Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2025 р. № 520/16971/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з червня 2008 року по грудень 2011 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з червня 2008 року по грудень 2011 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з січня 2012 року по серпень 2016 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_4 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з січня 2012 року по серпень 2016 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з листопада 2016 по лютий 2018 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію з листопада 2016 року по листопад 2017 року включно відповідно присвоєного класу «1 клас» у розмірі 8 відсотків посадового окладу та з грудня 2017 року по лютий 2018 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294. А тому, з 29.06.2008 - дати набрання законної сили Інструкції №425 виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі і надбавки за кваліфікацію виплачується у розмірах встановлених цією Інструкцією №425. Отже, з червня 2008 року у відповідачів існував обов'язок, зокрема щодо виплати позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за кваліфікацію у розмірах встановлених додатками 25-28 до Постанови № 1294 та п.п. 3.13.1 п. 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007. Однак, відповідачі всупереч вищезазначеним нормам права виплату позивачеві додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за кваліфікацію здійснювали у розмірі 50% від розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, що підтверджується інформацією наявною в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2008-2018 роки. За таких обставин, у період: з червня 2008 року по грудень 2011 року включно під час проходження військової служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) надбавка за кваліфікацію повинна була виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 11 відсотків посадового окладу за присвоєний клас «майстер»; з січня 2012 року по серпень 2016 року включно під час проходження військової служби у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_4 ) надбавка за кваліфікацію повинна була виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 11 відсотків посадового окладу за присвоєний клас «майстер»; за час проходження військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) у період з листопада 2016 року по листопад 2017 року надбавка за кваліфікацію повинна була виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 8 відсотків посадового окладу за « 1 клас» та з грудня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі 11 відсотків посадового окладу за клас «майстер».
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник відповідача, НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частина НОМЕР_2 ), надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), не був останнім місцем військової служби позивача. Згідно витягу з наказу №288-ОС від 07.04.2025 останнім місцем проходження служби позивача був ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому саме ІНФОРМАЦІЯ_2 мають здійснюватися всі належні невиплачені суми, оскільки саме з цього органу позивач був звільнений та виключений зі списків особового складу. Крім того, НОМЕР_1 прикордонним загоном виплата надбавки за кваліфікацію позивача за 2 клас протягом 2008 - 2011 років здійснювався в межах затвердженого фонду грошового забезпечення. У зв'язку із чим, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ), надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що в період з листопада 2016 року по липень 2017 року позивачу виплачувалась набавка за кваліфікацію за « 1 клас» у розмірі 4%. В період з серпня по жовтень 2017 року з грошового забезпечення ОСОБА_1 вказані виплати стягненні як помилково нараховані, що відображено в особистих картках та довідці про нараховану та виплачену надбавку за кваліфікацію. В подальшому з листопада 2017 року по лютий 2018 року позивачу виплачувалась надбавка за кваліфікацію у розмірі 5,5% за клас «майстер». Таким чином порушень у встановленні та виплаті ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію у розмірі 5,5% від посадового окладу за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року допущено не було.
Представник відповідача, НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ), правом на подання відзиву до суду не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 18.08.2025 по 12.09.2025 суддя Ольга Горшкова перебувала у відпустці, з 16.09.2025 по 20.09.2025 - у відрядженні, з 22.09.2025 по 26.09.2025 - у відпустці, відтак розгляд справи відбувається в перші робочі дні судді.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в підрозділах Державної Прикордонної служби України.
Так, згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2025 №288-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.04.2025.
Згідно з інформацією, відображеною в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення за 2008-2025 роки, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у період:
- з січня 2008 року по грудень 2011 року включно - в НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 );
- з січня 2011 року по серпень 2016 року включно - в НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_4 );
- з вересня 2016 року по лютий 2018 року включно та з січня 2020 року по 07.04.2025 включно - в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 );
- з березня 2018 року по грудень 2019 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_6 ).
Відповдно до архівних відомостей карток грошового забезпечення за 2008 - 2018 роки, під час проходження військової служби ОСОБА_1 проводились нарахування та виплати додаткових видів грошового забезпечення: у період з червня 2008 року по лютий 2018 року включно надбавки за кваліфікацію у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.
Суд, надаючи оцінку спірним праововідносинам зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зстаттею 233 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні Конституційного Суду України у справі від 15 жовтня 2013 року за №9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон України №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим частини 4 статті 9 Закону України №2011-XII встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з частинами 2, 3статті 9 Закону України №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону України №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування.
Відповідно до пункту 2 Постанови №1294, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.
Одночасно, у пункті 7 Постанови № 1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
З аналізу наведених норм випливає, що до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру.
Як встановлено судом, позивачу в період з 2008 року по 2018 рік виплачувалась надбавка за кваліфікацію в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, а саме з січня 2008 року по лютий 2010 року у розмірі 11% посадового окладу, а починаючи з 2011 року - 5,5% посадового окладу.
Як уже зазначалося, до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру відповідно до пункту 7 Постанови №1294.
20 травня 2008 року, на виконання пункту 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №425, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, яка набрала чинності 29.06.2008 (далі - Інструкція № 425).
У розділі ІІІ цієї Інструкцією визначено порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.
Отже, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.
А тому, з 29.06.2008, дати набрання законної сили Інструкції № 425, виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі і надбавки за кваліфікацію виплачується у розмірах встановлених цією Інструкцією №425.
Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №808/8403/13-а, а тому суд відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує такий при вирішенні даної справи.
Таким чином, у відповідача був обов'язок щодо виплати позивачеві надбавки за кваліфікацію у розмірі, установленому у додатках 25-28 до Постанови №1294 та підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції №425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у Додатках до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007.
Однак, відповідач всупереч вищезазначеним нормам права виплату позивачеві надбавки за кваліфікацію здійснював у розмірі 50% від розміру установленого Постановою №1294, що свідчить про протиправність його дій та є підставою для задоволення позовних вимог у вказаній частині.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправними дій НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з червня 2008 рок по лютий 2018 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Щодо військової частини, з якої підлягають стягненню недоплачені суми грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
На підставі частини третьої статті 24 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до положень Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, основними обов'язками якої, зокрема є: припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009).
Відповідно до пункту 12 Положення № 1115/2009 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців з державою, зокрема включення їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби або виключення з таких списків, присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військових званнях, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо, оформлюється письмовими наказами на підставі документів, види та форма яких установлюються наказом Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з пунктом 121 Положення №1115/2009, вибуття військовослужбовця до нового місця служби здійснюється після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу або письмового повідомлення про його призначення на посаду чи зарахування у розпорядження начальника відповідного органу Держприкордонслужби, в тому числі доведеного технічними засобами передачі інформації. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу органу Держприкордонслужби здійснюється після здавання ним посади, але не пізніше ніж через місяць від дня одержання органом витягу з наказу або іншого письмового повідомлення про переміщення військовослужбовця по службі.
На підставі пункту 293 Положення № 1115/2009, особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Аналіз правових норм свідчить, що звільнений з військової служби військовослужбовець на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби має бути повністю забезпечений матеріальним і грошовим забезпеченням.
Тобто, у випадку звільнення військовослужбовця з військової служби з ним має бути проведено повний розрахунок за всіма видами належного йому на день звільнення продовольчого, речового та грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень свідчить, що розрахунок з військовослужбовцем проводитися військовою частиною на грошовому утриманні якої (останньої) він знаходився, та звідки був звільнений.
З матеріалів справи вбачається, що з січня 2008 року по грудень 2011 року включно - у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ); з січня 2011 року по серпень 2016 року включно - в НОМЕР_3 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_4 ); з вересня 2016 року по лютий 2018 року включно та з січня 2020 року по 07.04.2025 включно - в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.04.2025 №288-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.04.2025.
Отже, саме ІНФОРМАЦІЯ_2 було останнім місцем служби позивача.
Таким чином, оскільки позивача з 07.04.2025 позивача було звільнено саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно вказаний відповідач є останнім місцем проходження служби позивача, а відтак, саме ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язано виплатити ОСОБА_1 нележні йому надбавки за кваліфікацію за період з червня 2008 року по лютий 2018 року.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся з цим позовом до суду, суд приходить до висновку про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію з червня 2008 року по серпень 2016 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з листопада 2016 року по листопад 2017 року включно відповідно присвоєного класу « 1 клас» у розмірі 8 відсотків посадового окладу та з грудня 2017 року по лютий 2018 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з підстав викладених вище.
Позивач, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів на підтвердження інших судових витрат суду не надано.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_4 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з червня 2008 року по грудень 2011 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Визнати протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з січня 2012 року по серпень 2016 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період з листопада 2016 по лютий 2018 року включно, у розмірі 50 відсотків від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) надбавку за кваліфікацію з червня 2008 року по серпень 2016 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з листопада 2016 року по листопад 2017 року включно відповідно присвоєного класу « 1 клас» у розмірі 8 відсотків посадового окладу та з грудня 2017 року по лютий 2018 року включно відповідно присвоєного класу «майстер» у розмірі 11 відсотків посадового окладу, визначеного у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА