про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
29 вересня 2025 рокусправа № 380/17480/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з 14.03.2022 по 02.08.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 14.03.2022 по 02.08.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, без зміни при проведенні такого перерахунку попередньо встановлених відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
У зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху, а позивачеві надано строк для усунення виявлених недоліків, а саме для подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського, 2, 79018) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
09.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що позивачу не було відомо про те, що відповідач здійснював неправильне нарахування грошового забезпечення, про вказану обставину він дізнався з відповіді на адвокатський запит. Звертає також увагу, що позивач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що є поважною причиною пропуску строку звернення. Крім цього, звертає увагу суду, що грошовий атестат не є належним доказом повідомлення позивача про порушене право.
Ухвалою від 15 вересня 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №380/17480/25, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2025, на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для надання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018):
- доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
22.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, у якій повторно викладено доводи, зазначені у заяві від 09.09.2025, а саме, що позивачу не було відомо про те, що відповідач здійснював неправильне нарахування грошового забезпечення, про вказану обставину він дізнався з відповіді на адвокатський запит. Звертає також увагу, що позивач перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що є поважною причиною пропуску строку звернення. Крім цього, звертає увагу суду, що грошовий атестат не є належним доказом повідомлення позивача про порушене право.
З огляду на вказане, суддя звертає увагу, що таким аргументам представника позивача вже надавалася правова оцінка в ухвалі від 15 вересня 2025 року та такі визнано необґрунтованими.
Отже, доводи представника позивача фактично зводяться до непогодження з ухвалою суду від 15 вересня 2025 року, при цьому жодних нових аргументів, доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим не надано.
Щодо посилання представника позивача на проходження позивачем військової служби, суд окрім правових позицій Верховного Суду від 07.04.2025 у справі №260/651/24, від 08.07.2025 у справі № 440/10214/24, від 25.03.2025 у справі №440/10223/24, від 25.03.2025 у справі №440/10271/24, від 13.05.2025 у справі №440/10226/24, від 16.06.2025 у справі №440/10211/24, про які йшлося у згаданій ухвалі від 15 вересня 2025 року, також звертає увагу на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.09.2025 у справі № 990/98/25, а саме, що: «Сам факт проходження військової служби особою не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду, необхідно встановити конкретні обставини, що унеможливили звернення до суду.
Проходження особою військової служби може бути підставою для поновлення строку звернення до суду лише за наявності конкретних факторів: обмеження доступу до правової допомоги, фізична або психологічна неможливість займатися приватними справами, участь у довготривалих операціях тощо».
Отже, за відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Щодо доводів представника позивача про те, що грошовий атестат не є належним доказом повідомлення позивача про порушене право, суд повторно звертає увагу, що питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати вирішувалося Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного (далі - Судова палата) у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
У вказаній справі Судова палата наголосила, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Стаття 233 КЗпП України передбачає, що тримісячний строк звернення до суду необхідно обчислювати з дня одержання позивачем письмового повідомлення саме про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Водночас, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку військової частини при виключенні зі списків особового складу військовослужбовця доводити до його відмова під підпис відомості про усі нараховані та виплачені суми за весь період служби, формули розрахунків посадового окладу та інших складових, роз'яснення який саме прожитковий мінімум для працездатних осіб використано при розрахунку посадового окладу та інших складових.
Як вже йшлося в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 09.09.2025, предметом спору у цій справі є нарахування та виплата грошового забезпечення позивача за період з 14.03.2022 по 02.08.2023. У вказаний період приписи статті 233 КЗпП України діяли у різних редакціях, до внесення змін Законом №2352-IX і після.
Таким чином, оскільки в даному випадку мають місце тривалі правові відносини, на позовні вимоги, заявлені за період з 14.03.2022 до 19.07.2022, поширюється дія статті 233 КЗпП України у редакції, яка передбачала право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Водночас, на позовні вимоги, заявлені за період з 19.07.2022 по 02.08.2023 поширюється дія статті 233 КЗпП України у редакції, яка передбачає, що строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Так, суд звертає увагу, що позивача було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 з 03.08.2023 у витязі з наказу №223 від 02.08.2023 містяться відомості про всі належні позивачу виплати. Окрім цього, з листа відповідача від 15.08.2025 №893 слідує, що при виключенні зі списків особового складу частини позивачу видавався грошовий атестат.
Водночас, позивач почав вчиняти активні дії щодо отримання відомостей про складові свого грошового забезпечення за 2022-2023 роки лише у серпні 2025 року.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом лише 22.08.2025, останній пропустив трьохмісячний строк звернення в частині заявлених позовних вимог за період з 19.07.2022 по 02.08.2023, який повинен обчислюватися з 03.08.2023.
Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ст.233 КЗпП України у заяві від 22.09.2025 вх. №75373, позивачем не зазначено, доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, пов'язаних у зв'язку із проходженням позивачем військової служби, не надано.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналізуючи зазначені норми та у зв'язку з не наведенням поважності причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява в частині підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 169, 243, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу в частині позовних вимог, заявлених за період з 19.07.2022 по 02.08.2023.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна