Справа № 161/18100/25
Номер провадження 2/167/639/25
30 вересня 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., розглянувши заяву про самовідвід головуючого судді у справі № 161/18100/25, провадження № 2/167/639/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано на розгляд за підсудністю до Рожищенського районного суду Волинської області.
29 вересня 2025 року вказана справа надійшла до Рожищенського районного суду Волинської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2025 року справу передано на розгляд судді Гармай І. Т.
До відкриття провадження у справі встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є дочкою секретаря судового засідання Рожищенського районного суду Волинської області Ісакової Н. Ю., яка відповідно до внутрішнього розподілу обов'язків працює з суддею Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., і ця обставина може викликати у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді Гармай І. Т. при розгляді вказаної справи.
Вивчивши заяву про самовідвід, доходжу такого висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В частині 1 ст. 39 ЦПК України зазначено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Тобто, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть встановлені обставини, передбачені ст. 36, 37 ЦПК України, що виключають можливість його участі у розгляді справи.
За правилами ч. 1, 2, 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду.
Підхід Конвенції до цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах: 1) чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів; 2) чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності та чи дотримані в конкретній ситуації гарантії безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Бангалорськими принципами поведінки судді визначено зокрема, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
З огляду на вищенаведене, з метою виключення будь-якого сумніву в учасників судового провадження стосовно безсторонності судді та недопущення наявності сумнівів у розсудливого стороннього спостерігача з приводу об'єктивності і неупередженості судді при ухваленні будь-якого рішення судом під головуванням судді Гармай І. Т. по даній справі, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд даної справи незалежним і безстороннім судом, виходячи із положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заяву про самовідвід необхідно задовольнити, а справу передати в канцелярію Рожищенського районного суду Волинської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 39, 41, 260 ЦПК України, суддя
Заяву про самовідвід судді Гармай Інни Тарасівни у справі № 161/18100/25, провадження № 2/167/639/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати в канцелярію суду, для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай