги зі сполученням м. Тараща - м. Київ, впевнившись, що за ними та вказаною ділянкою залізничної колії ніхто не спостерігає, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, за допомогою газового різака розрізали та демонтували 61,8 метра залізничних рейок марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) загальною вартістю 27681 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 45 копійок, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця», з метою подальшого їх викрадення.
У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ТУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 27681 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна) гривня 45 копійок на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що після вчинення замаху на злочин 20.05.2015, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив замах на злочин проти власності за наступних обставин.
Так ОСОБА_5 отримав пропозицію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, від ОСОБА_4 щодо виконання робіт з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, з метою їх подальшого викрадення. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився та вступив з ним у злочинну змову.
Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 , діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 22.05.2015 уклав з ОСОБА_8 , який має у власному користуванні трактор марки МТЗ-80, синього кольору, номерний знак НОМЕР_2 . письмовий договір №07-15 від 01.05.2015 про надання вказаного транспортного засобу в оренду ТОВ «Азот Плюс» як основного засобу.
ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_8 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою трактора марки МТЗ-80, номерний знак НОМЕР_2 , відірвати від землі дві залізничні рейки «Р-65» довжиною 12,5 м кожна, що знаходяться на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.
ОСОБА_8 , не обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_4 , перебуваючи біля тупикової колії № 4 на залізничній станції Тараща, виконуючи вказівку останнього та ОСОБА_5 , 22.05.2015 приблизно о 19 годині 00 хвилин за допомогою власного трактора марки МТЗ-80, номерний знак НОМЕР_2 , відірвав від землі дві залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 12,5 метрів кожна загальною вартістю 11198 (одинадцять тисяч сто дев'яносто вісім) гривень, що належать публічному акціонерному товариству «Українська залізниця».
У цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ТУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 11198 (одинадцять тисяч сто дев'яносто вісім) гривень на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що після вчинення замахів на злочин 20.05.2015 та 22.05.2015, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 продовжив свою злочинну діяльність і повторно вчинив замах на злочин проти власності за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 отримав пропозицію, у невстановлений досудовим розслідуванням час, від ОСОБА_4 щодо виконання робіт з демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, з метою їх подальшого викрадення. На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_5 погодився та вступив з ним у злочинну змову.
Переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 , діючи як директор ТОВ «Азот Плюс», 23.07.2015 уклав з ТОВ «КБК І К» в особі директора ОСОБА_9 письмовий договір про купівлю-продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів. Відповідно до вказаного договору ТОВ «КБК І К» надано ТОВ «Азот Плюс» для перевезення брухту та відходів чорних та кольорових металів вантажний автомобіль марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 .
ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_10 у законності своїх дій, ввівши його таким чином у оману та використавши для виконання свого протиправного наміру щодо викрадення чужого майна, і, 23.07.2015 приблизно о 03 годині 30 хвилин, перебуваючи на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна наказав йому за допомогою розміщеного на автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , маніпулятора завантажити на вказаний транспортний засіб та у подальшому здійснити перевезення до невстановленого у ході досудового розслідування місця двох залізничних рейок «Р-65» довжиною 8 м кожна, належних на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» та розміщених на тупиковій колії № 4 залізничної станції Тараща.
23.07.2015 у період з 03 год. 00 хв. по 04 год. 10 хв. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені у ході досудового розслідування особи прибули до тупикової колії №4 станції Тараща Таращанського району Київської області, і діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна за допомогою газового різака демонтували та зняли зі шпал дві залізничні рейки марки «Р-65» довжиною 8 метрів кожна.
Після цього, за допомогою маніпулятора, який знаходився на вантажному автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , завантажили на кузов цього ж транспортного засобу дві належні на праві власності публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» залізничні рейки марки «Р-65» (вартість яких за 1000 м. становить 447920 грн.) довжиною 8 метрів кожна, загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 72 копійки.
В цей момент до залізничної станції Тараща прибули працівники Таращанського РВ ТУ МВС України в Київській області, внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи припинили вчинення злочину, з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто не отримали можливості розпорядитися вказаним майном загальною вартістю 7166 (сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 72 копійки на власний розсуд.
Вказані дії обох обвинувачених по всіх епізодах органом досудового розслідування кваліфіковані:
за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб;
за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;
за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В даній справі публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» заявлено цивільний позов про солідарне стягнення на його користь з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 шкоди завданої злочином в розмірі 735985 грн. 77 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав і пояснив суду, що ввечері 20.05.2015 року до нього зателефонував ОСОБА_12 та запропонував поїхати в м. Тараща на відпочинок. Він погодився, так як йому все одно потрібно було їхати до своєї дівчини, з якою він зустрічався та яка проживала в м. Тараща. Потім до нього заїхав ОСОБА_12 , вони потім забрали ОСОБА_5 і на автомобілі «Мерседес» під керуванням останнього, поїхали гуляти в м. Таращу. За пропозицією ОСОБА_12 вони заїхали на територію залізничної станції «Тараща», оскільки, як пояснив він їм під час руху, там у нього працювали наймані ним робітники. Потім ОСОБА_12 вийшов із автомобіля, а вони з ОСОБА_5 залишились в автомобілі. Згодом десь через 20 хвилин появилися працівники міліції та затримали їх для дачі пояснень. Він чув, як ОСОБА_13 пояснював працівникам Таращанського РВ, що роботи по демонтажу залізничних колій проводяться на законних підставах, що у нього на ці роботи є відповідний договір.
Через день після вказаних подій до нього приїхав ОСОБА_12 і сказав, що для виконання робіт необхідно трактор, а так як він був директором ТзОВ «Азот Плюс» то попросив його укласти відповідний договір. Вони потім поїхали в смт. Рокитне до знайомого ОСОБА_12 . Ліщинського, з яким було укладено 22.05.2015 року договір оренди трактора МТЗ-80. Потім вони із ОСОБА_12 на автомобілі «Мерседес» приїхали в м. Тараща, де пили каву. Через деякий час ОСОБА_12 хтось зателефонував і вони приїхали на залізничну станцію «Тараща», де ОСОБА_12 пішов до людей. Потім приїхали працівники міліції, він сидів в автомобілі. Також коли вони приїхали, то він бачив трактор який стояв неподалік залізничної колії.
Приблизно через два місяці після цих подій йому зателефонував ОСОБА_12 і сказав, що йому необхідні документи на проїзд вантажного автомобіля і чи можна поставити печатку на договорі, також сказав, що автомобіль необхідно зустріти на повороті до с. Салиха та провести на станцію Тараща, показавши дорогу. Після цього він визвав автомобіль таксі, заїхав до ОСОБА_5 . Після цього зустрівши разом із ОСОБА_5 цей автомобіль, та, уклавши договір, вони приїхали до вказаної станції, щоб там чекати ОСОБА_12 . Договір не читав. По приїзду на станцію він зателефонував до ОСОБА_12 , він сказав чекати на нього і потім завезе їх додому. Надалі вони перебували біля автомобіля, де їх і затримали працівники міліції.
Цивільний позов не визнав в повному обсязі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованих йому злочинах не визнав і пояснив суду, що у вечірній час 20 травня 2015 року за пропозицією ОСОБА_12 він та ОСОБА_4 поїхали відпочити в м. Таращу. За пропозицією ОСОБА_12 вони заїхали на території залізничної станції «Тараща», оскільки, як пояснив він їм під час руху, там у нього працювали наймані ним робітники. Він та ОСОБА_14 із автомобіля не виходили. Згодом приблизно через 20 хвилин появилися працівники міліції та затримали їх для дачі пояснень. Він чув, як ОСОБА_12 щось пояснював працівникам міліції. Після цього приїхали працівники лінійного відділу міліції на станції Миронівка, і вони їздили з ними у лінійний відділ в м. Миронівку, де ОСОБА_12 показав працівникам міліції якісь документи і їх відпустили.
Також ОСОБА_5 пояснив суду, що 22.05.2015 року він на залізничній станції «Тараща» не перебував, а знаходився вдома, в смт. Рокитне.
Крім цього, пояснив суду, що десь через два місяці до нього зателефонував ОСОБА_12 , який попросив його разом із ОСОБА_4 зустріти вантажний автомобіль та провести його до залізничної станції «Тараща». Близько 3 години ночі за ним заїхав на автомобілі таксі ОСОБА_4 і вони поїхали до повороту на с. Салиху Таращанського району, де зустріли вантажний автомобіль-маніпулятор та пересіли в нього і провели до станції Тараща. По приїзду на станцію вони чекали коли приїде ОСОБА_12 і забере їх. Через деякий час на місце прибули працівники міліції і їх затримали.
Цивільний позов не визнав в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 в судових дебатах підтримав висунуте ОСОБА_4 і ОСОБА_15 обвинувачення, вважаючи достатніми для підтвердження обвинувачення докази, які досліджувалися у судовому засіданні на які і посилався у своєму виступі.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Вказаних вимог закону при розгляді даного кримінального провадження суд дотримався, створивши передбачені процесуальним законом умови для реалізації як стороною обвинувачення, так і стороною захисту їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5)обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Про це також йдеться у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину;
обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
На обґрунтування винуватості ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм трьох незакінчених замахів на злочини, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України сторона обвинувачення послалась на наступні докази, які безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні, а саме:
- пояснення представника потерпілої юридичної особи АТ «Українська залізниця» ОСОБА_7 , яка вказала на те, що злочинними діями обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 завдано АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» шкоди на суму 735985 грн. 77 коп., яку позивач просить стягнути солідарно із обвинувачених на користь товариства. Зазначено, що розмір збитків визначався, виходячи з балансової вартості верхньої будови колії станції Тараща, також із розрахунком затрат на її відновлення.
- показання свідка ОСОБА_16 , який пояснив суду, що в 2015 році він працював старшим слідчим в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області. Точної дати не пам'ятає, але у 2015 році він у складі оперативно-слідчої групи виїжджав на місце події за повідомленням чергового чергової частини міліції про демонтаж невідомими особами залізничної колії на залізничній станції «Тараща». По приїзду на місце події, вони зупинили автомобіль і прослідували до місця, де було чути звук різака по металу. Після цього повідомили чергового міліції, щоб була надана допомога. При цьому побачили автомобіль марки «Мерседес» пікап білого кольору. Також бачив рух, було десь чотири особи, які використовуючи різак, різали рельси. Хтось говорив по телефону і говорив, що їх виявили. Не пам'ятає, чи називали вони свої імена. Після приїзду інших працівників міліції, а саме оперуповноважених кримінального розшуку, почали опитувати осіб, які були на місці події. Він потім склав протокол огляду місця події в ході якого ним було зафіксовано порізані рельси та іншу обстановку місця події. На місці події він бачив обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Потім приїхали працівники лінійного відділу міліції в м. Миронівка і їм були передані матеріали справи.
- показання свідка ОСОБА_17 , який пояснив суду, що в 2015 році він працював оперуповноваженим кримінального розшуку в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області. 22.05.2015 він з іншими працівниками міліції проїжджали поблизу залізничної станції «Тараща», помітили там транспортні засоби: автомобіль і трактор, а також людей в жилетах помаранчевого кольору. Коли вони підійшли до місця події, то частина присутніх там осіб почали тікати, залишилось декілька осіб, які повідомили, що приїде старший і все їм розповість. Водій трактора показав договір між ним та Річіцьким. Через деякий час до місця події на автомобілі марки «Мерседес» приїхав Полубок і ОСОБА_18 . Полубок почав чинити на них тиск, говорив, що він тут всім керує. У зв'язку з цим зателефонували до Миронівського лінійного відділу міліції та повідомили про дану подію. Після їх приїзду вони залишили місце події. Чи був на місці події ОСОБА_5 він не пам'ятає.
- показання свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2015 році він працював в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області оперуповноваженим карного розшуку. Про виїзд на місце події 20.05.2015 він пам'ятає не повному обсязі. Перебував на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи даного райвідділу міліції. Вночі зателефонував черговий Таращанського РВ і повідомив, що на залізничній станції «Тараща» невідомі особи вирізають залізничну колію. Прибувши на місце події, вони почули характерні звуки демонтажу залізничної колії. Він потім поїхав по допомогу, коли повернувся та помітив автомобіль марки «Мерседес» та пікап булого кольору і три чоловіка В подальшому він відбирав письмові пояснення у ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , які спочатку говорили, що вони працівники якоїсь фірми, а потім що приїхали відпочивати з дівчатами, говорили що Річіцькому необхідно перекривати якусь будівлю.
- показання свідка ОСОБА_20 , який пояснив суду, що в 2015 році він працював в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області дільничним офіцером міліції. На місце події, де проводився демонтаж залізничної колії на станції Тараща він був один раз. Йому зателефонував черговий Таращанського РВ та повідомив про те, що на залізничній станції «Тараща» невідомі особи вирізають залізничну колію. Прибувши на місце події в складі оперативної групи, він побачив та почув там характерні звуки і спалахи світла. Виявили там невідомих осіб із різаками, було пару машин. Він ні з ким не спілкувався, точно не пам'ятає. В пікапі були нарізані рельси десть чотири штуки.
- показання свідка ОСОБА_21 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2015 році він працював в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області старшим уповноваженим карного розшуку. Пам'ятає один випадок, коли вночі черговий міліції повідомив про необхідність виїзду на місце події на залізничну станцію Тараща. Він разом із двома іншими працівниками міліції ОСОБА_22 та ОСОБА_23 приїхали на залізничну станцію «Тараща». На місці події вже була слідчо-оперативна група, проводилось документування події. ОСОБА_12 , а також поруч були автомобілі марки «Мерседес» та пікап «Форд» білого кольору. Полубок Вадим пояснював, що він проводить тут роботи по демонтажу недіючих залізничних колій з відома осіб, які нею завідують і при цьому погрожував їм (працівникам міліції), якщо вони перешкоджатимуть йому в цьому, телефонними дзвінками, а також заборонив іншим особам давати будь-які пояснення, в зв'язку з чим у нього склалося враження, що організатором всіх цих дій, що відбувалися на місці події, був саме ОСОБА_12
- показання свідка ОСОБА_22 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2015 році він працював в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області оперуповноваженим карного розшуку. Пам'ятає, що в 2015 році він двічі у зв'язку повідомленням від чергового Таращанського РВ у складі оперативної групи виїжджав на залізничну станцію Тараща. На місці події була слідчо-оперативна група, а також він побачив два автомобілі, один марки «Мерседес» та другий пікап, бачив різаки. Пояснень у виявлених там осіб він не відбирав. Десь через два дні він разом із іншими працівниками міліції проїжджали поблизу залізничної станції Тараща, помітили трактор, автомобіль пікап та марки Мерседес, були люди в жилетах. Коли під'їжджали до місця події, то декілька людей втекли до лісу, деякі залишилися. Через деякий час приїхав Полубок та кричав щоб покази ніхто не давав. Також на місці події він бачив ОСОБА_24 , чи був ОСОБА_25 не пам'ятає. У зв'язку з цим він зателефонував до Миронівського лінійного відділу міліції з відповідним повідомленням та після їх приїзду вони залишили місце події.
- показання свідка ОСОБА_26 , який пояснив суду, що точної дати не пам'ятає, десь в травні 2015 року йому зателефонував ОСОБА_12 і запропонував виконати роботи трактором за договором по демонтажу рельс, але він відмовився. Потім на другий день Полубок зателефонував і запропонував заключити договір із фірмою. Роботи тоді не було і він погодився. В подальшому до нього додому приїхали ОСОБА_12 та ОСОБА_4 на автомобілі «Мерседес». Після чого між ТзОВ «АзотПлюс» в особі його директора ОСОБА_4 і між ним було укладено договір оренди трактора. Відразу ОСОБА_12 дав йому 1000 гривень для заправки трактора дизпаливом, і за його вказівкою він поїхав в район пам'ятного знака ОСОБА_27 , куди він приїхав близько 16 години та зателефонував ОСОБА_28 , який виїхав йому назустріч власним автомобілем та провів його до станції. Приїхавши на залізничну станцію «Тараща» він трактором смикнув дві рейки залізничної колії, які були відкручені від шпал. Потім приїхали працівники міліції, які допитали його. ОСОБА_5 в той день він не бачив.
- показання свідка ОСОБА_29 , який пояснив суду, що про обставини подій 2015 року він нічого не пам'ятає, обвинувачених знає, нічого їм не допомагав, згадує, що вони просили його відвезти, але за яких обставин не пам'ятає.
- показання свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2015 році він працював водієм в Таращанському РВ ТУ МВС України в Київській області. Пам'ятає, що в травні 2015 року він перебував на добовому чергуванні, йому повідомили, що невідомі особи демонтували рельси на залізничній станції Тараща. Він разом із слідчим Нагорним і оперуповноваженим ОСОБА_31 прибули на місце події. Він побачив, що стояли два автомобілі: пікап та «Мерседес», а також бачив силуети 5-ти людей, двоє з яких працювали газовим різаком, були якісь балони та обладнання. Також біля автомобіля типу пікап, а також у вказаному автомобілі він бачив порізані рейки. Обвинувачених ОСОБА_24 і ОСОБА_25 він бачив, але не бачив що вони робили. Там був Полубок, який говорив, що люди працюють від нього, говорив що у нього є дозвіл на демонтаж рельс, але такий дозвіл не показував.
- показання свідка ОСОБА_32 , який в судовому засіданні пояснив, що в 2015 році він працював оперуповноваженим карного розшуку в Таращанському РВ ГУ МВС України в Київській області. Пам'ятає, що в травні 2015 року він був викликаний з приводу вирізання рельс колії залізничної станції «Тараща». На місце події прибули працівники міліції: він, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , де вже була слідчо-оперативна група, а також він побачив неподалік від залізничної станції «Тараща» два автомобілі, один марки «Мерседес» та другий - пікап білого кольору. Також він пам'ятає, що там був ОСОБА_13 і ОСОБА_24 . Участі в проведенні слідчих дій він не приймав та поїхав з місця події.
Через декілька днів він разом із іншими працівниками міліції ОСОБА_22 та ОСОБА_17 прибули на залізничну станцію «Тараща», де помітили людей в оранжевих куртках, які втікали, а також автомобілі марки «Мерседес» і «Форд». Також там стояв колісний трактор. Бачив Ріціцького та ОСОБА_33 , деякі люди потікали в ліс. Вони викликали працівників Миронівського лінійного відділу міліції. ОСОБА_12 , який був присутній при цьому повідомив, що вони демонтують залізничну колію відповідно до договору.
- показання свідка ОСОБА_10 , який був допитаний в судовому засіданні 10 березня 2017 року під головуванням судді ОСОБА_34 . Суду він пояснював, що 22 липня 2015 року йому директор ОСОБА_9 власник вантажного автомобіля марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 дав номер телефони і сказав вночі їхати з м. Києва в напрямку м. Тараща, де його повинні були зустріти біля повороту на районний центр Рокитне. По дорозі підсіли двоє чоловіків, які показали куди йому їхати, та які приїхали разом з ним, як потім він дізнався на залізничну станцію Тараща, де хтось із тих чоловіків, після проставлення підписів та печатки у документах, які йому дали на фірмі перед виїздом, здається, що то був договір, сказав щоб він приступав до погрузки. За допомогою маніпулятора, який знаходився на вантажному автомобілі марки «VOLVO FM440», номерний знак НОМЕР_3 , він завантажив на кузов цього ж транспортного засобу дві залізничні рейки довжину яких не пам'ятає, можливо 5-6 метрів. В цей час чоловіки, які з ним приїхали стояли в стороні, неподалік автомобіля і ніякої участі у погрузці не брали. Крім них на місці події більше нікого не було. Раптом з'явилися працівники міліції і затримали їх. Вказаних вище чоловіків він не запам'ятав та впізнати не може. Також пояснив, що йому під час руху з м. Києва до м. Тараща 2-3 рази на його мобільний телефон телефонував Полубок Вадим, який говорив на який час йому потрібно приїхати на місце призначення та де його повинні зустріти.
- показання свідка ОСОБА_35 , який в судовому засіданні пояснив, що двічі в травні 2015 року, один раз вночі, а другий раз через пару днів в денний час він на прохання ОСОБА_12 приїжджав на автомобілі «Форд» білого кольору типу «пікап» до залізничної станції Тараща для виконання певної роботи. Як пояснював ОСОБА_13 , у нього був відповідний договір, але вони нічого не встигли зробити, оскільки обидва рази приїздили працівники міліції.
- показання свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні пояснив, що він нічого не пам'ятає. Він відбув покарання за вчинення злочинів, у нього все заплуталось. Обвинувачених він знає. Посилаючись на положення ст. 63 Конституції України він не побажав дати показання проти себе.
- протокол огляду місця події та ілюстративна таблиця до нього від 20.05.2015 року, в якому зафіксовані зображення автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_4 , автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_5 , вигляд переїзду, рейок, шпал, газового різака, газового балона, рейок та балона, балонів, лома, шланга та рейок, техніки, в ході якого було вилучено балон газовий з різаком, два кисневих балони, два інструмента для витягування залізничних костилів (цвяходіри), 4 шматки відрізаних рейок, з яких два довжиною по 1,5 метра, один - 1,3 метра, один - 1 метр (т.1 а.с.110-127).
- протокол огляду місця події та фототаблиця до нього від 20.05.2015 року, в якому зафіксовані зображення відрізаної колії на залізничній станції «Тараща», слідів демонтажу, розібраних та повністю розібраних колій на залізничній станції «Тараща», розрізаних колій, демонтажу деталей ВБК, розрізу ВБК, розібраного стрілочного переводу, рейси демонтованої, яка знаходиться біля колії, розрізаного стрілочного переводу, ключа, який був в траві біля автомобіля та рейок, робочої одежі, яка була в автомобілі, номерного знака на автомобілі, саморобного візка з деталями ВБК та кисневими балонами, візка на 12-ти стрілочному переводі, вид деталей ВБК в мішку (т. 1 а.с. 128-137).
- протокол огляду місця події та фототаблиця до нього від 22.05.2015 року, в якому зафіксовані зображення виду трактора МТЗ-80 спереду та ззаду, номерного знака трактору, номера на моторі, інструменту, який знаходився в автомобілі Форд, номерного знаку автомобіля Форд, номера кузова автомобіля Форд, таблички біля мотору автомобіля Форд, автомобіля Мерседес, номерного знака на автомобілі Мерседес, жилетки схожу на залізничну, яка була в салоні автомобіля Мерседес; пасажира, який знаходився в автомобілі Мерседес; робочого одягу та речей, які були в багажнику автомобіля Мерседес; відтягнутої рейки довжиною 12,5 м; слідів залишених трактором; демонтованої колії; слідів перетягування ВБК та рейси; мішка з деталями ВБК; демонтованої колії; місця, де демонтовано колію довжиною 12,5 м; демонтажу ВБК; піднятої колії; рейки, яка піднята та частково демонтована; вид деталей ВБК в мішку; частини ланцюга серед колій; слідів демонтажу колії газозварювальним пристроєм; демонтованої колії на залізничній станції «Тараща»; приміщення будівлі залізничної станції «Тараща». (т.1 а.с.153-162).
