Справа № 640/23063/21
29 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог.
І. Суть спору:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення №234/2020 від 13.10.2020 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
Позивач стверджує, що відповідач у спірному рішенні зробив безпідставні висновки, щодо порушення позивачем правил адвокатської етики, зокрема здійснення шантажу/погрози, шляхом надсилання адвокатських запитів. Відповідач помилково ототожнив адвокатську діяльність позивача із незаконними видами діяльності. Внаслідок цієї помилки відповідач необґрунтовано притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також позивач вказує на невмотивованість рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, на суперечливість і надуманість аргументів відповідача . Так, на думку позивача, зазначення ним в адвокатських запитах фактів фальсифікації продуктів харчування не є звинуваченням адресата у кримінальному злочині, порушенням презумпції невинуватості, не є тиском та погрозою з його боку ( в чому його звинувачує відповідач).
(б) Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м.Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.20234 №339, справу №640/23063/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
17.04.2025 матеріали цієї справи надійшли до Одеського окружного адміністративного суду .
Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду справа №640/23063/21 розподілена на суддю Бойко О.Я.
18.04.2025 суд ухвалив прийняти справу до свого провадження та розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.
29.09.2025 суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2404/10 від 27.11.2003, виданим Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №234/2020 від 13.10.2020 до позивача відповідач застосував дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за вчинення дисциплінарного проступку.
Підставою стягнення відповідач зазначив п.3 ч.2 ст.34 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що полягає у порушення ч.3 ст.7 і ст.25 Правил адвокатської етики ( застосування у професійній діяльності засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики).
Вказане Рішення відповідач прийняв за результатами розгляду скарги директора ТОВ "Торгівельний дім Атріум" .
В свою чергу у скарзі скаржник зазначає, що основним видом діяльності ТОВ "Торгівельний дім Атріум" є виробництво харчових продуктів. Вказане підприємство мало господарські відносини з ТОВ "Рихальський завод сухого молока", адвокатом якого є позивач. Скаржник посилається в скарзі на порушення позивачем Правил адвокатської етики, зокрема направлення ним адвокатських запитів з погрозами про можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності скаржника, а також позивач у запитах вдається до методів тиску, погроз і шантажу.
В мотивувальній частині спірного рішення відповідач зазначає, що у вказаних запитах , адвокатом констатуються факти прведення обшуку у ТОВ " ТД Атріум" та вилучення величезної кількості знарядь злочину, інгредієнти, з яких фальсифікувалася продукція, підроблені етикетки та інші докази незаконної діяльності. У прохальній частині запитів адвокат ставить запитання про фальсифіковану продукцію як про встановлений юридичний факт. Вимога адвоката у запитах :" Припинити використовувати фальсифіковану продукцію і забезпечити її зберігання до моменту вилучення правоохоронними органами" не відповідає реалізації праву адвоката на адвокатський запит.
Також в тексті рішення відповідач вказує: "Як вбачається з текстів адвокатських запитів, що надані скаржником, їх складання і спрямування не заперечується адвокатом ОСОБА_1 .. Не заперечується адвокатом і обставина про відсутність судових рішень щодо даних, які ним зазначаються в адвокатських запитах. Втім, встановлення юридичних фактів відповідно до чинного законодавства України належить до компетенції судових органів.
Крім того, положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлюють повноваження адвоката при наданні правової допомоги із встановлення юридичних фактів та відповідно , не віднсоить її до видів адвокатської діяльності, що передбачені ст.19 вказаного Закону.
Таким чином, адвокат ОСОБА_1, зазначає відповідача, всупереч ч.1 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , якою встановлена мета здійснення адвокатського запиту - отримання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту , та порушуючи конституційний принцип презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України), вдався у своїй діяльності до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики (ч.3 ст. 7) з використанням інших засобів, що суперечить чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (ст.25)".
27.05.2021 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення №V-002/2021, яким скаргу позивача залишила без змін.
V. Джерела права та висновки суду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI), адвокатура - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.
Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За правилами частини першої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону №5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Положенням статті 36 вказаного Закону визначає, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених З'їздом адвокатів України 09.06. 2017: "У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам".
Згідно з ст.25 Правил адвокатської етики : "Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв'язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам".
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" : " За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: [...] попередження[...]".
Звертаючись до предмету спору у цій справі, позивач оскаржує рішення комісії, оскільки, на його думку, воно є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства через його необґрунтованість та надуманість.
Предметом дослідження дисциплінарної справи були адвокатські запити позивача до ТОВ " ТД Атріум" (контрагента клієнта позивача) на предмет відповідності їх змісту Правилам адвокатської етики. За результатами розгляду відповідач встановив порушення Правил адвокатської етики.
Надаючи оцінку дотримання критерію обґрунтованості спірного рішення, суд вважає, що воно містить врахування усіх обставини, установлених під час дисциплінарного провадження, у тому числі містить належне обґрунтування порушення позивачем Правил адвокатської етики та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідач у спірному рішенні зазначає, що у здійснених позивачем адвокатських запитах , адвокатом констатуються факти проведення обшуку у ТОВ " ТД Атріум" та вилучення величезної кількості знарядь злочину, інгредієнти, з яких фальсифікувалася продукція, підроблені етикетки та інші докази незаконної діяльності. У прохальній частині запитів адвокат ставить запитання про фальсифіковану продукцію як про встановлений юридичний факт. Вимога адвоката у запитах :" Припинити використовувати фальсифіковану продукцію і забезпечити її зберігання до моменту вилучення правоохоронними органами" не відповідає реалізації праву адвоката на адвокатський запит.
Також в тексті рішення відповідач вказує: "Як вбачається з текстів адвокатських запитів, що надані скаржником, їх складання і спрямування не заперечується адвокатом ОСОБА_1 . Не заперечується адвокатом і обставина про відсутність судових рішень щодо даних, які ним зазначаються в адвокатських запитах. Втім, встановлення юридичних фактів відповідно до чинного законодавства України належить до компетенції судових органів.
Крім того, положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлюють повноваження адвоката при наданні правової допомоги із встановлення юридичних фактів та відповідно , не віднсоить її до видів адвокатської діяльності, що передбачені ст.19 вказаного Закону.
Таким чином, адвокат ОСОБА_1, всупереч ч.1 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , якою встановлена мета здійснення адвокатського запиту - отримання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту , та порушуючи конституційний принцип презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України), вдався у своїй діяльності до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики (ч.3 ст. 7) з використанням інших засобів, що суперечить чинному законодавству або Правилам адвокатської етики (ст.25)".
Впродовж розгляду справи позивач не заперечував процитований зміст адвокатських запитів, в т.ч. поставлення ним вимоги до підприємства, якому був спрямований запит, припинити використовувати продукцію, що з огляду на ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", на думку суду, не відповідає меті здійснення адвокатського запиту та реалізації права на адвокатський запит.
Крім того, суд, нагадує, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст. 2 КАС України критеріям, він не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
В межах розгляду даної категорії справ суд може надати правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, окрім наявності у рішенні (діях/бездіяльності) суб'єкта владних повноважень очевидних проявів свавілля або необґрунтованості.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №420/5597/19.
Також у постанові цієї справи Верховний Суд робить правовий висновок: "Щодо питання правомірності рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно позивача, то Верховний Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного необґрунтування".
Відповідач окрім необґрунтованості спірного рішення позивач, не посилався у своєму позові на будь-які інші процедурні порушення з боку відповідача.
Впродовж розгляду справи суд не встановив явне необґрунтування спірного рішення чи свавільні дії з боку відповідача, тому робить висновок про відмову у задоволенні позовної вимоги.
VI. Судові витрати
З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд не здійснює розподіл судових витрат
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО
.