Справа № 420/7594/25
26 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови в нарахуванні та виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання і для листування: АДРЕСА_3 ) компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 17 вересня 2018 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання і для листування: АДРЕСА_3 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 17 вересня 2018 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що 27 лютого 2025 року НОМЕР_4 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_1 ) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 420/848/24 перераховано на банківський рахунок ОСОБА_3 68912 гривень 65 копійок. Таким чином, за період з 01 грудня 2015 року по 17 вересня 2018 року виплата грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_3 проводилась неправильно, з суттєвим заниженням його розміру, а фактичний повний розрахунок за цей період проведений лише 27 лютого 2025 року, у зв'язку з чим через зниження купівельної спроможності відповідних доходів нею втрачено частину таких доходів, що підлягає відповідній компенсації.
Відповідачем відмовлено в нарахуванні і виплаті компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. З такою відмовою позивач не згоден, вважає, що його права на належне і достатнє грошове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) порушено і такі права підлягають поновленню. Позивач вказує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 19.03.2025 відкрито позовне провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Також ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Ухвала про відкриття провадження була надіслана відповідачу в Електронний кабінет та отримана ним 20.03.2025, що підтверджується, складеною 21.03.2025 секретарем довідкою про доставку електронного листа.
Відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не надано, що не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 420/848/24, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій, задоволено частково, та серед іншого: зобов'язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяця) та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, а також зобов'язано НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військову частини НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.09.2018, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у розмірі 4463,15 грн, з урахуванням виплачених сум.
Згідно довідок щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_4 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та за період з 01.03.2018 по 17.09.2018 у військовій частині НОМЕР_1 на виконання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 420/848/24, сума індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 що належить до сплати (з урахування виплаченої суми 42643,63 грн) становить 43284,24 грн, та сума індексації за період з 01.03.2018 по 17.09.2018 що належить до сплати становить 29308,02 грн.
Відповідно до довідки НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військову частини НОМЕР_1 ) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 420/848/24 сума до видачі, після вирахування податків та зборів, становить 68962,65 грн.
27 лютого 2025 року НОМЕР_4 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_1 ) на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року у справі № 420/848/24 перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_5 , 65 грн.
ОСОБА_4 звернувся до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) із заявою від 27.02.2025 у якій просив здійснити добровільно виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Листом №09.1.1/3-61/76 від 10.03.2025 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачу, що у зв'язку з відсутністю правових підстав всупереч чинному законодавству України, НОМЕР_4 прикордонний загін не може виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Не погодившись із відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Як визначено ст.1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
У відповідності до приписів ст.3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Згідно пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Отже, дія Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати таких нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Така правова позиція є послідовною у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18, від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а).
Суд також зазначає, що згідно з п. 1.2 р.І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260, чинної на час виникненння спірних відносин (ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення) (далі - Інструкція №260), грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п.1.9 Інструкції №260, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Частиною 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відтак, враховуючи, що індексація є складовою грошового забезпечення, її виплата повинна проводитися одночасно із виплатою грошового забезпечення, тобто у січні 2016 року за грудень 2015. Порушенням строків виплати доходу (індексації грошового забезпечення), є підставою для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ та згідно Порядку №159.
Як встановлено судом, індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.09.2017 ОСОБА_1 відповідач виплатив лише 27.02.2025, перерахувавши відповідні кошти на виконання рішення суду у справі №420/848/24.
Тобто, виплата проведена відповідачем несвоєчасно (не тоді, коли вона мала би бути здійснена, якби відповідач діяв правомірно).
З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних позивачу сум індексації грошового забезпечення відбулось з вини відповідача (що було встановлено судом у справі №420/848/24), то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Суд також вбачає доцільним зазначити, що за висновками Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 02.04.2024 року у справі №560/8194/20, умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості. При цьому норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися за виплатою такої компенсації. Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Відповідач в порушення приписів Закону №2050-ІІІ, Порядку №159 у зв'язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 17.09.2018 виплату компенсації втрати частини доходів не протиправно не здійснив.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, згідно з п.10 ч.2. ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням наведеного, дослідивши встановлені спірні обставини справи, надані сторонами до справи документами у сукупності із нормами чинного законодавства у сфері регулювання спірних правовідносин, з урахуванням приписів ч.2 ст.9 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним оскаржуваної ним дії відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати доходів у зв'язку із порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.09.2018, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати (27.02.2025).
Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо відмови в нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 17 вересня 2018 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 17 вересня 2018 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати (17 лютого 2025 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА