17 вересня 2025 року
справа №380/24060/24
провадження № П/380/24300/24
Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,
за участі секретаря судового засідання - Согор А.Н.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Думи Р.І., згідно договору,
представника відповідача - Кіх О.Г., згідно наказу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області №32-дс від 11.11.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає наказ протиправним, необґрунтованим та таким, що порушує права позивача, та підлягає скасуванню. Вказує, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. Крім того, відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення не було враховано наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, характеристики позивача.
Ухвалою від 10.06.2024 суддя Львівського окружного адміністративного суду відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву 19.12.2024 вх. № 93464, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити. На обґрунтування позову позивач вказав, що наказ ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» не є конкретизованим, не містить інформації в чому саме полягає невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, зокрема вказівок на конкретні дії або бездіяльність (з чітким покликанням на назви, розділи, статті, пункти нормативно правових актів), які державний службовець зобов'язаний в силу своїх службових обов'язків вчинити, проте їх не виконав. Самі лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні конкретного виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення конкретних обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. З цього приводу зазначає, що ст. 77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до начальника управління персоналу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Вказаний наказ оформлений належним чином, містить дату його прийняття - 11.11.2024, відомості про державного службовця, на якого було накладено дисциплінарне стягнення - начальник управління персоналу ОСОБА_1 , стислий виклад обставин справи, а саме те, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-11, пояснення ОСОБА_1 від 07.11.2024, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація - до начальника управління персоналу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Так, дисциплінарною комісією встановлено, що начальник управління персоналу ОСОБА_1 не забезпечила своєчасну підготовку та видачу наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » (видано у день звільнення, а не за три робочі дні); не забезпечила видачу ОСОБА_2 у день звільнення (09.08.2024) копії наказу по звільнення та її трудової книжки; не забезпечила, вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення вчиненого підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності та негайного повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС, а надала вказівку (з метою приховати допущені порушення щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення (09.08.2024) підготувати акти про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 , які датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024 після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС. Крім того, ОСОБА_1 сформувала та підписала лист від 09.08.2024 № 747/13-01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 на її електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.); допустила порушення прав і свобод громадянки ОСОБА_2 , що негативно вплинуло на авторитет державної служби, а також позитивну репутацію державних органів. Вказане стало можливим внаслідок порушення позивачем п. 1.8 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника управління персоналу, затвердженої 03.07.2023; розділу 6 «Спеціальні умови служби» посадової інструкції; п. 1.3, 1.4 розділу 1 «Загальні положення» Положення про управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154; функцій та процедур 2.2.1, 2.2.4, 2.2.9, 2.2.15.1, 2.2.27, 135.2.11, 135.2.14, 135.2.34 розділу 2 «Основні завдання і функції Управління» Положення про управління; п. 4.3, 4.4 розділу 4 «Керівництво управління» Положення про управління; «Графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 01.08.2023 № 423; п.п. 2.6 п. 2 Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, затверджено ї наказом ДПС України від 14.08.2019 № 33 «Про службові посвідчення працівників ДПС України»; п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 19.07.1993 № 58; п. 3 постанови КМ України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників»; ст. 47 КЗпП України; п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 п. 3, п.п. 4.2 абз. 2, п.п. 4.3, п.п. 4.4 п. 4 Правил етичної поведінки в органах ДПС, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52; п. 1, 2, 3, 4 розділу 2, п. 1, 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158; ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII; п. 1, 2, 3, 6, 7, 8, 11 ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Отже, в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності зазначено конкретний пункт ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», що дозволяє чітко визначити, як кваліфікував дії позивача орган що прийняв рішення, та перевірити правильність застосування до відповідача певного виду стягнення. Відтак, наказ ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» є обґрунтованим та повністю відповідає вимогам ст. 77 Закону № 889-VIII. Щодо порушення позивачем Правил етичної поведінки державних службовців, та вчинення нею дій, що шкодять авторитету державної служби, невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих в межах їхніх повноважень тощо, то вказує таке. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 встановила обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку. Так, ОСОБА_1 не забезпечила своєчасну підготовку та видачу наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " (видано у день її звільнення, а не за три робочі дні); не забезпечила видачу ОСОБА_2 у день звільнення (09.08.2024) копії наказу про звільнення та її трудової книжки; не забезпечила вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення вчиненого підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності та негайного повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС, а надала вказівку з метою приховування допущених порушень щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення (09.08.2024) підготувати акти про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 , датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024; після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС сформувала та підписала лист від 09.08.2024 № 747/13 01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 , з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 на її електронну скриньку - ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.); допустила порушення прав і свобод громадянки ОСОБА_2 , що негативно вплинуло на авторитет державної служби, а також позитивну репутацію державних органів та стало можливим унаслідок порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, вимог нормативно-правових актів, розпорядчих документів ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області, а саме: п.п. 1, 8 розділу 3 "Основні посадові обов'язки" посадової інструкції начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 затвердженої 03.07.2023, розділу 6 "Спеціальні умови служби" посадової інструкції; п. п. 1.3, 1.4 Розділу 1 "Загальні положення" Положення про управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154 (із змінами), функцій та процедур, передбачених п.п. п.п. 2.2.1, 2.2.4, 2.2.9, 2.2.15.1, 2.2.27, 135.2.11, 135.2.14, 135.2.34 Розділу 2 "Основні завдання і функції Управління" Положення про управління; пунктів 4.3, 4.4 Розділу 4 "Керівництво управління" Положення про управління; "Графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 01.08.2023 № 423 (із змінами); п.п. 2.6 п. 2 Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, затвердженої наказом ДПС України від 14.08.2019 № 33 (із змінами) "Про службові посвідчення працівників Державної податкової служби України", п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58; п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників"; ст. 47 Кодексу законів про працю України; п.п. п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 п. 3, п.п. 4.2, абз. 2 п.п. 4.3, п.п. 4.4 п. 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52; п. п. 1, 2, 3, 4 розділу ІІ, п. п. 1, 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158; ст. 38 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VІІ "Про запобігання корупції"; п. п. 1, 2, 3, 6, 7, 8, 11 ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу». Відповідач наголошує, що згідно з п. п. 2, 4, 5 ст. 65 Закону «Про державну службу» дисциплінарними проступками є: порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Відповідно до ст. 66 Закону «Про державну службу» у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_2 протягом дня (09.08.2024) була присутня в адмінбудівлі ГУ ДПС у Львівській області та зверталась до кадрового підрозділу щодо ознайомлення під розписку з наказом про звільнення, та видачу трудової книжки із належним чином зробленими записами в ній. Однак, у цей день, управлінням персоналу не було видано ОСОБА_2 копію наказу про звільнення та трудову книжку під розписку в журналі обліку. Крім цього дисциплінарною комісією встановлено на підставі усних пояснень ОСОБА_2 , що невидача їй трудової книжки 09.08.2024 була спричинена зайнятістю працівника підрозділу персоналу. До кінця дня 09.08.2024 ніхто із працівників персоналу не спілкувався із ОСОБА_2 , та в результаті отримати наказ про звільнення та трудову книжку не вдалось можливим. В матеріалах дисциплінарної справи міститься акт про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки від 09.08.2024, згідно якого станом на 15:45 год. 09.08.2024 ОСОБА_2 не з'явилась в каб. 507 адмінбудинку ГУ ДПС у Львівській області для ознайомлення із наказом від 09.08.2024 № 341-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » та отримання трудової книжки. Однак, згідно протоколу огляду робочого комп'ютера (інв. № 01101461700), який використовує у своїй службовій діяльності заступник начальника управління - начальник відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун О.З., встановлено, що зміст файлу «Акт про не ознайомлення з наказом та не отримання трудової книжки» створено 10.09.2024 о 13:35 год. Крім цього, повідомлення про неповернення службового посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.12.2021, виданого на ім'я ОСОБА_2 , головного державного інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області, було опубліковано лише 13.03.2024 о 16:29 год. (з порушенням на 86 робочих днів), а не протягом п'яти робочих днів з дня звільнення (наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 03.11.2023 № 467-0 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 "). Однак, враховуючи те, що інформація - «вважати недійсним службове посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 10.12.2021», була опублікована 13.03.2024 на субсайті ГУ ДПС у Львівській області, управлінням персоналу повторно листами від 12.08.2024 № 24174/6/13-01-11-01-31 та від 13.08.2024 № 24279/6/13-01-11-01-31, повідомлено ОСОБА_2 про необхідність повернення вказаного вище службового посвідчення. 13.08.2024 вдруге опубліковано на субсайті ГУ ДПС у Львівській області інформацію про неповернення службового посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 10.12.2021., та вважати його недійсним. Отже, позивач знав, що службове посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 10.12.2021 було визнано недійсним, про що 13.03.2024 було опубліковано на субсайті ГУ ДПС у Львівській області, проте підпорядкованим позивачу підрозділом було сформовано лист, за підписом начальника управління персоналу, від 09.08.2024 № 747/13-01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 , з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 на її електронну скриньку, ІНФОРМАЦІЯ_2, о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.). Твердження позивача про те, що підпорядкованими їй працівниками не було вжито повною мірою належних заходів щодо оформлення знищення та втрати службового посвідчення та не повідомлено про даний факт позивача не заслуговують на увагу суду, оскільки позивач, як начальник управління, здійснює керівництво та організацію роботи структурного підрозділу, контроль та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДПС та ГУ в межах компетенції структурного підрозділу. Наказ ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " підготовлено та видано управлінням персоналу ГУ ДПС у Львівській області у день її звільнення, а не за три робочі дні до її звільнення. Отже, враховуючи вищезазначене, дисциплінарною комісією встановлено у діях ОСОБА_1 порушення своїх посадових обов'язків, вимог нормативно-правових актів, розпорядчих документів ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області. Щодо надання пояснень ОСОБА_2 в телефонному режимі, то згідно Порядку проведення перевірок з питань дотримання антикорупційного законодавства в органах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 06.06.2023 № 430, уповноваженими підрозділами здійснюються перевірки щодо повідомлення про корупцію у разі підтвердження наведених фактів. У разі виникнення під час перевірки потреби в дослідженні додаткових матеріалів, без аналізу яких неможливо зробити висновки, або в отриманні пояснень, термін проведення перевірки може бути продовжено керівником органу ДПС на п'ятнадцять робочих днів від встановлених законом термінів, про що приймається відповідне рішення. Перевірці підлягають питання, визначені у рішенні про проведення перевірки, а якщо це сприятиме досягненню мети перевірки, - також з інших питань, на які поширюється дія Закону і які не зазначені у відповідному рішенні. Відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки» наказано провести у період з 03.09.2024 до 19.09.2024 включно, перевірку з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 щодо можливих неправомірних дій працівників ГУ ДПС у Львівській області. Відтак, під час перевірки інформації, викладеної у скарзі ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ ДПС від 29.08.2024 № Г/227) проведено відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 з метою отримання додаткової інформації з питань порушених у скарзі. Було здійснено телефонний дзвінок на номер телефону ОСОБА_2 НОМЕР_4 . Твердження позивача про те, що пояснення ОСОБА_2 , отримані під час телефонного дзвінка, не можуть слугувати доказом для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі не були надані нею особисто під час дисциплінарного провадження, не заслуговують на увагу суду, оскільки робочою групою з питань перевірки з метою повного та якісного виконання завдання перевірки та досягненню мети перевірки, було здійснено телефонний дзвінок на номер телефону ОСОБА_2 НОМЕР_4 . Інформація, яка була зазначена в акті перевірки, була використана дисциплінарною комісією під час встановлення обставин, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження. Крім цього, позивач на будь-якому етапі перевірки мав право надавати робочій групі усні та письмові пояснення та інші підтверджуючі документи з питань перевірки. За таких обставин, з метою отримання пояснень, що стосуються скарги, начальнику управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 13.09.2024 та 17.09.2024 було задано відповідні усні запитання. на які нею не було надано відповідей по суті, про що складено відповідні акти. Однак, позивач не покликається на дані факти при обґрунтуванні своїх позовних вимог. Додатково зазначає, що в межах дисциплінарного провадження, лише державний службовець, який притягається до дисциплінарної відповідальності має право надавати пояснення в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Львівській області. Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, то згідно з нормами ст. 67 Закону «Про державну службу» обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця. Відтак, дисциплінарна комісія, розглянувши належним чином сформовану дисциплінарну справу, встановила відсутність обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність. Також, звертає увагу суду на те, що начальник відділу ОСОБА_1 була ознайомлена та зобов'язалась виконувати Правила етичної поведінки в органах ДПС від 02.09.2019 № 52 (відповідні докази знаходяться в матеріалах дисциплінарної справи). Щодо характеристики позивача, то відповідно до ст. 73 Закону «Про державну службу» дисциплінарна справа повинна містити, зокрема, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця. Норма аналогічного змісту міститься у п. 25 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1039 та п. 6.3. Положення про здійснення дисциплінарних проваджень у Головному управлінні ДПС у Львівській області затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 21.09.2022 № 745. В матеріалах дисциплінарної справи міститься службова характеристика начальника управління персоналу ОСОБА_1 , відповідно до якої начальник управління персоналу Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 за час роботи в податковій службі зарекомендувала себе, як керівник, який не в повній мірі забезпечує контроль та координацію роботи підлеглих працівників. Іноді не вистачає професійних знань при виконанні своїх обов'язків. Опирається на обмежені або поверхневі знання законодавства. Схильна перекладати виконання завдань доведених управлінню персоналу на інші структурні підрозділи. Не завжди об'єктивно і безсторонньо оцінює інших, іноді керується при цьому своїми симпатіями та антипатіями. Ставить під сумнів прийняті керівництвом рішення та доведені завдання. Часто займає самостійну позицію не узгоджуючи її з керівництвом. Допускає нетактовність в розмові з керівництвом, сперечається, намагається нав'язати свою думку. У спілкуванні з людьми тяжко налагоджує контакт. До колег по службі ставиться зверхньо, конфліктна, схильна до суперечок. Не визнає своїх помилок та боляче сприймає критику. Прагне нав'язувати власну точку зору, інші пропозиції не приймає. Відхиляє любі, в тому числі, і обґрунтовані пропозиції, якщо вони не збігаються з її точкою зору. Інколи не може належно організувати виконання поставлених завдань, проявляючи поверхневий підхід. Єдиною умовою, яка встановлена нормами законодавства, щодо змісту характеристики державного службовця, є те, що характеристику державного службовця складає його безпосередній начальник, та така характеристика повинна містити відомості, що характеризують державного службовця. Відтак, безпосереднім начальником начальника управління персоналу ОСОБА_1 на час здійснення дисциплінарного провадження, був в. о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області Никитюк М.В . Згідно з п. 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.12.2019 № 1039, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Відтак, до повноважень дисциплінарної комісії не входить збирання доказів, які підтверджують відомості, що характеризують державного службовця. Як випливає зі змісту ст. 73 Закону України «Про державну службу», складання характеристики державного службовця перебуває у площині дискреційних повноважень його безпосереднього керівника. Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Підвищення кваліфікації та виконання індивідуальних програм кожного року, було взято до уваги безпосереднім начальником при оцінюванні результатів службової діяльності ОСОБА_1 , яка отримала оцінку - "позитивно" (наказ від 05.12.2023 № 678 "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПС у Львівській області, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" у 2023 році"). Щодо протиправного відсторонення позивача на підставі наказу від 27.09.2024 № 133-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», то зазначає таке. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 № 133-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження щодо начальника управління персоналу ОСОБА_1 . На час проведення дисциплінарного провадження, ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов'язків. Згідно з вимогами ст. 72 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Відповідно до резолютивної частини подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-1 дисциплінарною комісією сформовано висновок про наявність в діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду дисциплінарної справи начальника управління персоналу ОСОБА_1 , встановлено факт вчинення нею дисциплінарного проступку, визначеного п. п. 1, 2, 4, 5, 7, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Процедура здійснення дисциплінарного провадження завершується прийняттям рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи, тобто поданням дисциплінарної комісії, яке вноситься начальнику ГУ ДПС у Львівській області. Однак, рекомендаційний характер подання дисциплінарної комісії не позбавляє суб'єкта призначення обов'язку виконати дії, передбачені Законом України «Про державну службу». Згідно з ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу» суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. В. о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області Микола Никитюк, в межах ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу», надав вмотивоване обґрунтування від 11.11.2024 № 2090/13-01-14-11 того, що враховуючи відсутність у ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень, характер і тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку відповідає дисциплінарному стягненню, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» - попередження про неповну службову відповідність. За таких обставин 11.11.2024 було прийнято ГУ ДПС у Львівській області наказ № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким до начальника управління персоналу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Тому, враховуючи фактичні обставини справи, твердження позивача про протиправність відсторонення його на підставі наказу від 27.09.2024 № 133-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», є безпідставними. Крім цього, протиправність відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків, не є підставою для визнання рішення про накладення дисциплінарного стягнення незаконним та його скасування. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає про те, що дисциплінарне стягнення на державного службовця може накладатися не пізніше шести місяців, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Відповідно до норми ст. 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 22.12.2023 у справі № 140/3984/22, обчислення шестимісячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме дисциплінарного проступку. Виявлення дисциплінарного проступку означає не тільки отримання інформації про протиправну поведінку, але і встановлення характеру порушення, шкідливих наслідків такого порушення, причинно-наслідкового зв'язку, вини державного службовця. Тому день виявлення факту (дії, бездіяльності) та день виявлення у діях державного службовця дисциплінарного проступку можуть не збігатися у часі. За результатами перевірки з питань викладених у скарзі ОСОБА_2 від 28.08.2024, робоча група дійшла висновків про порушення посадовими особами управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області своїх посадових обов'язків, вимог нормативно-правових актів, розпорядчих документів ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області, про що складено акт від 19.09.2024 № 1807/13-01-14-06. В.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколою Никитюком надано доручення від 26.09.2024 № 75-д (14) підготувати проект наказу про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління персоналу ОСОБА_1 . Відтак, днем отримання інформації про протиправну поведінку посадових осіб управління персоналу є 29.08.2024 (дата отримання ГУ ДПС у Львівській області скарги ОСОБА_2 ). Днем встановлення характеру порушення, шкідливих наслідків такого порушення, причинно-наслідкового зв'язку, вини державного службовця є 19.09.2024 (день складання акту про результати перевірки з питань викладених у скарзі ОСОБА_2 ). Отже, дисциплінарне стягнення на начальника управління персоналу ОСОБА_1 було накладено в межах строків встановлених ст. 74 Закону України «Про державну службу». В зв'язку з наведеним, відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.
29.01.2025 за вх. № 7138 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з яким вважає, що відповідачем не спростовано доводи позивача в частині необґрунтованості наказу та подання. Більше того, в розділі «Вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація» відповідач зазначає лише обставини, які викладені в поданні та наказі, однак, не враховує, що дії, які кваліфікують позивачу, є обов'язками інших посадових осіб, як це передбачено посадовими інструкціями Василик Катерини , Садченко Ольгу та Вергун Оксани . Більше того, позивач звернулась із адвокатським запитом до відповідача з метою надання інформації про притягнення до дисциплінарної відповідальності інших осіб при встановленні обставин під час дисциплінарного провадження. Однак, відповідач зазначив, що жодних інших осіб не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, відповідачем не приймалось рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно інших осіб. Таким чином, вбачається неповнота дисциплінарного провадження стосовно позивача, не врахування всіх обставин справи та пояснень інших осіб, зокрема недослідження посадових обов'язків інших осіб та наявність упередженого ставлення до позивача з метою накладення безпідставного дисциплінарного стягнення. Додатково звертає увагу на строк винесення оскаржуваного наказу, оскільки відповідач зазначає дату 11.11.2024. Відповідно до п. 4.1. наказу від 27.09.2024 №133-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» відповідачем прийнято рішення здійснити дисциплінарно провадження відносно позивача з 30.09.2024. Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, відповідно до п. 4 якого дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Відповідно до абз. 2 п. 5 вказаного Порядку тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів. Наказ про порушення дисциплінарної справи відносно позивача винесено 27.09.2024, а дисциплінарне провадження розпочато 30.09.2024. Натомість оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесено відповідачем 11.11.2024. В матеріалах справи відсутній наказ суб'єкта призначення про продовження дисциплінарного провадження, таким чином вбачається порушення відповідачем п. п. 4, 5 Порядку №1039. Тобто, відповідачем не дотримано строків проведення дисциплінарного провадження, визначених Порядком №1039, оскільки дисциплінарне провадження відносно позивача мало бути розпочате з дати винесення наказу про порушення дисциплінарного провадження, а саме з 27.09.2024, а не з 30.09.2024. Більше того, з 27.09.2024 до 11.11.2024 минуло 46 днів. Таким чином вбачається грубе порушення порядку №1039 відповідачем при здійсненні дисциплінарного провадження відносно позивача, що вказує на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного наказу. Щодо порушення позивачем етичних норм, авторитету державної служби та іншого, то оскаржуваним наказом на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». При цьому, дисциплінарними проступками є: 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. В позовній заяві було детально описано норми, на які посилається відповідач при порушенні позивачем Правил етичної поведінки. Однак, у відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначено, які саме дії позивача слід розцінювати як порушення правил етичної поведінки. Відповідач лише посилається на норми, які були викладені в оскаржуваному наказі та поданні, однак не зазначає, які саме дії були встановлено як порушення етичних норм. Зокрема, відсутнє будь яке обґрунтування з даного приводу. Позивач вважає, що відповідачем не встановлено обставин, які вказують на недоброзичливість та неввічливість позивача, критики позивача чи образ позивача, інших дій, передбачених вказаними пунктами та інших обставин. Стосовно дій позивача, які шкодять авторитету державної служби, то звертає увагу на таке. У відзиві відповідач зазначає, що дії позивача шкодять репутації органу ДПС та авторитету ДПС, та авторитету державної служби. Позивач критично ставиться до даного твердження. Оскільки окремим дисциплінарним проступком Закон називає вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби (п. 4 ч. 2 ст. 65), але саме вчинення будь-яких протиправних діянь (кримінальних, адміністративних правопорушень чи дисциплінарних проступків) шкодить авторитету державної служби, тому зі змісту наказу, подання незрозуміло, про які саме дії позивача йдеться. Зокрема, про це не зазначено й у відзиві. Матеріали дисциплінарної справи не містять відомостей про вчинення позивачем протиправних діянь. Стосовно службового посвідчення, то варто взяти до уваги, що події, які описуються у відзиві, мають місце 03.11.2023. При тому, що строк для притягнення до дисциплінарної відповідальності становить 6 місяців. Щодо акту про неознайомлення з наказом та протоколу огляду робочого комп'ютера, то у відзиві зазначено, що під час дисциплінарного провадження, комісією було оглянуто комп'ютер Вергун Оксани , про що складено протокол огляду робочого комп'ютера від 29.10.2024. Позивач вважає, що твердження та висновки відповідача, що ці акти були створені 10.09.2024, а не 09.08.2024, є помилковим та хибним, оскільки вони могли бути створені іншого дня та/або за допомогою іншої комп'ютерної техніки, наприклад тієї, яка підключена до мережі Інтернет, або шляхом використання особистої техніки, наприклад, телефону, більше того, такий документ міг бути створений на іншому носії та скопійований на вказаний комп'ютер. Як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи, таке дослідження не проводилось. І файли, які знайдено на комп'ютерній техніці Вергун О.З. , могли бути копіями. Варто взяти до уваги, що працівники, які за вказівкою позивача підготували акти, не притягнуті до відповідальності за виконання рішень чи доручень керівництва. Протокол огляду від 29.10.2024 містить в собі значні розбіжності. Зокрема, варто звернути увагу на аркуш 600 та 602, які були долучені до дисциплінарної справи. Зі змісту цих аркушів вбачаються відомості про файли, начебто в яких були створені протиправні акти за вказівкою позивача. З аналізу вказаних файлів видно, що такі було створено 30.10.2024, змінено 10.09.2024 та відкрито 01.11.2024. Таким чином наявна значна розбіжність у наданій відповідачем інформації, оскільки невідомо яким чином файл який був створений 30.10.2024 і було змінено 10.09.2024. Якщо протокол огляду комп'ютера Вергун О. складено 29.10.2024, то чому на відомостях з фотографій вбачається, що такий файл відкрито 01.11.2024. Також відповідач не здійснював огляд комп'ютерів інших працівників, що вказує на неповноту дисциплінарного провадження. Не досліджував посадову інструкцію інших працівників які підписувались під вказаними актами. Позивач вважає, що вказані документи та вся дисциплінарна справа відносно позивача є сфальсифікована. Щодо пояснень ОСОБА_2 , отриманих в телефонному режимі, то варто наголосити, що позивач ставить під сумнів факт такої телефонної розмови. Оскільки матеріали дисциплінарної справи не містять відомостей про проведення телефонної розмови. Стосовно пом'якшуючих обставин, то відповідачем не доведено з яких правових підстав такі не були вказані у поданні та оскаржуваному наказі. Подання дисциплінарної комісії не містить в собі обставин, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, зокрема на сторінці 33 подання дисциплінарної комісії зазначено наступне: «Обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, відсутні». Тобто відповідачем було недотримано вимог законодавства, зокрема порушено вимоги Порядку №1039 та Закону України «Про державну службу» (ст. 74 Закону). Також відповідачем не зазначено, що у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу» у позивача наявні обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, а саме: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань. Стосовно відсутності повноважень для збирання характеристики позивача, то в матеріалах дисциплінарного провадження наявна службова характеристика від жовтня 2024 року. У відзиві відповідач зазначає, що у дисциплінарної комісії відсутні повноваження для збирання доказів характеристики державного службовця, однак листом голови дисциплінарної комісії Романа Левчишина від 18.10.2024 написано лист для отримання характеристики позивача на ім'я в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколи Никитюка . Позивач критично ставиться до даного твердження відповідача, оскільки воно суперечить твердженням відповідача та Порядку №1039 (п. 25). Зокрема, відповідач сам підтвердив підвищення кваліфікації позивача та виконання ним індивідуальних програм кожного року, однак дана обставина не врахована під час здійснення дисциплінарного провадження. Крім того, в матеріалах дисциплінарної справи відсутній наказ про відсторонення від посади позивача під час дисциплінарного провадження на підставі вищенаведених положень, а саме ст. 72 Закону України «Про державну службу».
Крім того, 29.01.2025 за вх. № 7139 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що наказ про порушення дисциплінарної справи відносно позивача винесено 27.09.2024, а провадження розпочато 30.09.2024. Натомість оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності винесено 11.11.2024. В матеріалах справи відсутній наказ суб'єкта призначення про продовження дисциплінарного провадження, таким чином вбачається порушення відповідачем п. п. 4, 5 Порядку №1039. Відповідачем також не дотримано строків проведення дисциплінарного провадження, визначених Порядком №1039, оскільки дисциплінарне провадження відносно позивача мало бути розпочате з дати винесення наказу про порушення дисциплінарного провадження, а саме з 27.09.2024. Більше того з 27.09.2024 до 11.11.2024 минуло 46 днів. Таким чином, вбачається грубе порушення порядку №1039 відповідачем при здійсненні дисциплінарного провадження, що вказує на незаконність оскаржуваного наказу. Відповідно до п. 24 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. В матеріалах дисциплінарної справи відсутні пояснення безпосереднього керівника позивача М. Никитюка . Відповідно до ст. 77 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), повинні міститись, зокрема, відомості про державного службовця. У наказі №32-дс від 11.11.2024 таких відомостей немає, наявні вони лише у поданні дисциплінарної комісії, про що зазначено і у відзиві на позовну заяву. Проект наказу про звільнення ОСОБА_2 був підготовлений відповідальною собою згідно посадової інструкції Садченко О.В. та наданий для візування 08.08.2024. Завізовано усіма передбаченими керівниками структурних підрозділів 08.08.2024, без жодних застережень щодо порушення графіку документообороту, та передано на підпис в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області. Наказ повернуто з підпису 09.08.2024 близько 10:00 год. Та передано на реєстрацію відповідальному працівнику. Відповідно до чинного законодавства немає жодних обмежень щодо реєстрації наказу про звільнення працівника у день звільнення. Оскільки службовою перевіркою не встановлено порушень щодо розрахунку із ОСОБА_2 порушення графіку документообороту не має жодних наслідків. Щодо не забезпечення видачі трудової книжки та копії наказу, то трудову книжку та копію наказу про звільнення головним державним інспектором відділу кадрового адміністрування управління персоналу Садченко О.В. не видано ОСОБА_2 09.08.2024 у зв'язку із тим, що вона не з'явилась у каб. 507 до кінця робочого дня до відповідальної особи для отримання їх. Запис у трудовій книжці ОСОБА_2 про її звільнення здійснено вчасно, а саме 09.08.2024. Щодо незабезпечення вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення чинення підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності, то твердження дисциплінарної комісії базуються на поясненнях працівників та акті огляду робочого комп'ютера заступника начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу Вергун О.З., яка була членом дисциплінарної комісії. Дослідження іншої техніки не проведено, що свідчить про поверхневий підхід. У дисциплінарній справі та матеріалах службової перевірки містяться суперечливі пояснення працівників щодо підготовки актів, а саме у пояснені Садченко О.В. зазначено, що саме вона готувала один акт, а не Вергун О.З . Після отримання для візування обхідного листа, акту прийому - передачі справ і майна сформувала та підписала лист від 09.08.2024 №747/13-01-11-01-31. Згаданий лист формувала Садченко О.В. , а не ОСОБА_1 . Законодавством (п. 4.2 Інструкції № 58) передбачено, що власник або уповноважений орган тільки у випадку відсутності на роботі працівника в день звільнення зобов'язаний в цей день надіслати працівнику поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Оскільки ОСОБА_2 була присутня на роботі у день звільнення 09.08.2024, про що зазначено у її скарзі, а також у інформації, записаної зі слів ОСОБА_2 членами робочої групи і використаної у акті про результати перевірки, то не було обов'язку надсилати поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Однак з метою швидкого реагування ОСОБА_2 , цей лист скеровано на її електронну скриньку, оскільки вона не з'явилась до закінчення робочого дня 09.08.2024, а працівники управління персоналу очікували на неї і після завершення робочого часу з метою видачі трудової книжки та копії наказу. Щодо акту прийому - передачі справ та майна, то про нього написано у зв'язку із тим, що відповідно до вимог ст. 89 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду передати справи і довірене у зв'язку з виконанням посадових обов'язків майно особі, уповноваженій суб'єктом призначення. Уповноважена особа зобов'язана прийняти справи і майно. У згаданому акті відсутні дати передачі ОСОБА_2 та прийому Младшевим А.В. справ та майна, а також цей акт не погоджено в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області. Тому ОСОБА_2 і інформовано про необхідність надання акту прийому - передачі. Також у згаданому листі повідомлено про необхідність надання ОСОБА_2 обхідного листа, який законодавчо не передбачений, але використовується в ГУ ДПС у Львівській області з метою ознайомлення працівника, який звільняється, під підпис з вимогами ст. 45 Закону України від 14.10.2014 № 1700-П «Про запобігання корупції» щодо необхідності подання декларації, а також для контролю за здачею засобів комп'ютерної техніки та картки доступу для входу адмінбудинок, службового посвідчення, повернення документів щодо бронювання, архівних документів та ін. Обхідний лист ОСОБА_2 , який було передано головним державним інспектором відділу кадрового адміністрування управління персоналу Шерстяк О.С., не містив відмітки про повернення посвідчення, та візи працівника, відповідального за ведення кадрового діловодства в управлінні податкового аудиту, яка свідчить про проведення всіх кадрових процедур із працівником: ознайомлення з наказом, видача копії наказу, трудової книжки та ін. У згаданому листі наголошено на необхідності повернення службового посвідчення, враховуючи те, що ОСОБА_2 стверджувала, що службове посвідчення у неї є і вона його не втрачала, про що свідчать пояснення Садченко О.В. від 17.09.2024. ОСОБА_2 не вжито жодних заходів у зв'язку із втратою посвідчення, а саме не повідомлено через систему електронного документообігу, а у разі неможливості письмового повідомлення засобами робочої/особистої електронної пошти чи іншим способом безпосереднього керівника, не повідомлено підрозділ, до функціональних повноважень якого належить контроль за пропускним режимом, про необхідність блокування посвідчення. Не повідомлено підрозділ Національної поліції України, а також підрозділ персоналу про втрату. Тобто нею не дотримано усіх вимог наказу ДПС України від 14.08.2019 № 33 «Про службові посвідчення працівників Державної податкової служби України» (із змінами). З наведеного вище можна дійти висновку, що ОСОБА_2 привласнила службове посвідчення, приховує та володіє ним і на даний час. Щодо порушення прав і свобод ОСОБА_2 , то твердження відповідача про ненадання такі можливості повноцінно реалізувати їй право на працю, як стверджується у поданні дисциплінарної комісії, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до Закону України від 05.02.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», починаючи з 10.06.2021 облік трудової діяльності працівника (прийняття, переведення, звільнення, строкова військова служба та ін.) здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в реєстрі застрахованих осіб. Перепон у працевлаштуванні не створено, оскільки всі відомості щодо роботи ОСОБА_2 оцифровано, відповідну інформацію можна отримати на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Для реєстрації у територіальному центрі зайнятості для пошуку роботи трудова книжка є не обов'язкова, оскільки використовується реєстр застрахованих осіб. У зв'язку із воєнним станом 29.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 509 спрощено реєстрацію безробітних. Заяву можна подати в електронному вигляді навіть без таких документів, як документ про освіту, трудова книжка, військово-обліковий документ тощо. Заяву можна подати через портал Дія. Жодною із відповідальних осіб ( Василик К.Д. , Садченко О.В. та Омелюх Л.І. ) не вжито заходів для повернення посвідчення, а також не повідомлено начальника управління персоналу про те, що ОСОБА_2 в решті решт не повернула службового посвідчення. В управлінні персоналу відсутні доповідні записки чи листи, що свідчать про факт звернення з цього питання до безпосереднього керівника чи до ОСОБА_1 . Згідно затверджених посадових інструкцій ведення обліку службових посвідчень покладено на головного державного інспектора відділу кадрового забезпечення управління персоналу Василик К.Д. , посадовий обов'язок щодо ведення особових справ працівників управління податкового аудиту та видачі при звільненні належно оформленої трудової книжки та копії наказу покладено на головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу Садченко О.В . Відповідно до затвердженої посадової інструкції заступника начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу, до основних посадових обов'язків належить організація роботи щодо: ведення обліку бланків та виданих службових посвідчень, оформлення знищення та втрати службових посвідчень працівниками ГУ; видачі у встановленому порядку звільненій особі копії наказу про звільнення, належно оформленої трудової книжки. Керівництво та організація роботи структурного підрозділу, розподіл обов'язків між працівниками. Контроль та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДПС та ГУ в межах компетенції структурного підрозділу. ОСОБА_2 не вжито жодних заходів у зв'язку із втратою посвідчення, а саме не повідомлено через систему електронного документообігу, а у разі неможливості письмового повідомлення засобами робочої/особистої електронної пошти чи іншим способом безпосереднього керівника, не повідомлено підрозділ, до функціональних повноважень якого належить контроль за пропускним режимом, про необхідність блокування посвідчення. Не повідомлено підрозділ Національної поліції України, а також підрозділ персоналу про втрату. Тобто нею не дотримано усіх вимог наказу ДПС України від 14.08.2019 № 33 «Про службові посвідчення працівників Державної податкової служби України». З наведеного вище можна стверджувати, що ОСОБА_2 привласнила службове посвідчення, приховує та володіє ним і на даний час. Твердження відповідача про те, що пояснення ОСОБА_2 отримані у телефонному режимі, не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах службової перевірки є листи Суховецького О.В. в яких зазначено, що він здійснював дзвінки. Однак не складено акти із підтвердженням іншим держслужбовцем. Акти про ненадання пояснень від 13.09.2024 та 17.09.2024 у матеріалах службової перевірки складені із порушенням, а саме затверджені в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області, однак в.о. начальника не був членом робочої групи, а також не був присутнім під час виклику ОСОБА_1 до членів робочої групи. Також керівником робочої групи не враховано листи управління персоналу від 13.09.2024 №876/13-01-11-01-28 та від 17.09.2024 №886/13-01-11-01-28. Крім того, наказом від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки» створено робочу групу із п'яти осіб, керівник робочої групи - Сеньо О.П. -начальник відділу відомчого контролю, фактична посада на момент підписання наказу - заступник начальника відділу. Внесено зміни до наказу тільки після завершення перевірки, а саме 27.09.2024, після надання позивачем зауважень з цього питання. Аналогічну помилку щодо посади допущено також у доповідній записці від 30.08.2024 №1665/13-01-14-11. Завдання щодо комплектування робочої групи фахівцями певних підрозділів у доповідній записці від 30.08.2024 №1665/13-01-14-11 та дорученні до доповідної записки від 02.09.2024 № 68-д (14) не співпадають, а саме у дорученні відсутня вимога щодо залучення фахівців із підрозділу відомчого контролю. Із протоколів засідання дисциплінарної комісії вбачається, що Вергун О.З. - заступник начальника управління - начальник відділу кадрового адміністрування управління персоналу, - присутня на всіх засіданнях комісії, хоча у голосування не приймає участі. Однак, для неї ОСОБА_1 є безпосереднім керівником, що є порушенням абз. 2 п. 11 Порядку №1039. Також Вергун О.З. , будучи членом дисциплінарної комісії, підчас дисциплінарного провадження надає пояснення щодо свого безпосереднього керівника ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів справи, що свідчить про залучення Вергун О.З. до роботи дисциплінарної комісії. Доповідна записка від 25.09.2024 №425/13-01-02-07 про результати перевірки скерована керівником робочої групи - заступником начальника відділу відомчого контролю. До функцій відділу відомчого контролю не входить проведення перевірок з питань дотримання антикорупційного законодавства. Проведення перевірок цим підрозділом регламентується наказом ДПС України від 06.06.2024 № 429. Робочою групою порушено вимоги п.п 4.4.1 п. 4.1 Порядку № 430 щодо права керівника та працівників об'єкта перевірки отримувати від робочої групи інформацію щодо підстав проведення та питань, що підлягають перевірці. Робочою групою навмисно неодноразово не надано переліку питань для начальника управління персоналу, а складено протоколи про відмову у наданні пояснення, що суперечить дійсності і підтверджено листами від 13.09.2024 №876/13-01-11-01-28 та від 17.09.2024 № 886/13-01-11-01-28.
В.о. обов'язки начальника ГУ ДПС у Львівській області Никитюком М.В. на ОСОБА_1 здійснено моральний тиск підчас дисциплінарного провадження. Законодавством передбачено продовження відпустки у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю під час відпустки. На прохання ОСОБА_1 у продовженні відпустки відмовлено (заява від 09.10.2024, вх. ГУ ДПС у Львівській області від 10.10.2024 №62846/6) у в'язку із тим, що продовження відпустки не буде сприяти здійсненню дисциплінарного провадження (лист від 16.10.2024 №30745/6/13-01-05-01 «Про надання відповіді»). Після повторного скерування ОСОБА_1 листа та заяви від 16.10.2024 про продовження відпустки, і лише після виходу на роботу після завершення відпустки 21.10.2024 приблизно о 11:30 год. повідомлено про продовження відпустки з 21.10.2024, після 3.5 год. від початку робочого дня. Цей час не підлягав оплаті. На лист ОСОБА_1 від 20.10.2024 щодо ознайомлення в електронній формі з матеріалами дисциплінарної справи та поданням до моменту внесення суб'єкту призначення подання дисциплінарної комісії, надісланий в електронному вигляді за допомогою застосунку «Моя податкова» шляхом накладання електронного підпису, Дисциплінарною комісією (лист від 01.11.2024 № 33447/6/13-01-14-06, який надійшов тільки на адресу реєстрації, без скерування на електронну адресу) безпідставно відмовлено, аргументуючи абз. 2 п. 311 Порядку № 1039 в частині долучення до заяви копій документів, що посвідчують особу. Однак ця норма стосується у разі подання заяви представником, уповноваженим державним службовцем. Також звернено увагу, що лист необхідно скеровувати секретарю комісії, однак про обрання секретаря комісії ОСОБА_1 не було повідомлено. В акті про результати перевірки на сторінці 2 зазначено, що 04.09.2024 здійснено телефонний дзвінок на номер телефону ОСОБА_2 НОМЕР_4 , а на сторінці 3 зазначено, що 05.09.2024 проведено бесіду в телефонному режимі, за ініціативою ОСОБА_2 .. Ці факти засвідчено без дотримання вимог, а саме доповідною члена робочої групи від 05.09.2024, а не актом. Резолюція керівника робочої групи відсутня. В акті про результати перевірки на сторінці 4 зазначено, що з метою отримання пояснень, що стосуються скарги, начальнику управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 13.09.2024 та 17.09.2024 було задано відповідні усні запитання, на які нею не було надано відповідей по суті, про що складено відповідні акти. Таке твердження суперечить дійсності, оскільки листами від 11.09.2024 №867/13-01-11-01-28 позивачем запропоновано надати перелік питань, однак листом від 12.09.2024 №1761/13-01-14-11 керівником робочої групи відмовлено у цьому, чим порушено Порядок проведення перевірок (п. 3.13 та п. 4.4.3 наказу №430 від 06.06.2023). Листом від 13.09.2024 №876/13-01-11-01-28 проінформовано керівника робочої групи Сеньо О.П. про нездатність членів робочої групи протягом 40 хв. надати вичерпний перелік питань та повторно запропоновано надати управлінню персоналу для опрацювання перелік питань. У відповідь листом від 16.09.2024 №1773/13-01-14-11 запрошено ОСОБА_1 17.09.2024 до робочої групи для надання пояснень. Натомість, ОСОБА_1 запропонувала керівнику робочої групи надати перелік питань (лист від 17.09.2024 №883/13-01-11-01-28). Листом від 17.09.2024 №886/13-01-11-01-28 інформовано керівника робочої групи про нездатність членів робочої групи протягом 20 хв. надати вичерпний перелік питань та вкотре запропоновано надати управлінню персоналу для опрацювання перелік питань
11.02.2025 вх. № 11026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Так, щодо неналежного обґрунтування наказу ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» та подання Дисциплінарної комісії вказує таке. Позивач вважає, що дії, які інкримінують позивачу, є обов'язками інших посадових осіб, як це передбачено посадовими інструкціями Василик Катерини , Садченко Ольги , Вергун Оксани . Відповідачем не приймалось рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно інших осіб. Таким чином, на думку позивача, має місце неповнота дисциплінарного провадження стосовно позивача, не враховано всіх обставин справи та пояснення інших осіб, зокрема не досліджено посадові обов'язки інших осіб та наявне упереджене ставлення до позивача з метою накладення безпідставного дисциплінарного стягнення. Відповідно до розділу 3 "Основні посадові обов'язки" посадової інструкції начальника управління персоналу Головного управління ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої 03.07.2023, така здійснює керівництво та організацію роботи структурного підрозділу, контроль та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, нормативно правовими актами, розпорядчими документами ДПС та ГУ в межах компетенції структурного підрозділу (п. 1); проведення роботи щодо створення сприятливого організаційного та психологічного клімату, формування корпоративної культури у колективі, розв'язання конфліктних ситуацій (п. 2); контроль за розробкою проектів наказів з кадрових питань відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів (п. 8). Відповідно до Розділу 1 "Загальні положення" Положення про управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154 (із змінами) (далі - Положення про управління) у своїй діяльності Управління керується Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (п. 1.3). Управління здійснює свою діяльність відповідно до завдань і функцій, визначених Податковим кодексом України, Законом України "Про державну службу", розпорядчих документів ДПС, Регламенту Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Регламент ГУ), інших розпорядчих документів ГУ (п. 1.4). Відповідно до Розділу 2 "Основні завдання і функції Управління" Положення про управління керівництво структурним підрозділом (2.2): очолювання структурного підрозділу, здійснення керівництва діяльністю та організація роботи структурного підрозділу ГУ відповідно до Регламенту ГУ та положення про структурний підрозділ, представлення структурного підрозділу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями (п.п. 2.2.1); організація, забезпечення контролю у межах компетенції за виконанням структурним підрозділом законів України, указів Президента України, актів і доручень Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, доручень Міністра фінансів України та доручень керівництва Міністерства фінансів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, листів доручень Голови ДПС, доручень керівництва ДПС, ГУ (визначених наказами і розпорядженнями ДПС, ГУ, протокольними дорученнями апаратних та інших нарад за участі керівництва ДПС/ГУ, планами роботи тощо); надання обов'язкових до виконання доручень працівникам структурного підрозділу з питань, що належать до сфери діяльності підрозділу, контроль за їх виконанням (2.2.4); розробка та внесення в установленому порядку керівнику ГУ проектів організаційно розпорядчих документів з питань, що належать до сфери діяльності ГУ (2.2.9); забезпечення додержання працівниками структурного підрозділу виконавської дисципліни (2.2.15.1); у разі виявлення чи одержання інформації про вчинення підлеглими корупційного, пов'язаного з корупцією або іншого правопорушення у сфері службової діяльності, вжиття у межах компетенції заходів щодо його припинення та негайне повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС (2.2.27). Враховуючи вищевказане, до посадових обов'язків начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 було віднесено керівництво та організація роботи структурного підрозділу; контроль та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актами, розпорядчими документами ДПС та ГУ в межах компетенції структурного підрозділу; контроль за розробкою проектів наказів з кадрових питань відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів; забезпечення додержання працівниками структурного підрозділу виконавської дисципліни. Крім цього, дисциплінарною комісією було досліджено посадові інструкції державного службовця Садченко Ольги від 03.07.2023, до повноважень якої входило, зокрема, підготовка проектів наказів про звільнення працівників; видача у встановленому порядку звільненій особі копії наказу про звільнення та належно оформленої трудової книжки; державного службовця Василик Катерини від 03.07.2023, до повноважень якої входило, зокрема. підготовка підготовку проектів наказів про звільнення працівників; видача у встановленому порядку звільненій особі копії наказу про звільнення та належно оформленої трудової книжки; ведення обліку службових посвідчень; державного службовця Вергун Оксани від 19.04.2024, до повноважень якої входило, зокрема, здійснення контролю за розробкою проектів, реєстрацією та обліком наказів з кадрових питань; організація роботи щодо видачі у встановленому порядку звільненій особі належно оформленої трудової книжки. Також, матеріали дисциплінарної справи містять пояснення головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Василик Катерини, в яких державний службовець пояснила, що акти про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки перший 09.08.2024 о 14:50 год. другий - 09.08.2024 о 15:45 год. були надані їй ГДІ Садченко О.В. на початку вересня для підпису, та вона сказала, що їх треба підписати за вказівкою ОСОБА_1 . Дані акти мною були підписані Всилик Катериною особисто; головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Садченко Ольги, в яких державний службовець пояснила , що наказ про звільнення ОСОБА_2 від 09.08.2024 № 341-О був підготовлений нею і завізований 08.08.2024 та переданий начальнику управління персоналу ОСОБА_1 на підпис керівництву. Підписаний наказ повернутий близько 16:00 год. 08.08.2024 та надано доручення реєструвати його 09.08.2024 зранку. 09.08.2024 близько 10:00 год. наказ було зареєстровано в системі УДО. Оригінал наказу перебував у Садченко Ольги для ознайомлення ОСОБА_2 09.08.2024 після 14:00 год. ОСОБА_1 дала Садченко Ользі доручення підготувати доповідну записку на в.о. начальника ГУ ДПС у Львіській області щодо неповернення службового посвідчення ОСОБА_2 . Також ОСОБА_1 було надано вказівку не видавати трудову книжку ОСОБА_2 та копії наказу про її звільнення. Під час перевірки Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці орієнтовно 05.09.2024 Вергун О.З. надано доручення за вказівкою ОСОБА_1 підготувати акт про неотримання ОСОБА_2 трудової книжки, копії наказу на звільнення, про неознайомлення з наказом про звільнення. Садченко Ольга цей акт підготувала за підписами ОСОБА_1 , Садченко О.В. , Василик К.Д . В подальшому, акт було надано Вергун О.З. для того, що б вона підписала його у ОСОБА_1 . А ОСОБА_1 дала доручення забрати її з підписантів акту. Вказані акти про відмову ОСОБА_2 від отримання трудової книжки, ознайомлення з наказом про звільнення, відмову в отриманні копії наказу за вказівкою ОСОБА_1 , наданої Вергун О.З. по телефону в присутності Садченко Ольги , були підготовлені Вергун О.З. на її персональному комп'ютері і роздруковані та наданий на підпис Василик К.Д. ; заступника начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун Оксани, в яких пояснила, що в період приблизно на початку вересня 2024 року їй було надано доручення керівником ОСОБА_1 щодо підготовки акту про відмову ОСОБА_2 від отримання нею трудової книжки та копії наказу про звільнення за 09.08.2024. Вказаний акт за дорученням ОСОБА_1 було надано Вергун Оксаною , Садченко Ользі та Василик Катерині для підписання. Вергун Оксана цей акт на своєму робочому комп'ютері роздрукувала і дала на підпис Садченко О. та Василик К. при цьому вказавши, що це вказівка ОСОБА_1 . Відтак, дисциплінарною комісією було досліджено як посадові обов'язки інших працівників управління персоналу, так і їх пояснення по суті заданих питань. Відповідно до Регламенту Головного управління ДПС у Львівській області затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 23.12.2020 № 14 (із змінами та доповненнями) (далі - Регламент), за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків визначених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом України «Про державну службу». Дисциплінарне провадження стосовно державних службовців ГУ ДПС, суб'єктом призначення на посади яких є керівник ГУ ДПС, порушується шляхом видання відповідного розпорядчого документа керівником ГУ ДПС. Отож, порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця є дискреційним повноваженням керівника ГУ ДПС у Львівській області, що дає останньому змогу на власний розсуд оцінювати певний юридичний факт, та обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Виконуючим обов'язки начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколою Никитюком було враховано пояснення головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Василик Катерини , головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Садченко Ольги та заступника начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун Оксани, які були надані в межах дисциплінарного провадження стосовно начальника управління персоналу ОСОБА_1 , що підтверджують обставини, за наслідком яких було порушено дисциплінарне провадження. Усі факти, які були зібрані в межах даної дисциплінарної справи, порушеної щодо начальника управління персоналу ОСОБА_1 підтверджують факт усвідомлення державними службовцями своєї провини у виконанні незаконних вказівок ОСОБА_1 . А виконання незаконних вказівок, наданих начальником управління персоналу ОСОБА_1 , здійснювалось підпорядкованими працівниками через службову залежність. Працівники управління персоналу боялись здійснення з боку начальника управління психологічного тиску з метою припинення трудових прав та обов'язків, створення напруженої атмосфери в колективі, залякувань, перешкоджанню виконанню ними своїх службових обов'язків, нерівномірного розподілу навантажень і завдань між працівниками. 20.09.2024 позивач зачитувала головному державному інспектору відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Садченко Ользі зміст акту про результати перевірки, перекладаючи усю відповідальність на цього державного службовця, що, в свою чергу, спричинило погане самопочуття у Садченко Ольги , та, як наслідок, виклик швидкої на робоче місце. Відтак, вини з боку головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Василик Катерини , головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Садченко Ольги та заступника начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун Оксани виявлено не було, тому рішення про порушення дисциплінарного провадження щодо державних службовців суб'єкт призначення не приймав. Отже, позивачем не підтверджено наявне упереджене ставлення ГУ ДПС у Львівській області по відношенню до ОСОБА_1 , та не було доведено ознак особистої зацікавленості у притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності. Щодо відсутності в оскаржуваному наказі відомостей про державного службовця, то відповідач зазначає, що нормами ст. 77 Закону України «Про державну службу» врегульовано, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Однак, Законом України «Про державну службу» не конкретизовано, які саме відомості про державного службовця повинні бути зазначені у наказі. Відтак, абз. 1 наказу ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» містить відомості стосовно кого проведено дисциплінарне провадження, інші відомості про державного службовця містяться в матеріалах дисциплінарної справи. Щодо аргументів позивача про недотримання строків проведення дисциплінарного провадження, то Порядком здійснення дисциплінарного провадження затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039) визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів. Відтак, дисциплінарне провадження розпочинається з наступного дня. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 № 133-ДП порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління персоналу ОСОБА_1 та зазначено здійснити дисциплінарне провадження з 30.09.2024 тривалістю 45 календарних днів. За результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області підготувала подання від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-11. За результатами розгляду дисциплінарного провадження прийнято наказ ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення». Відтак, дисциплінарне провадження тривало з 30.09.2024 (перший робочий день після 27.09.2024) по 11.11.2024 - 43 календарні дні. Якщо обраховувати строк з 28.09.2024 ( з наступного дня за 27.09.2024) по 11.02.2024 то дисциплінарне провадження тривало - 45 календарних днів. Крім цього, Порядок № 1039 наділив суб'єкта призначення правом продовжити дисциплінарне провадження не більш як до 60 календарних днів. При цьому Порядок № 1039 не покладає на суб'єкта призначення обов'язку приймати наказ про продовження дисциплінарного провадження. Отже, твердження позивача про грубе порушення ГУ ДПС у Львівській області Порядку № 1039 є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду. Щодо аргументів позивача про те, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не було зазначено, які саме дії позивача слід розцінювати як порушення правил етичної поведінки, то дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_2 з метою отримання трудової книжки 09.08.2024 приблизно о 14:30 год. зверталась до працівника підрозділу персоналу - Олі Садченко , на що отримала усну відповідь від неї, що на даний час вона не може видати їй трудову книжку у зв'язку із зайнятістю і попросила прийти пізніше. Після вищезазначеної розмови, ОСОБА_2 звернулась до начальника відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС Младшева Андрія з проханням щодо з'ясування причин невидачі їй трудової книжки, на що отримала відповідь від нього про те, що дане питання перебуває на контролі в начальника управління персоналу ОСОБА_1 . Також з метою отримання своєї трудової книжки, ОСОБА_2 до 16:00 год. 09.08.2024 чекала на четвертому та на п'ятому поверсі адмінбудинку ГУ ДПС у Львівській області, де знаходяться робочі місця працівників управління персоналу, проте з нею до закінчення робочого дня (до 15:45 год. 09.08.2024) ніхто з працівників управління персоналу не спілкувався і надав пояснень щодо невидачі їй її трудової книжки, і, як наслідок, вона залишила приміщення адмінбудинку ГУ ДПС у Львівській області. Крім цього, в матеріалах дисциплінарної справи містяться пояснення головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Садченко Ольги, в яких державний службовець пояснила що ОСОБА_1 було надано вказівку не видавати трудову книжку ОСОБА_2 та копії наказу про її звільнення. Під час перевірки Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці орієнтовно 05.09.2024 Вергун О.З. надано доручення за вказівкою ОСОБА_1 підготувати акт про неотримання ОСОБА_2 трудової книжки, копії наказу на звільнення, про неознайомлення з наказом про звільнення. Згідно з вимогами ст. 47 Кодексу Законів про працю України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. Також, відповідно до п. 4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок», власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 цієї Інструкції. Тобто, видача наказу про звільнення та трудової книжки є прямим обов'язком уповноваженого органу. Затримка видачі трудової книжки з вини уповноваженого органу є підставою для виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Тому твердження позивача про те, що відповідачем, не доведено які саме права та свободи ОСОБА_2 було порушено, не відповідають фактичним обставинам справи. А твердження про те, що трудові книжки є оцифровані, не нівелюють порушення позивачем прав та свобод ОСОБА_2 . Відтак, ОСОБА_1 допустила порушення прав та законних інтересів громадянки ОСОБА_2 , не дотримувалась загальновизнаних етичних норм поведінки, діяла всупереч вимогам законодавства. Даючи незаконні вказівки підпорядкованим працівникам, позивач розуміла, що діє протиправно, і що такі дії можуть призвести до конфлікту з громадянкою ОСОБА_2 . Такі дії свідчать про несумлінне виконання обов'язків, чим порушено вимоги п.п. п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 п. 3, п.п. 4.2, абз. 2 п.п. п.п 4.3, 4.4 п. 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52; п. п. 1, 2, 3, 4 розділу ІІ, п. п. 1, 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158. Крім цього, ОСОБА_1 під час перебування на посаді начальника управління персоналу, допускала порушення загальновизначених норм етичної поведінки, які проявляються у зневазі, психологічному тиску, агресивній поведінці по відношенню до підлеглих працівників. Дані обставини можуть бути підтверджені наступними доказами, а саме свідченнями свідків. У зв'язку із чим Головним управлінням ДПС у Львівській області подано до суду заяву про виклик свідка. Згідно з ст. 38 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими. Відповідно до п. 3.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52 (далі - Правила № 52) працівники під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватися загальновизнаних етичних норм поведінки та цих Правил, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування, з повагою ставитися до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб. Для забезпечення повної впевненості громадян України у неприйнятному ставленні до корупції та порушень загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки кожен Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися вимог Законів України "Про державну службу", "Про запобігання корупції", цих Правил та розпорядчих документів ДПС з питань запобігання корупції. Відповідно до п. 3.2 Правил, працівники зобов'язані утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону. Правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде заподіяна у разі виконання таких рішень чи доручень, працівники оцінюють самостійно. Під час прийняття рішень у ситуаціях, які потенційно можуть призвести до скоєння корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень, покладатися виключно на офіційні роз'яснення з питань застосування положень відповідних нормативно-правових актів. Відповідно до п. 3.3 Правил працівники своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби, а також позитивну репутацію органів ДПС. Відповідно до п. 3.4 Правил працівники зобов'язані у своїй поведінці не допускати: впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов'язків; прояву будь-якої з форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками. Працівники повинні запобігати виникненню конфліктів з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими. Відповідно до п. 3.6 Правил працівники повинні постійно підвищувати свій культурний рівень, рівень свого професійного розвитку, поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема в частині цифрової грамотності, удосконалювати організацію службової діяльності. Відповідно до п. 4.1 Правил працівники зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення. Відповідно до п. 4.2 Правил, працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме: спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності; не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб. Відповідно до абз. 2 п. 4.3 Правил працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДПС чи негативно вплинути на репутацію працівника. Відповідно до п. 4.4 Правил працівники мають відповідати таким критеріям доброчесності, як відповідальність: сумлінне виконання обов'язків та дотримання присяги; спрямованість дій на захист публічних інтересів, зміцнення авторитету державної служби та позитивну репутацію органів ДПС, справедливість та неупередженість: свідоме орієнтування на принципи добра і справедливості; недопущення конфлікту між публічними та особистими інтересами; рівність та чесність: недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій; етичність: дотримання загальновизнаних етичних норм поведінки та недопущення порушень Правил; діяти виключно в інтересах держави, а також утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону; недопущення, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам ДПС. Відповідно до п. 7.1 Правил персональна відповідальність щодо дотримання Правил покладається на кожного працівника органів ДПС. Відповідно до п. 7.2 Правил за порушення Правил працівники притягуються до відповідальності у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до п. 1 розділу IІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, із змінами (далі - Загальні правила етичної поведінки) Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб. Відповідно до п. 2 розділу IІ Загальних правил етичної поведінки державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування своєю поведінкою мають зміцнювати авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування. Відповідно до п. 3 розділу IІ Загальних правил етичної поведінки, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані у своїй поведінці не допускати: впливу приватних, сімейних, суспільних або інших стосунків чи інтересів на його (її) поведінку та прийняття рішень під час виконання своїх посадових обов'язків; прояву будь-якої з форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками; державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні протидіяти мобінгу (цькуванню), вживати заходи, спрямовані на запобігання та припинення мобінгу (цькування), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав. Відповідно до п. 4 розділу IІ Загальних правил етичної поведінки державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні постійно підвищувати свій культурний рівень, рівень свого професійного розвитку, поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема в частині цифрової грамотності, удосконалювати організацію службової діяльності. Відповідно до п. 1 розділу IІІ Загальних правил етичної поведінки державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення. Відповідно до п. 2 розділу IІІ Загальних правил етичної поведінки державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме: спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами. В матеріалах дисциплінарної справи міститься повідомлення ОСОБА_1 про ознайомлення з Правилами етичної поведінки в органах Державної податкової служби, з Законом України « Про запобігання корупції», з Загальними правилами етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Дані обставини наведені у відзиві на позовну заяву та поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-11. Щодо наведених позивачем аргументів стосовно розбіжностей у протоколі огляду робочого комп'ютера (інв. № 01101461700), який використовує у своїй службовій діяльності заступник начальника управління - начальник відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун Оксана, то під час огляду встановлено, що файл з назвою «ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «ОСОБА_2 09.08.2024 (2). doc». Файл з назвою « ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 » містить наступну інформацію: вміст створено: 10.09.2024 13:35 год.; дата останнього збереження: 10.09.2024 13:35 год.; розмір: 29,0 КБ; вміст файлу: Акт від 09.08.2024 про неознайомлення з наказом та не отримання трудової книжки. Файл з назвою « ОСОБА_2 09.08.2024 (2). doc» містить наступну інформацію: ким збережено: overgun; розмір: 28,5 КБ; вміст створено: 10.09.2024 12:28 год.; дата останнього збереження: 10.09.2024 12:37 год.; останній друк: 10.09.2024 12:27 год.; вміст файлу: акт від 09.08.2024 про неознайомлення з наказом та не отримання трудової книжки. В матеріалах дисциплінарної справи містяться скріншоти зображення комп'ютера, в яких розкрито властивості файлу «ОСОБА_2 09.08.2024» та «ОСОБА_2 09.08.2024 (2)», де загальні властивості відрізняються від докладних у зв'язку із тим, що під час перевірки комп'ютера відбулось відновлення файлів, що в свою чергу відобразилось в загальних властивостях цих файлів. Крім цього, огляд інших комп'ютерів не здійснювався у зв'язку із тим, що заступник начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун Оксани повідомила про те, що саме вона підготувала цей акт на своєму робочому комп'ютері роздрукувала і дала на підпис Садченко О. та Василик К. , при цьому вказавши що це вказівка ОСОБА_1 . Даний факт підтвердила головний державний інспектор відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Садченко Ольга. Позивач безпідставно ставить під сумнів пояснення ОСОБА_2 , надані в телефонному режимі. Так, в матеріалах дисциплінарної справи міститься акт про результати перевірки з питань, викладених у скарзі ОСОБА_2 від 28.08.2024. В акті зазначено про те, що 04.09.2024 о 13:27 год. та 16.09.2024 о 14:30 год. здійснено телефонний дзвінок на номер телефону ОСОБА_2 . Такий дзвінок зафіксовано доповідною запискою від 05.09.2024 № 1713/13-01-14 11 та від 16.09.2024 № 1775/13-01-14-06. Складання додаткових актів, які підтверджують факт дзвінка, внутрішніми розпорядчими документами ГУ ДПС у Львівській області не передбачено. Стосовно пом'якшуючих обставин та службової характеристик, то як випливає зі змісту ст. 73 Закону України «Про державну службу», складання характеристики державного службовця перебуває у площині дискреційних повноважень його безпосереднього керівника. Факт попередньої бездоганної поведінки та відсутність дисциплінарних стягнень, високі показники виконання службових завдань, на які покликається позивач як на обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, не спростовують вчинений Остапишин О.С. дисциплінарний проступок. Дисциплінарна комісія, розглянувши належним чином сформовану дисциплінарну справу, встановила відсутність обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність. Щодо відсторонення державного службовця від виконання службових обов'язків, то згідно з ст. 72 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7 - 10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 № 133-дп порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління персоналу ОСОБА_1 та відсторонено її від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження. Відповідно до доповідної записки від 25.09.2024 № 425/13-01-02-07, встановлено що посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області допущено порушення вимог законодавчих актів та внутрішніх нормативних актів за які до них може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Згідно резолютивної частини подання дисциплінарної комісії від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-11, за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 встановлено факт вчинення нею дисциплінарного проступку, визначеного п. п. 1, 2, 4, 5, 7, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу". Однак, суб'єктом призначення враховано відсутність дисциплінарних стягнень, характер і тяжкість дисциплінарного проступку, та відповідно визначено застосувати по ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність. Тому рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається суб'єктом призначення за наявності факту вчинення таким державним службовцем дисциплінарних проступків встановлених п. п. 1, 7 - 10 та 14 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Крім цього, прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є його дискреційними повноваженнями згідно ст. 17 Закону України «Про державну службу». Щодо відсутності в матеріалах дисциплінарної справи особистих пояснень безпосереднього керівника ОСОБА_1 , то в матеріалах дисциплінарної справи міститься доповідна записка від 25.09.2024 № 425/13-01-02-07, в якій наявна інформація щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Доповідна записка від 25.09.2024 № 425/13-01-02-07 містить візу виконуючого обов'язки начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколи Никитюка - "Згоден». До доповідної записки від 25.09.2024 № 425/13-01-02-07 виконуючим обов'язки начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколою Никитюком надано доручення від 26.09.2024 № 75-д (14) про підготовку проекту наказу про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 . У зв'язку із тим, що доповідна записка від 25.09.2024 № 425/13-01-02 07, з якою погодився безпосередній керівник ОСОБА_1 , містить інформацію щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, потреби в витребуванні окремих пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не було. Щодо порушень, які, як вважає позивач, допущені робочою групою під час перевірки інформації викладеної у скарзі ОСОБА_2 від 28.08.2024, то такі обставини не є предметом спору, відтак, не заслуговують на увагу суду. Щодо інших аргументів наведених позивачем у відповіді на відзив та в додаткових поясненнях від 28.01.2025, то такі були спростовані ГУ ДПС у Львівській області у відзиві на позовну заяву.
11.02.2025 за вх. № 11233 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою ОСОБА_1 просить також стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на свою користь на час відсторонення від виконання посадових обов'язків згідно з листом Головного управління ДПС у Львівській області від 28.10.2024 №16/13-01-10-00-08 та наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 27.09.2024 №133-дп, допомогу при тимчасовій непрацездатності за листами непрацездатності №13882434-2025923695-1 за період з 30.09.2024 по 30.09.2024, №13917155-2025091109-1 з 01.10.2024 по 04.10.2024, №13998352-2026125456-1 з 07.10.2024 по 11.10.2024 та №13998352-2026240781-1 з 12.10.2024 по 16.10.2024 та середній заробіток з 05.11.2024 по 11.11.2024.
24.02.2025 за вх. № 15080 від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якими щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності вказує таке. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 № 133-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 . Начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до начальника управління персоналу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. У період з 30.09.2024 по 16.10.2024 позивач перебувала на лікарняному згідно електронних листів непрацездатності № 13882434-2025923695-1 з 28.09.2024 по 30.09.2024, № 13917155-2025981109-1 з 01.10.2024 по 04.10.2024, № 13998352 2026125456-1 з 07.10.2024 по 11.10.2024 та № 13998352-2026240781-1 з 12.10.2024 по 16.10.2024. Положенням ст. 72 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених п. п. 1, 7 - 10 та 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку. Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку. Під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Згідно з ст. 5 Закону № 889-VIII, дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Відтак, ст. 94 Кодексу Законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на страхові виплати за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. Згідно з ст. 15 вказаного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків, зокрема, тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Отже основним критерієм виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності - є отримання заробітної плати. Відтак, під час відсторонення начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження, заробітна плата не виплачувалась. Відтак, в ГУ ДПС у Львівській області відсутні правові підстави для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності позивачу. Щодо стягнення середнього заробітку за період з 05.11.2024 по 11.11.2024, то положенням ст. 72 Закону України «Про державну службу» визначено, що у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку. Відтак, норми вказаного Закону гарантують державному службовцю виплату середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
21.03.2025 за вх. № 24288 від позивача надійшла ще одна заява про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №355 «Про проведення перевірки». В обґрунтування цієї заяви покликається на те, що на підставі адвокатського запиту, позивачем отримано первинну скаргу ОСОБА_2 від 28.08.2024, яка надійшла на електронну адресу відповідача. Дана скарга зареєстрована за номером Г/227 від 29.08.2024. Звертає увагу суду на таке. Закон України «Про звернення громадян», регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», яка регулює вимоги до звернення громадян зазначено наступне: Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Зі змісту скарги ОСОБА_2 вбачається, що на даній скарзі відсутнє місце проживання ОСОБА_2 . Згідно положень ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення. На підставі звернення ОСОБА_2 відповідачем прийнято наказ від 02.09.2024 №355, згідно якого наказано провести у період з 03.09.2024 до 19.09.2024 включно перевірку з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.09.2024 (вх. ГУ від 29.08.2024 №Г/227) щодо можливих неправомірних дій працівників ГУ ДПС у Львівській області. В подальшому на підставі наказу від 02.09.2024 №355 відповідачем складено акт про результати перевірки з питань викладених у скарзі ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ від 29.08.2024 №Г/227). Також на підставі скарги була складена доповідна записка яка була складена Олегом Сеньо (керівником робочої групи - заступника начальника відділу забезпечення відомчого контролю) від 25.09.2024 №421/13-01-02-07, за результатом якої винесено наказ від 27.09.2024 №133-дп про порушення дисциплінарного стягнення стосовно позивача. Таким чином, відповідач допустив грубе порушення законодавства при отримання скарги ОСОБА_2 , оскільки зі змісту даної скарги вбачається відсутність місця проживання. Відповідач в рамках Закону України «Про звернення громадян» повинен був розцінити дану заяву як анонімну та залишити її без розгляду. З огляду на вищенаведене вважає, що наказ ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №355 про проведення перевірки є незаконним та підлягає скасування.
16.04.2025 за вх. № 32025 від відповідача надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому зазначає, що на електронну адресу ГУДПС у Львівській області надійшла скарга ОСОБА_2 на неправомірні дії керівників відповідних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області (написана від руки) від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024). До скарги заявник долучила обхідний лист, акт приймання-передачі справ і майна при звільненні. Скарга була адресована: в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколі Никитюку. Копія скарги - Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України. Управлінням з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Львівській області скеровано в. о. начальника ГУДПС у Львівській області Миколі Никитюку доповідну записку від 30.08.2024 № 1665/13-01 14-11 про ініціювання проведення перевірки з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024), про можливі неправомірні дії працівників ГУ ДПС у Львівській області. Дорученням від 02.09.2024 № 68-д (14) до доповідної записки від 30.08.2024 № 1665/13-01-14-11 зобов'язано начальника управлінням з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Львівській області, підготувати проект наказу про проведення перевірки з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024), щодо можливих неправомірних дій працівників ГУ ДПС у Львівській області. Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки», наказано провести, у період з 03.09.2024 до 19.09.2024 включно перевірку з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024) щодо можливих неправомірних дій працівників ГУ ДПС у Львівській області. З наведеного вбачається, що наказ ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки» винесено на підставі доручення від 02.09.2024 № 68-д (14) до доповідної записки від 30.08.2024 № 1665/13-01-14-11. Згідно доповідної записки від 30.08.2024 № 1665/13-01-14-11, до ГУ ДПС у Львівській області надійшла скарга громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024), про можливі неправомірні дії працівників ГУ ДПС у Львівській За результатами перевірки складено акт про результати перевірки з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024). Робоча група з проведення перевірки дійшла наступних висновків про те, що посадовими особами управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області порушено вимоги п. п. 1, 2, 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу, п.п. п.п. 3.1, 3.3, 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, п. 2 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, ст. 47 Кодексу Законів про працю України, оскільки при звільненні ОСОБА_2 наказом ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 ", яким припинено державну службу та звільнено 09.08.2024 ОСОБА_2 з посади головного державного інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області, не видано їй у день звільнення копії наказу про звільнення; п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, п.п. 2.6 п. 2 Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, оскільки ОСОБА_2 не видано її трудову книжку в день звільнення - 09.08.2024 з внесеним до неї записом про звільнення. При цьому враховано, що публікація повідомлення управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області про неповернення службового посвідчення НОМЕР_1 від 10.12.2021, виданого на ім'я ОСОБА_2 , здійснена 13.03.2024 о 16:29 год. (з порушенням на 86 робочих днів), а не протягом п'яти робочих днів з дня звільнення (наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 03.11.2023 № 467-0 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 "); графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 01.08.2023 № 423 (із змінами), оскільки наказ ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " видано у день її звільнення, а не за три робочі дні до її звільнення; вимог Положення про управління персоналу Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154 (із змінами), а саме: функції (2.2.27) не забезпечено, вжиття у межах компетенції заходів щодо вчинення підлеглими іншого правопорушення у сфері службової діяльності, припинення та негайне повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС (2.2.27); функції (135.2.14) не забезпечено видачі в установленому порядку звільненій особі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення, належно оформленої трудової книжки; функції (135.2.34) не забезпечено контроль за поверненням посвідчень працівниками ГУ у разі заміни чи звільнення (135.2.34); після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС, управлінням персоналу сформовано лист, за підписом начальника управління персоналу, від 09.08.2024 № 747/13-01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 . на її електронну скриньку, - ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.). Згідно з ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону. Відповідно до вимог ст. 8 вказаного вище Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Матеріали перевірки містять скаргу громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024), яка надійшла до ГУ ДПС у Львівській області з використанням мережі інтернет, а саме на офіційну електронну адресу у вигляді фотографії; ОСОБА_2 була працівником ГУ ДПС у Львівській області (09.08.2024 звільнена за власним бажанням); іншого працівника у ГУ ДПС у Львівській області із аналогічним прізвищем, іменем та по батькові не було; у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024) містився її особистий підпис, дата та електронна адреса; із скарги можливо визначити суть порушеного питання (обставини які стали причиною звернення, мета звернення). Враховуючи вищевказане, ГУ ДПС у Львівській області вдалось встановити автора письмового звернення. Та обставина, що скарга громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024) не містила поштової адреси, не є підставою вважати її анонімною. Згідно вимог Закону України «Про звернення громадян» анонімним зверненням є лише те звернення, з якого неможливо встановити авторство. Письмове звернення в якому не зазначено лише поштової адреси заявника, в розумінні Закону України «Про звернення громадян» не є анонімним. Тому, аргументи позивача про те, що відповідач в рамках зазначеного Закону повинен був розцінити дану заяву як анонімну, та залишити її без розгляду, лише тому, що вона не містила адреси заявника, є необґрунтованими. Крім цього особа, що подала скаргу від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024) була відома позивачу. Таким чином, ГУ ДПС у Львівській області, розглядаючи заяву громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024) діяло в межах та у спосіб, визначений законодавством. Також відповідач на пропуск позивачем місячного строку, встановленого ст. 122 КАС України, для оскарження наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 №355 «Про проведення перевірки», оскільки ОСОБА_1 дізналась про цей наказ 20.09.2024 під час ознайомлення із актом перевірки. Тобто обраховувати встановлений КАС України місячний термін для оскарження наказу слід з 21.09.2024. Більше того, наказ ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки» вже реалізований, а тому його скасування не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які вона просить у позові. У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд, має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19). Таким чином, наказ ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки», як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування цього наказу не може привести до відновлення порушеного права. Отже, заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 21.03.2025 слід залишити без задоволення.
Протокольною ухвалою від 21.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
ГУ ДПС у Львівській області вважало за необхідне надати додаткові пояснення у справі № 380/24060/24 (вх. № 52731 від 25.06.2025), згідно з якими Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а виклав наступні правові висновки: дискреція це не обов'язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов'язку. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Враховуючи норми ст. 19 Конституції України, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14. 11. 2023 у справі №380/2246/22. До начальника управління персоналу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку передбаченого п. п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Дисциплінарною комісією встановлено, що начальник управління персоналу ОСОБА_1 не забезпечила своєчасну підготовку та видачу наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » (видано у день звільнення, а не за три робочі дні); не забезпечила видачу ОСОБА_2 у день звільнення (09.08.2024) копії наказу по звільнення та її трудової книжки; не забезпечила, вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення вчиненого підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності, та негайного повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС, а надала вказівку, з метою приховання допущених порушень щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення (09.08.2024) підготувати акти про не ознайомлення з наказом та не отримання трудової книжки ОСОБА_2 датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024 після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС, сформувала та підписала лист від 09.08.2024 № 747/13-01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення праціника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 на її електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.); допустила порушення прав і свобод громадянки ОСОБА_2 , що негативно вплинуло на авторитет державної служби, а також позитивну репутацію державних органів та стало можливим у наслідок порушення: п. 1.8 розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції начальника управління персоналу ОСОБА_1 , затвердженої 03.07.2023; розділу 6 «Спеціальні умови служби» посадової інструкції; п. 1.3, 1.4 розділу 1 «Загальні положення» Положення про управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154; функцій та процедур 2.2.1, 2.2.4, 2.2.9, 2.2.15.1, 2.2.27, 135.2.11, 135.2.14, 135.2.34 розділу 2 «Основні завдання і функції Управління» Положення про управління; п. 4.3, 4.4 розділу 4 «Керівництво управління» Положення про управління; «Графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 01.08.2023 № 423; п.п. 2.6 п. 2 Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, затверджено ї наказом ДПС України від 14.08.2019 № 33 «Про службові посвідчення працівників ДПС України»; п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 19.07.1993 № 58; п. 3 постанови КМ України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників»; ст. 47 КЗпП України; п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 п. 3, п.п. 4.2 абз. 2, п.п. 4.3, п.п. 4.4 п. 4 Правил етичної поведінки в органах ДПС, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52; п. 1, 2, 3, 4 розділу 2, п. 1, 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158; ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII; п. 1, 2, 3, 6, 7, 8, 11 ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Статтею 66 Закону України «Про державну службу» встановлено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування. До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків передбачених п. п. 4, 5, 12 та п. 15 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків передбачених п. 2 та 8 та чинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених п. 4 та 5 ч. 2 ст. 65 вказаного Закону, керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Відтак, при обранні виду дисциплінарного стягнення, компетенція суб'єкта призначення обмежується лише двома видами стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 65 Закону - догана або попередження про неповну службову відповідність. Разом з тим, ч. 1 - 3 ст. 67 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. За змістом ст. 74 Закону України «Про державну службу», яка визначає гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Відтак, перед накладенням дисциплінарного стягнення, дисциплінарною комісією було враховано пояснення ОСОБА_1 , надані дисциплінарній комісії та в яких позивач не була переконливою щодо обґрунтування своїх дій, зокрема, не обґрунтувала правомірність та доброчесність своєї поведінки як посадовця державного органу. Разом з тим було враховано характеристику ОСОБА_1 . Протиправність поведінки позивача, яка полягає у незабезпеченні своєчасної підготовки та видачі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » та незабезпеченні видачі ОСОБА_2 у день звільнення копії наказу по звільнення та її трудової книжки; не забезпеченні, вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення вчиненого підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності, та негайного повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС, а надала вказівку, з метою приховання допущених порушень щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення, підготувати акти про неознайомлення з наказом та не отримання трудової книжки ОСОБА_2 , що датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024; після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС. Сформувала та підписала лист від 09.08.2024 № 747/13-01 11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу). Допустила порушення прав і свобод громадянки ОСОБА_2 , не дотримувалась загальновизнаних етичних норм поведінки, діяла всупереч вимогам законодавства. Даючи незаконні вказівки підпорядкованим працівникам, позивач розуміла, що діє протиправно, і що такі дії можуть призвести до конфлікту з громадянкою ОСОБА_2 . Такі дії свідчать про несумлінне виконання обов'язків. Проведеним дисциплінарним провадженням встановлено причинний зв'язок між шкідливими наслідками та поведінкою позивача, оскільки ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов'язків діяла всупереч посадової інструкції, Положення про управління персоналу, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, «Графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку», КЗпП України, постанови КМ України від «Про трудові книжки працівників», Правил етичної поведінки в органах ДПС, Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про державну службу». Дисциплінарною комісією дотримано право позивача бути почутим. Отже, з врахуванням вказаних обставин, суб'єктом призначення у площині дискреційних повноважень, правомірно було прийнято рішення про застосування до начальника управління персоналу ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Тому підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення перевірки» від 02.09.2024 № 355 та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків з 05.11.2024 по 11.11.2024, допомоги по тимчасовій непрацездатності з 30.09.2024 по 16.10.2024 - відсутні.
25.08.2025 за вх. № 68864 від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо факту надходження доповідної записки від 13.11.2024 № 1023/13-01-11-01 28 від Вергун О.З. про те, що 12.11.2024 між Вергун О.З. та ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація з приводу надання ОСОБА_1 , яка будучи станом на 12.11.2024 відстороненою від виконання посадових обов'язків, усних вказівок Вергун О.З .
В судовому засіданні позивача, представник позивача уточнені позовні вимог підтримали повністю, просили позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, працювала на посаді начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області. Призначена на посаду наказом ГУ ДПС у Львівській області від 08.08.2022 № 264-О. Присягу державного службовця склала 26.02.1997.
28.08.2024 на електронну адресу ГУ ДПС у Львівській області надійшла скарга ОСОБА_2 (вх. ГУ від 29.08.2024 № Г/227), в якій остання повідомила про неправомірні дії працівників кадрового підрозділу та фінансового управління ГУ ДПС у Львівській області. Зокрема, про те, що 09.08.2024 це був останній її робочий день в ГУ ДПС у Львівській області. Вона звернулась до кадрового підрозділу щодо отримання трудової книжки і в подальшому написала заяву щодо повернення трудової книжки (09.08.2024 о 14:42 год.) і відправила електронною поштою однак, в день звільнення її не ознайомлено під розписку з наказом про звільнення, не видано трудової книжки із належним чином зробленими записами в ній та не проведено розрахунків, що, на її думку, є порушенням ст. 47 Кодексу Законів про працю України та не дає можливості повноцінно реалізувати своє право на працю. Крім того, фінансове управління ГУ ДПС у Львівській області не надало їй довідки про нарахування доходів за 2024 рік (включно 09.08.2024) і не провело розрахунків, що унеможливлює подачу декларації державного службовця з достовірних даних в місячний термін. 09.08.2024 о 15:26 год. на її електронну скриньку надійшов лист №747/13-01-11-01-31 про те, що ОСОБА_2 не віддала обхідний лист і акт передачі майна. Однак, дані документи були віддані в управління персоналу для візування начальником ОСОБА_1 . Також в скарзі ОСОБА_2 просила притягнути до дисциплінарної відповідальності керівників відповідних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області і.
З матеріалів справи видно, що з метою отримання додаткової інформації з питань, порушених у скарзі, 04.09.2024 було здійснено телефонний дзвінок на номер телефону ОСОБА_2 - НОМЕР_4 .
Під час бесіди ОСОБА_2 підтвердила факт написання скарги і повідомила, що до кінця вересня її не буде у Львові. Додаткових матеріалів, документів не зможе надати. Поряд з цим, окрім викладеного у скарзі, додала, що трудової книжки на даний час працівниками ГУ ДПС у Львівській області їй не видано, у зв'язку із чим вона не може працевлаштуватись на роботу або стати на облік на біржі праці. У зв'язку із чим, можливо, буде звертатись з вимогою про нарахування їй заробітної плати за час вимушеного прогулу за місцем праці в ГУ ДПС у Львівській області. Крім цього, повідомила, що не розписувалась в журналі, іншому реєстрі з реєстрації факту отримання трудової книжки, про отримання трудової книжки. Наголосила, що факт неповернення до ГУ ДПС у Львівській області посвідчення працівника Державної податкової служби України, не підписання керівником управління персоналу обхідного листа, відсутність підпису на акті прийому - передачі, який, на її думку, не хотіла підписати начальник управління персоналу, не є підставою для невидання їй трудової книжки, а посвідчення особи працівника ДПС повинно бути анульовано працівниками ГУ ДПС у Львівській області. Також ОСОБА_2 повідомила, що з метою отримання трудової книжки вона зверталась до працівника підрозділу персоналу - Ольги Садченко 09.08.2024 приблизно о 14:30 год., на що отримала усну відповідь про те, що на даний час вказаний працівник не може видати їй трудову книжку у зв'язку із зайнятістю і попросила прийти пізніше. Після такої розмови ОСОБА_2 звернулась до начальника відділу Младшева з проханням щодо з'ясування причин не видачі їй трудової книжки, на що отримала відповідь, що це питання на контролі в ОСОБА_1 .
З метою отримання трудової книжки, ОСОБА_2 до 16:00 год. 09.08.2024 чекала на четвертому та на п'ятому поверсі будівлі ГУ ДПС у Львівській області, де знаходяться робочі місця працівників управління персоналу, але з нею ніхто не спілкувався і після закінчення робочого дня.
05.09.2024 проведено ще одну бесіду в телефонному режимі з ОСОБА_2 , під час якої остання повідомила, що обхідний лист та акт прийому - передачі справ і майна при звільненні вона хотіла передати на підпис ОСОБА_1 через Оксану Вергун , а оскільки її не було, то передала на підпис через Оксану Шерстяк приблизно о 14:30 год. 09.08.2024, після чого підійшла до Олі Садченко з метою отримання трудової книжки, про що зазначено вище. Стосовно листа ГУ ДПС у Львівській області з реєстраційним № 747/13-01-11-01-31 від 09.08.2024 про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу, ОСОБА_2 повідомила, що цей лист надійшов на її поштову скриньку із скриньки управління персоналу після того, як обхідний лист та акт прийому - передачі справ і майна був нею переданий на підпис до управління персоналу.
Під час телефонної розмови 16.09.2024 ОСОБА_2 повідомила, що 09.08.2024 приблизно о 14:30 год. вона підійшла до кабінету №423, в якому знаходиться робоче місце ОСОБА_1 , однак кабінет був зачинений на ключ, після чого направилась до кабінету № 424, в якому знаходилась Оксана Шерстяк , якій вона і передала обхідний лист та акт прийому - передачі справ і майна на підпис. Також повідомила, що стосовно отримання трудової книжки, на її телефон ніхто з працівників управління персоналу, не звертався, доступу до ІКС ДПС (ІКП "Податковий блок", "Управління документами"), не мала.
Наказом № 355 від 02.09.2024 «Про проведення перевірки» в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області Микола Никитюк вирішив провести у період з 03.09.2024 по 19.09.202024 включно перевірку з питань, викладених у скарзі ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій працівників ГУ ДПС у Львівській області. Перевірку провести робочою групою, керівнику якої (Сеньо О., начальнику відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС у Львівській області) доповісти про результати перевірки не пізніше 25.09.2024.
Підставою для прийняття наказу № 355 від 02.09.2024 «Про проведення перевірки» стала доповідна записка начальника управління з питань запобігання корупції ГУ ДПС у Львівській області від 30.08.2024 № 1665/13-01-14-11.
Наказом № 404 від 27.09.2024 «Про внесення змін до наказу від 02.09.2024 № 355» у зв'язку з виявленням технічної помилки внесено зміни до наказу від 02.09.2024 № 355 в частині посади керівника робочої групи, правильно зазначивши Сеньо О. як заступника начальника відділу забезпечення відомчого контролю ГУ ДПС у Львівській області.
За наслідками проведеної перевірки було складено акт про результати перевірки з питань, викладених у скарзі ОСОБА_2 , від 28.08.2024 (вх. ГУ від 29.08.2024 № Г/227) № 1807/13-01-14-06 від 19.09.2024.
Вказаним актом встановлено, що посадовими особами управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області порушено вимоги
- п. п. 1, 2, 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу; п.п. 3.1, 3.3, 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52; п. 2 розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158; ст. 47 Кодексу Законів про працю України, оскільки при звільненні ОСОБА_2 наказом ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 ", яким припинено державну службу та звільнено 09.08.2024 ОСОБА_2 з посади головного державного інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області, такій не видано у день звільнення копії наказу про звільнення;
- п. 3. постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників", оскільки при звільненні 09.08.2024 не видано ОСОБА_2 трудову книжку під розписку;
- п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, оскільки ОСОБА_2 не видано її трудову книжку в день звільнення - 09.08.2024 з внесеним до неї записом про звільнення;
- п. 2.6 Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, затвердженої наказом ДПС України від 14.08.2019 № 33 (із змінами) "Про службові посвідчення працівників Державної податкової служби України", оскільки публікація повідомлення управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області про неповернення службового посвідчення НОМЕР_1 від 10.12.2021, виданого на ім'я ОСОБА_2 , здійснена лише 13.03.2024 о 16:29 год. (з порушенням на 86 робочих днів), а не протягом п'яти робочих днів з дня звільнення (наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 03.11.2023 № 467-0 "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 ");
- Графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 01.08.2023 № 423 (із змінами), оскільки наказ ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 " видано у день її звільнення, а не за три робочі дні до її звільнення;
- вимог Положення про управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154 із змінами, а саме функції (2.2.27) Положення про управління, не забезпечено, вжиття у межах компетенції заходів щодо вчинення підлеглими іншого правопорушення у сфері службової діяльності, припинення та негайне повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС (2.2.27); функції (135.2.14) Положення про управління, не забезпечено видачі в установленому порядку звільненій особі - ОСОБА_2 - копії наказу про звільнення, належно оформленої трудової книжки; функції (135.2.34) Положення про управління, не забезпечено контроль за поверненням посвідчень працівниками ГУ у разі заміни чи звільнення (135.2.34); після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання Головним управлінням ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС, управлінням персоналу сформовано лист, за підписом начальника управління персоналу, від 09.08.2024 № 747/13-01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 , з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 . на її електронну скриньку, ІНФОРМАЦІЯ_2., о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.);
- п. 4.3. Розділу 4. "Керівництво управління" Положення про управління персоналу Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154, із змінами, яким визначено, що начальник Управління забезпечує своєчасність і повноту виконання завдань та функцій Управління.
Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 №133-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , з метою визначення наявності та ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого нею дисциплінарного проступку. Відсторонити начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Пунктом 4.1 наказу вказано здійснити дисциплінарне провадження з 30.09.2024 тривалістю 45 календарних днів.
Наказом ГУ ДПС у Львівській області від14.10.2024 № 134-дп внесено зміни до від 27.09.2024 №133-дп в частині складу дисциплінарної комісії.
Копію наказу ГУ ДПС у Львівській області від14.10.2024 № 134-дп скеровано позивачу, що підтверджується матеріалами справи.
01.11.2024 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області за результатами розгляду дисциплінарної справи начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 склала та надіслала на погодження в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області Миколі Никитюку подання з рекомендацією, відповідно до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 66 Закону України "Про державну службу", до начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" - звільнення з посади державної служби (протокол засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області від 01.11.2024 № 6-133-дп).
В обґрунтуванні № 2090/13-01-14-11 від 11.11.2024 застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області Микола Никитюк повідомив дисциплінарну комісію, що запропонований вид дисциплінарного стягнення, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» - звільнення з посади державної служби, - є винятковим видом дисциплінарного стягнення та повинен відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень, характер і тяжкість вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку відповідає дисциплінарному стягненню, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 66 Закону - попередження про неповну службову відповідність.
В подальшому наказом ГУ ДПС у Львівській області №32-дс від 11.11.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення вказано, що ОСОБА_1 :
- не забезпечила своєчасну підготовку та видачу наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » (видано у день її звільнення, а не за три робочі дні);
- не забезпечила видачу ОСОБА_2 у день звільнення (089.08.2024) копії наказу про звільнення та її трудової книжки;
- не забезпечила вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення вчиненого підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності та негайного повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС, а надала вказівку, з метою приховування допущених порушень щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення (09.08.2024), підготувати акти про не ознайомлення з наказом та не отримання трудової книжки ОСОБА_2 , датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024;
- після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС, сформувала та підписала лист від 09.08.2024 №747/13-01-11-01-31 (з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу), який відправлено ОСОБА_2 з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 на її електронну скриньку, ІНФОРМАЦІЯ_2, о 16:27 год. (після закінчення робочого дня - 15:45 год.);
- допустила порушення прав і свобод громадянки ОСОБА_2 , що негативно вплинуло на авторитет державної служби, а також позитивну репутацію державних органів та стало можливим унаслідок порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, вимог нормативно-правовий актів, розпорядчих документів ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області, а саме:
п. п. 1, 8 розділу 3 "Основні посадові обов'язки" посадової інструкції начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 затвердженої 03.07.2023;
розділу 6 "Спеціальні умови служби" посадової інструкції;
п. п. 1.3, 1.4 Розділу 1 "Загальні положення" Положення про управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154 (із змінами);
функцій та процедур 2.2.1, 2.2.4, 2.2.9, 2.2.15.1, 2,2.27, 135.2.11, 135.2.14 Розділу 2 "Основні завдання і функції Управління" Положення про управління;
п. п. 4.3, 4.4 Розділу 4 "Керівництво управління" Положення про управління;
"Графіку документообороту для забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 01.08.2023 № 423 (із змінами);
п.п. 2.6 п. 2 Інструкції щодо порядку, зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, затвердженої наказом ДПС України від 14.08.2019 (із змінами) "Про службові посвідчення працівників Державної податкової служби України;
п.п 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58;
п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників";
ст. 47 Кодексу Законів про працю України;
п.п. п.п 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 п. 3, п.п. 4.2, абз. 2 п.п. 4.3, п.п. 4.4 п. 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52;
п. п. 1, 2, 3, 4 розділу II, п. п. 1, 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158;
ст. 38 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції";
п. п. 1, 2, 3, 6, 7, 8, 11 ч. 1 ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України "Про державну службу" та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Частиною 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" визначено, що дисциплінарними проступками, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; перевищення, службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.
Позивач не погоджується з зазначеним наказом №32-дс від 11.11.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», з наказом № 355 від 02.09.2024 «Про проведення перевірки», вважає, що такі є необґрунтованими, протиправними та такими, що порушують її права, а, відтак, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
В розумінні ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом ст. 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державну службу» порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу» обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Приписами ст. 74 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із п. 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із п. 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У відповідності до п. 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У відповідності до п. 32 Порядку № 1039 про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Досліджуючи наведені норми права суд зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані, зокрема, Законом України «Про державну службу», положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, від 26.01.2021 у справі №420/2949/19, від 04.09.2020 у справі №826/6165/17 тощо.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.
Суд, здійснивши перевірку оскаржуваних наказів щодо їх відповідності критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, вважає за необхідне зазначити про таке.
Щодо твердження відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку внаслідок несвоєчасної підготовки та видачі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-О «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 », не своєчасної видачі ОСОБА_2 копії наказу по звільнення та її трудової книжки, надання вказівки підготувати акти про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024 тощо.
Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для призначення дисциплінарного провадження фактично стала скарга ОСОБА_2 на неправомірні дії керівників відповідних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області.
У скарзі від 28.08.2024 ОСОБА_2 зазначає, що нею було написано заяву на звільнення з ГУ ДПС у Львівській області і 09.08.2024 був останній робочий день. Однак, в цей день їй не було видано під підпис копії відповідного наказу про звільнення та трудової книжки, а також не проведено відповідних розрахунків.
Відповідно до наявних в матеріалах актів про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки від 09.08.2024 (о 14:50 год. та о 15:45 год.) ОСОБА_2 було запропоновано ознайомитись з наказом ГУ ДПС у Львівській області № 341-о від 09.08.2024 та отримати трудову книжку, чого остання не зробила. До закінчення робочого часу в каб. № 507 адмінбудинку ГУ ДПС у Львівській області не з'явилась.
Зі змісту зазначених актів вбачається, що такі складені та підписані 09.08.2024 головним державним інспектором відділу кадрового адміністрування управління персоналу Садченко О. та головним державним інспектором відділу кадрового адміністрування управління персоналу Василик К.
Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 не забезпечила своєчасну підготовку та видачу наказу ГУ ДПС у Львівській області від 09.08.2024 № 341-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 », який видано у день її звільнення, а не за три робочі дні; не забезпечила видачу ОСОБА_2 у день звільнення (09.08.2024) копії наказу про звільнення та її трудової книжки; не забезпечила вжиття у межах компетенції заходів щодо припинення вчиненого підлеглими правопорушення у сфері службової діяльності, та негайного повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС, а надала вказівку, з метою приховування допущених порушень щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу про звільнення та трудової книжки у день звільнення (09.08.2024) підготувати акти про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 , датовані 09.08.2024, а фактично підготовлені та підписані 10.09.2024; після отримання для візування обхідного листа, акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та визнання ГУ ДПС у Львівській області недійсним посвідчення працівника ДПС, сформувала та підписала лист від 09.08.2024 № 747/13-01-11-01-31 з вимогою про необхідність повернення службового посвідчення працівника ДПС, надання акта прийому-передачі справ та майна при звільненні та обхідного листа до управління персоналу, який відправлено ОСОБА_2 з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 на її електронну скриньку о 16:27 год., тобто після закінчення робочого дня.
Такі висновки дисциплінарної комісії базуються на співставленні пояснень ОСОБА_1 , Садченко О.В. , Вергун О.З. , Василик К.Д. , скарзі та поясненнях ОСОБА_2 , що були зібрані та дослідженні під час дисциплінарного провадження.
Також згідно протоколу огляду робочого комп'ютера (інвентарний номер 01101461700), який використовує у своїй службовій діяльності заступник начальника управління - начальник відділу кадрового адміністрування управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області Вергун О.З., від 29.10.2024, файл «ОСОБА_2 09.08.2024.doc», який містить акт про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 , створено 10.09.2024 о 13:35 год.
Крім того, допитана в судовому засіданні свідок Садченко О.В. пояснила, що працює в ГУ ДПС у Львівській області на посаді головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу. В її обов'язки входила підготовка проекту наказу про звільнення ОСОБА_2 . Проект був підготовлений 08.08.2024, завізований та зареєстрований 09.08.2024. Однак, ОСОБА_2 , яка прибула до ГУ ДПС у Львівській області та до управління персоналу 09.08.2025 та заходила двічі - до обіду та після, з метою отримати копію наказу про звільнення та трудову книжку, документи видані не були в зв'язку з прямою вказівкою ОСОБА_1 . Свідок Садченко О.В. не питала в ОСОБА_1 про мотиви такої вказівки. Того, що вказівка не видавати ОСОБА_2 копії наказу та трудової книжки є незаконною, не усвідомлювала. Про необхідність складення 10.09.2024 актів про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 почула від Вергун О.З .
Допитана в судовому засіданні свідок Вергун О.З. пояснила, що працює в ГУ ДПС у Львівській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу кадрового адміністрування управління персоналу. 09.08.2024 перебувала у відпустці, вийшла на роботу 10.08.2024. Від Садченко О.В. дізналась про вказівку ОСОБА_1 не видавати ОСОБА_2 трудову книжку та наказ про звільнення. Акти про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 були складені Вергун О.З. 10.08.2024 за вказівкою ОСОБА_1 . Підписантами актів є Садченко О.В. та Василик К.Д . Щодо мотивів такого вчинку, то свідок пояснила, що мала страх перед звільненням та позбавленням премій.
Допитана в судовому засіданні свідок Василик К.Д. пояснила, що працює в ГУ ДПС у Львівській області на посаді головного державного інспектора відділу кадрового адміністрування управління персоналу. Пояснила, що ОСОБА_2 приходила до управління персоналу і 08.08.2024 і 09.08.2024. Свідок зазначила, що фактично акти підписала 10.08.2024.
Таким чином, матеріалами справи та поясненнями свідків достеменно підтверджено той факт, що ОСОБА_2 не отримала 09.08.2024 (в день її звільнення) копії наказу та трудової книжки, а також той факт, що позивач надала вказівку підлеглим їй працівникам ГУ ДПС у Львівській області щодо невидачі ОСОБА_2 копії наказу та трудової книжки.
Крім того, підтверджено і той факт, що акти від 09.08.2024 (о 14:50 год. та о 15:45 год.) про неознайомлення з наказом та неотримання трудової книжки ОСОБА_2 були фактично складені не 09.08.2024, тобто в день, якими такі акти датовані, а 10.08.2024, і також за вказівкою позивача.
При цьому суд зазначає, що в даному випадку неважливим є те, якими саме мотивами керувалась позивач, даючи такі вказівки.
Згідно ст. 47 Кодексу Законів про працю України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
У п.п. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 зазначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" визначено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб'єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Відповідно до п.п. 2.6 пункту 2 Інструкції щодо порядку зберігання, видачі і знищення службових посвідчень працівників ДПС та її територіальних органів, затвердженої наказом ДПС України від 14.08.2019 № 33 (із змінами) "Про службові посвідчення працівників Державної податкової служби України", при звільненні працівник зобов'язаний повернути посвідчення до підрозділу персоналу, який його видав, не пізніше останнього робочого дня. Працівники підрозділів персоналу, які відповідальні за облік та видачу посвідчень та які оформлюють документи на звільнення, зобов'язані вжити заходів для повернення посвідчення працівником, що звільняється, зокрема, повідомити підрозділ, до функціональних повноважень якого належить контроль за пропускним режимом, про необхідність блокування перепустки звільненого працівника, попередити працівника, який звільняється, про заборону використання посвідчення після звільнення та звернути його увагу на те, що у разі виявлення факту привласнення, приховування посвідчення настає відповідальність, передбачена статтею 357 Кримінального кодексу України. У разі неповернення посвідчення, після вжиття усіх заходів, воно вважається недійсним, а інформація про цей факт оприлюднюється працівниками підрозділів персоналу протягом п'яти робочих днів на вебпорталі ДПС/субсайтах територіальних органів ДПС вебпорталу ДПС, де зазначається серія, номер, дата видачі посвідчення, прізвище, ім'я, по батькові працівника, посада та назва органу, в якому працював працівник.
Приписами ст. 342 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями, правовий статус контролюючих органів їх права та обов'язки визначаються, зокрема, Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну службу» службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Розділом 3 "Основні посадові обов'язки" посадової інструкції начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої 03.07.2023 до основних обов'язків позивача віднесено здійснення керівництва та організація роботи структурного підрозділу. Контроль та забезпечення виконання завдань, визначених законами України, нормативно правовими актами, розпорядчими документами ДПС та ГУ в межах компетенції структурного підрозділу (п. 1); контроль за розробкою проектів наказів з кадрових питань відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів (п. 8).
Відповідно до розділу 1 "Загальні положення" Положення про управління персоналу Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Львівській області від 24.04.2023 № 154 (із змінами) визначено, що у своїй діяльності Управління керується Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (п. 1.3). Управління здійснює свою діяльність відповідно до завдань і функцій, визначених Податковим кодексом України, Законом України "Про державну службу", розпорядчих документів ДПС, Регламенту ГУ ДПС у Львівській області, інших розпорядчих документів ГУ (п. 1.4).
Розділом 2 "Основні завдання і функції Управління" Положення про управління персоналу Головного управління ДПС у Львівській області до функцій управління віднесено керівництво структурним підрозділом (2.2): очолювання структурного підрозділу, здійснення керівництва діяльністю та організація роботи структурного підрозділу ГУ відповідно до Регламенту ГУ та положення про структурний підрозділ, представлення структурного підрозділу у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями (2.2.1); організація, забезпечення контролю у межах компетенції за виконанням структурним підрозділом законів України, указів Президента України, актів і доручень Президента України, постанов Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, доручень Міністра фінансів України та доручень керівництва Міністерства фінансів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДПС, рішень (протоколів) Колегії ДПС, листів доручень Голови ДПС, доручень керівництва ДПС, ГУ (визначених наказами і розпорядженнями ДПС, ГУ, протокольними дорученнями апаратних та інших нарад за участі керівництва ДПС/ГУ, планами роботи тощо); надання обов'язкових до виконання доручень працівникам структурного підрозділу з питань, що належать до сфери діяльності підрозділу, контроль за їх виконанням (2.2.4); розробка та внесення в установленому порядку керівнику ГУ проектів організаційно розпорядчих документів з питань, що належать до сфери діяльності ГУ (2.2.9); забезпечення додержання працівниками структурного підрозділу виконавської дисципліни (2.2.15.1); у разі виявлення чи одержання інформації про вчинення підлеглими корупційного, пов'язаного з корупцією або іншого правопорушення у сфері службової діяльності, вжиття у межах компетенції заходів щодо його припинення та негайне повідомлення про такі факти підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ДПС (2.2.27). В сфері здійснення добору кадрів в ГУ, організації роботи з підвищення рівня професійної компетентності працівників (135.2) віднесено: забезпечення підготовки матеріалів, проектів наказів щодо призначення (переведення) на посаду та звільнення з посади персоналу ГУ (135.2.11); забезпечення видачі в установленому порядку звільненій особі копії наказу про звільнення, належно оформленої трудової книжки (135.2.14).
З урахуванням встановлених обставин справи, та аналізуючи наведені вище норми права, суд висновує про умисне порушення ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, вимог нормативно-правових актів, розпорядчих документів ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області.
Щодо твердження позивача про анонімність скарги ОСОБА_2 в зв'язку з незазначенням у ній поштової адреси, то суд вказує таке.
Згідно вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
В матеріалах справи наявна копія скарги ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024), яка надійшла до ГУ ДПС у Львівській області з використанням мережі інтернет, а саме на офіційну електронну адресу, в якій зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка подає скаргу - ОСОБА_2 , адресу електронної пошти, обставини, які вказують на факт працевлаштування особи в ГУ ДПС у Львівській області, її посаду, суть порушеного в скарзі питання, власноручний підпис тощо.
Суд бере до уваги та погоджується з поясненнями відповідача про те, що ОСОБА_2 була працівником ГУ ДПС у Львівській області, іншого працівника у ГУ ДПС у Львівській області із аналогічним прізвищем, іменем та по батькові не було, у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024) містився її особистий підпис, дата та електронна адреса, із скарги можливо визначити суть порушеного питання (обставини які стали причиною звернення, мета звернення). Відтак, ГУ ДПС у Львівській області встановило автора скарги.
Водночас, та обставина, що скарга ОСОБА_2 від 28.08.2024 не містила поштової адреса, не робить таку скаргу анонімною, оскільки згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян» анонімним зверненням є лише те звернення, з якого неможливо встановити авторство.
Тому суд відхиляє аргументи позивача про те, що відповідач, діючи відповідно до Закону України «Про звернення громадян», повинен був розцінити скаргу ОСОБА_2 від 28.08.2024 як анонімну та залишити її без розгляду.
Щодо тверджень позивача про необґрунтованість та неповноту наказу ГУ ДПС у Львівській області №32-дс від 11.11.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Частинами 2, 5 ст. 77 Закону України «Про державну службу» передбачено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Як вже встановлено вище, наказом ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» до начальника управління персоналу ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
З аналізу змісту цього наказу суд встановив, що такий наказ містить найменування державного органу, дату прийняття наказу та його номер, відомості про державного службовця, щодо якого застосовано дисциплінарне стягнення, стислий виклад обставин справи, підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності, норми законів та підзаконних нормативно-правових актів, які, на думку відповідача, порушені ОСОБА_1 , вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Окремо слід зазначити, що підставою прийняття оскаржуваного наказу від 11.11.2024 № 32-дс вказано подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-11, в якому додатково надано оцінку особі, до якої застосовується дисциплінарне стягнення, а також наявності діючих дисциплінарних стягнень та заохочень.
Отже, на переконання суду, наказ ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» за своїм змістом та обґрунтованістю цілком відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 77 Закону України «Про державну службу».
Щодо пом'якшуючих відповідальність позивача обставин.
Згідно норм ст. 67 Закону України «Про державну службу» обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Дисциплінарна комісія у своєму поданні від 01.11.2024 № 2056/13-01-14-11 надала оцінку діям ОСОБА_1 і встановила відсутність обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, позаяк, у випадку позивача, обставини, передбачені у ст. 67 Закону України «Про державну службу» відсутні.
Не встановив таких обставин і суд.
Тому твердження позивача про неврахування пом'якшуючих відповідальність обставин при прийняття оскаржуваного наказу суд вважає необґрунтованими.
Щодо застосування до ОСОБА_1 саме такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».
Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Відповідно до рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості застосованого дисциплінарного стягнення, суд враховує, що перед накладенням дисциплінарного стягнення, дисциплінарною комісією було враховано пояснення ОСОБА_1 , які було надано дисциплінарній комісії та в яких позивач не була переконливою щодо обґрунтування своїх дій, зокрема не обґрунтовано правомірність своєї поведінки як державного службовця. Також було враховано характеристику ОСОБА_1 , наслідки протиправної поведінки, а саме надання незаконних вказівок підпорядкованим працівникам, що свідчить про свідоме несумлінне виконання обов'язків. Причинний зв'язок між поведінкою позивача та наслідками. Враховуючи наведене вище, ГУ ДПС у Львівській області, з урахуванням дискреційності повноважень, цілком обґрунтувало застосування до ОСОБА_1 саме такого дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.
Щодо відсторонення ОСОБА_1 на час проведення дисциплінарного провадження.
Суд зазначає, що відсторонення державного службовця від виконання службових обов'язків передбачено ст. 72 Закону України «Про державну службу».
Так, згідно ч. ч. 1-3, 5 ст. 72 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:
наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;
впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;
перешкоджання в інший спосіб об'єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.
Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
Під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.
Таким чином, суб'єкту владних повноважень надано право відсторонювати державного службовця від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених п. п. 1, 7-10 та 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Наказом ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 № 133-дп порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління персоналу ОСОБА_1 та відсторонено її від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження.
Підставою для прийняття такого наказу стала доповідна записка від 25.09.2024 № 425/13-01-02-07, згідно якої посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області допущено порушення вимог законодавчих актів та внутрішніх нормативних актів, за які до них може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Відтак, відповідачем при відстороненні ОСОБА_1 від виконання нею посадових обов'язків не допущено порушень ст. 72 Закону України «Про державну службу», адже, по-перше, мав місце факт порушення посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області вимог законодавчих актів та внутрішніх нормативних актів, за які до них може бути застосовано дисциплінарне стягнення. По-друге, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника управління персоналу ГУ ДПС у Львівській області, могла чинити вплив на працівників управління персоналу, зокрема, здійснювати протиправний тиск на підлеглих тощо.
При цьому суд враховує, що відсторонення ОСОБА_1 було здійснено на підставі відповідного наказу від 27.09.2024 № 133-дп, як того і вимагає ст. 72 Закону України «Про державну службу».
Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДПС у Львівській області від 11.11.2024 № 32-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами п. 2, 4, 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» відсутні.
Щодо визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки», то суд вказує таке.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних. Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У п. 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9 рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Відтак, оскаржуваний наказ відповідача від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки» є актом індивідуальної дії та розрахований на одноразове застосування.
Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що станом на час вирішення справи такий наказ вичерпав свою дію внаслідок проведення робочою групою перевірки, за результатами якої складено акт про результати перевірки з питань викладених у скарзі громадянки ОСОБА_2 від 28.08.2024 (вх. ГУ №Г/227 від 29.08.2024), прийнято рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та наказ від 11.11.2024 № 32-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Також суд зазначає, що скасування вже реалізованого наказу не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про який він просить у позові. Відтак, цей спосіб захисту є неналежним та неефективним.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19.
Відтак, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки» слід відмовити.
Крім того, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з ГУ ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 за час відсторонення від виконання посадових обов'язків згідно листа ГУ ДПС у Львівській області від 28.10.2024 №16/13-01-10-00-08 та наказу ГУ ДПС у Львівській області від 27.09.2024 №133-дп допомоги при тимчасовій непрацездатності за листами непрацездатності 13882434-2025923695-1 за період з 30.09.2024 по 30.09.2024, 13917155-2025091109-1 за період з 01.10.2024 по 04.10.2024, 13998352-2026125456-1 з 07.10.2024 по 11.10.2024 та 13998352-2026240781-1 за період з 12.10.2024 по 16.10.2024 та середнього заробітку за період з 05.11.2024 по 11.11.2024 також слід відмовити, як похідній від вимоги про визнання протиправним і скасування наказу ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2024 № 355 «Про проведення перевірки».
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд зазначає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення КАС України відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень були дотримані в повній мірі.
Так, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Крім того, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Що ГУ ДПС у Львівській області і було зроблено.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову судові витрати в цій справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.09.2025.
Суддя Потабенко В.А.