Справа № 163/946/25
Провадження № 3/163/589/25
25 вересня 2025 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремети С.А.
з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0097/UA205000/2025 про притягнення до відповідальності за ст.485 МК України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТзОВ «ТК ГОЛДЕН ЛАЙН» ЄДРПОУ 41646833, РНОКПП НОМЕР_1 ,
Головним державним інспектором Волинської митниці складено протокол №0097/UA205000/2025 про те, що ОСОБА_1 як директор ТОВ «ТК Голден Лайн», через особу уповноважену на декларування товарів ПП "Респект Брок" - ОСОБА_2 , під час митного оформлення товару - "сало свійських свиней, бокове, морожене, обвалене...", "жир великої рогатої худоби, заморожений..." за митною декларацією типу IM40ДЕ №№UA204120/2020/116872 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 82 245,24 гривень шляхом подання митному органу рахунку-фактури від 20.11.2020 №PL/050606979/2020-013/0267, які містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товару.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.485 МК України.
ОСОБА_1 на розгляд справи в суд не з'явився, проте належним чином був повідомлений про розгляд справи зокрема тричі направлялися повідомлення про розгляд справи за адресою місця проживання, крім того неодноразово повідомлявся про розгляд справи оголошенням на офіційному веб-сайті Любомльського районного суду. Також інформація про призначені до розгляду судові справи розміщена у вільному доступі на офіційному сайті «Судова влада».
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
В свою чергу, суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , не виконав процесуальних обов'язків своєчасно з'явитися до суду за викликом, не повідомив про причини неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, на підставі ст.268 КУпАП справа розглянута без його участі.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявила, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.485 МК України, стягнути судовий збір.
Згідно з ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Дослідженням доказів по справі встановлено, що одержані від митних органів Республіки Польща документи про оформлення товару "сало свиняче заморожене, заморожені свинячі щоки", надійшли до Волинської митниці 27 травня 2022 року, що є датою виявлення правопорушення.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення сплив 27 листопада 2022 року.
Протокол про порушення митних правил складено 25 березня 2025 року, тобто за межами строку для накладення адміністративного стягнення.
У суд справа надійшла 02 травня 2025 року.
Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил, що встановлено ст.488 МК України
Відповідно до п.6 ч.1 ст.4871 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених статтею 467 цього Кодексу.
За обставин даної справи встановлено, що провадження митним органом розпочато 25 березня 2025 року, тобто після закінчення строків для накладення стягнення, що суперечить вимогам п.6 ч.1 ст.4871 МК України.
Отже, таке провадження не могло бути розпочатим митним органом, тому підстав для дослідження доказів на предмет наявності в діях особи складу правопорушення немає, оскільки в силу імперативної вимоги закону таке провадження має бути закритим без встановлення винуватості особи.
Висновок: протокол складено після строків, тому провадження є незаконним від самого початку - відповідно у суду немає підстав досліджувати винуватість. Пункт 6 частини 1 статті 487? МК України є імперативною підставою для закриття або нерозпочатку провадження. Якщо провадження не могло бути розпочате, то суд не має повноважень здійснювати дослідження вини, оскільки це фактично означає продовження провадження, яке закон забороняє.
За аналогією з кримінальним та кримінальним процесуальним правом, це фактично буде дослідженням обвинувального акта, складеного поза межами строків досудового розслідування, що є неприпустимим.
Разом з тим, суд констатує про наявність колізії в цьому питанні.
Так, МК України (ст. 487?, ст. 488, ст. 467): чітко передбачає, що провадження не може бути розпочато після спливу строків, отже, фактично відсутні правові підстави для будь-якого дослідження, а МК України (ст. 489, 486) та КУпАП (ст. 245, 280, 247) вимагає, аби суд з'ясував усі обставини, включно з фактом вчинення правопорушення і виною, навіть коли справа закривається.
Тобто, у даній ситуації є розбіжність між спеціальною нормою і загальними положеннями МК України та КУпАП і пріоритет має саме спеціальна норма. Спеціальний закон (lex specialis) однакової юридичної сили має пріоритет над загальним законом (lex generalis).
Досліджуючи поняття «якість закону» як складову принципу верховенства права та гарантію застосування судом найбільш сприятливого для особи тлумачення закону, передусім слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження та забезпечення прав і свобод людини; забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004).
В контексті вказаного, якщо провадження розпочато після строків, воно не може існувати в правовому полі. У такому випадку суд не має права досліджувати питання вини, бо процесуально справа не існує.
У зв'язку з наведеним провадження в справі підлягає закриттю без дослідження питання винуватості.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил №0097/UA205000/2025 за ознаками ст.485 МК України щодо ОСОБА_1 закрити, як таке що не могло бути розпочате через закінчення на момент порушення провадження строків для накладення стягнення про порушення митних правил.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.А.Шеремета