- протокол огляду місця події та фототаблиця до нього від 23.05.2015 року, в якому зафіксовані стан ділянки залізничної колії тупикової розташованої на залізничній станції «Тараща» та в ході якого було вилучено шість мішків з деталями верхньої будови колії (болтами та підкладками) дві рейки Р-65 довжиною 12,5 м (т.1 а.с. 166-173).
- копія договору № 07-15 від 01 травня 2015 року оренди трактора, укладеного між ОСОБА_8 та ТзОВ «АзотПлюс» (т.1 а.с.176-177).
- протокол огляду місця події та фототаблиця до нього від 23.05.2015 року, в якому зафіксовані вигляд трактора МТЗ-80 д.н.з. НОМЕР_2 належного ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 178- 183).
- протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 року з фотоілюстрація до нього, в якому зафіксовані обставини вчинення злочину 22.05.2015 року (т.1 а.с. 208-215).
- протокол огляду місця події та план-схема та ілюстраційна таблиця до них від 23.07.2015 року, в яких зафіксовано виявлений на залізничній станції «Тараща» вантажний автомобіль марки «VOLVO FM440», д.н.з. НОМЕР_3 з маніпулятором та з причіпом CODER 53384D д.н.з. НОМЕР_6 , в якому міститься дві рейки марки Р-65 довжиною 8 метрів кожна, які вилучені до ЛВ ст. Фастів (т.1 а.с. 221-238).
- протокол затримання обвинувачених на місці вчинення злочинів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 15-19, 45-49).
У відповідності з п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язаний звернутись до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.
Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 18 грудня 2023 року було доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (04119, вул. Сім'ї Хохлових, 5, м. Київ) проведення судової товарознавчої експертизи щодо встановлення розміру матеріальних збитків в кримінальному провадженні (справа № 379/213/16-к, провадження №1-кп/358/64/23) по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
1) Яка вартість залізничних рейок марки «Р-65» довжиною 61,8 метра ?
2) Яка вартість двох залізничних рейок марки «Р-65» довжиною 12,5 метра кожна ?
3) Яка вартість двох залізничних рейок марки «Р-65» довжиною 8 метра кожна ?
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-24/16077-ТВ від 06.05.2024: встановити ринкову вартість залізничних рейок марки «Р-65» довжиною 61,8 метра станом на 20 травня 2015 року не видається за можливе; встановити ринкову вартість двох залізничних рейок марки «Р-65» довжиною 12,5 метра кожна станом на 22 травня 2015 року не видається за можливе; встановити ринкову вартість двох залізничних рейок марки «Р-65» довжиною 8 метра кожна станом на 23 травня 2015 не видається за можливе.
Інших доказів на обґрунтування винуватості обвинувачених прокурором не надано.
Суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, давши їм оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у статті 374 КПК України, дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено, що саме обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинили вказані замахи на крадіжки майна належного АТ «Українська залізниця».
Так, щодо показань свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_36 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 , ОСОБА_37 ОСОБА_38 , ОСОБА_10 , ОСОБА_39 та ОСОБА_12 , то показаннями вказаних свідків стверджуються факти здійснення демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, яке відбувалося 20.05.2015 року, 22.05.2015 року та 23.07.2015 року відповідно, а також перебування під час виконання вказаного демонтажу на вказаному місці події обвинуваченого ОСОБА_4 саме 20.05.2015 року, 22.05.2015 року та 23.07.2015 року, та обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно 20.05.2015 року та 23.07,2015 року. Однак саме перебування вказаних осіб на місці злочину не вказує на те, що саме вони здійснювали роботи по демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща.
Щодо інших документів, які були досліджені в ході судового розгляду справи, зокрема протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 20.05.2015 року, протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 22.05.2015 року, протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 23.05.2015 року, копії договору № 07-15 від 01 травня 2015 року оренди трактора, протоколу огляду місця події та фототаблицею до нього від 23.05.2015 року, в якому зафіксовані вигляд трактора МТЗ-80 д.н.з. НОМЕР_2 належного ОСОБА_8 , протоколу проведення слідчого експерименту від 04.12.2015 року з фотоілюстрацією до нього, протоколу огляду місця події та план-схемою та ілюстраційною таблицею до них від 23.07.2015 року, протоколами затримання обвинувачених на місці вчинення злочинів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , то вказаними доказами підтверджуються факти здійснення демонтажу частини верхньої будови тупикової залізничної колії № 4 залізничної станції Тараща, розташованої на 7-му кілометрі автодороги сполученням м. Тараща - м. Київ, яке відбувалося 20.05.2015 року, 22.05.2015 року та 23.07.2015 року відповідно, однак вони не містять обставин, які стверджували б про причетність обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до замаху на крадіжку майна, що належить АТ «Українська залізниця».
Стороною обвинувачення на підтвердження вартості демонтованих залізничних рейок надані довідки про розміри заподіяних матеріальних збитків (т. 1 а.с. 107, 206, т. 2 а.с. 10), які не є документами, визначеними у ст. 99 КПК України, оскільки у них відсутні обов'язкові реквізити для документів, а саме дати їх видання. Тому такі довідки не являються допустимими доказами, а відповідно не доведена вартість викраденого, що за викладених обставин також унеможливлює кваліфікувати дії обвинувачених як кримінальне правопорушення.
Отже достатніх та переконливих доказів, які б підтверджували обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за скоєння ними трьох незакінчених замахів на злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, суду не надано, а надані докази, як вважає суд, є недостатніми для визнання їх винуватості.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 94 КПК України, кожен доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у статті 374 КПК України.
Згідно положень ч.ч. 1-4 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Очевидно, що сумнівний характер вчинення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 інкримінованих їм кримінальних правопорушень не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях частини 3 та частини 4 статті 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.
Аналіз приведених обставин свідчить про те, що стороною обвинувачення суду не надано достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини 3 статті 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вимогами пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Отже, оцінивши в сукупності зібрані докази по кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що вищевказані докази не підтверджують обвинувачення та не підтверджують той факт, що обвинуваченими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було вчинено злочини, передбачені ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» №5 від 29.06.1990 (із внесеними змінами), вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
Таким чином, оскільки по даному кримінальному провадженню не доведено, що саме обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинили вказані замахи на крадіжки майна, тому судом обвинувачені визнаються невинуватими у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, та на підставі п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України їх необхідно виправдати.
Виходячи з того, що відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду, цивільний позов акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, суд вважає за необхідне залишити без розгляду.
Долю речових доказів по справі вирішити згідно із ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 17, 84-86, 89, 91, 92, 94, 100, 129, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред'явлених обвинуваченнях, а саме: у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, та виправдати його на підставі пункту другого частини першої статті 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною другою статті 185 КК України.
ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред'явлених обвинуваченнях, а саме: у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, та виправдати його на підставі пункту другого частини першої статті 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочинів, передбачених частиною третьою статті 15, частиною другою статті 185 КК України.
Цивільний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.
Речові докази:
- залізничну вагонетку, балон газовий з різаком, два кисневих балони, два інструмента для витягування залізничних костилів, які знаходяться на зберіганні у Фастівської дистанції колії ПЧ4 - знищити;
- чотири шматки залізничних рейок довжиною близько 1,5 метра, шість мішків з деталями верхньої будови колії, дві залізничні рейки довжиною близько 12,5 метра, дві залізничні рейки Р-65 в зборі з підкладками і болтами, які знаходяться на зберіганні у Фастівської дистанції колії ПЧ4 - залишити їй;
- автомобіль марки «Форд» з д.н.з. НОМЕР_4 який передано під схоронну розписку власнику ОСОБА_40 - залишити йому;
- трактор марки МТЗ-80 з д.н.з. НОМЕР_2 , який передано під схоронну розписку власнику ОСОБА_8 - залишити йому:
- вантажний автомобіль марки «VOLVO FM440» з д.н.з. НОМЕР_3 - передано під схоронну розписку власнику ОСОБА_9 - залишити йому.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1