справа № 380/2486/25
30 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника із урахуванням положень частини третьої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 01 вересня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника із врахування положень частини третьої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 вересня 2023 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо визначенням розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за останні місяці служби підряд перед звільненням без урахування положень абзацу 4 пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника із 01 вересня 2023 року із врахуванням в загальному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 для призначення пенсії в разі втрати годувальника розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останні місяці служби підряд перед звільненням шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед смертю, починаючи з листопада 2022 по серпень 2023, на кількість таких місяців, а також здійснити виплату пенсії із врахуванням проведених виплат.
Ухвалою від 12.02.2025 суддя залишила позовну заяву без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Ухвалою від 24.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 15.03.2024 призначена пенсія в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 05.11.2024 позивачем направлено заяву до пенсійного органу про призначення йому пенсії в разі втрати годувальника з 01.09.2023 із врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення в 13235,83 грн. Однак, відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу з 01.09.2023. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки вважає, що відповідач був зобов'язаний призначити їй пенсію не з дати звернення, а відповідно до частини 3 статті 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що частиною 1 статті 7 Закону -2262 передбачено, що військовослужбовцям, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Зазначає, що до 20.03.2024 позивач отримував пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку із надходженням пакету документів від 15.03.2024 , ОСОБА_1 з 01.06.2024 знято з обліку як отримувача пенсії відповідно до Закону -1058. Пенсія в разі втрати годувальника відповідно до закону -2262 призначена на підставі документів, скерованих уповноваженим органом та відповідно з часу припинення виплати пенсії відповідно до Закону-1058 ( 01.06.2024).
Відповідно до наказу від 30.11.2013 № 304 командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині), ОСОБА_2 : - 22 березня 2022 року призваний на військову службу 22 березня 2022 року; - ІНФОРМАЦІЯ_1 помер та 28 серпня 2023 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Отже, строк служби становив 16 місяців. Відповідно до довідки № 13665 від 20.12.2023 розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з листопада 2022 по липень 107726,61 грн. Відповідно до довідки № 13666 від 20.12.2023 розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення становить за період з жовтня 2022 по липень 2023 110134,14 грн. Отже, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення становить 6883,38 грн. (110134,14:16). Отже, відсутні протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до п. «а» ст. 36 Закону - 2262.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05.11.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника з 01.09.2023 із врахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення в 13235,83 грн.
Листом відповідач повідомив позивачу, що згідно статті 51 Закону № 2262 при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, п.3 ст. 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви. Також, п.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсію, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами.
Зважаючи на вищевикладене, на підставі документів, наданих ІНФОРМАЦІЯ_2 (вх. № 12073/8 від 15.03.2024) та атестата про припинення виплати пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, позивача переведено на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 30 Закону № 2262 з 15.03.2024.
Відтак, підстави для призначення пенсії по втраті годувальника за нормами Закону № 2262 з 01.09.2023 відсутні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачу з 01.09.2023 та щодо визначення розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за останні місяці служби підряд перед звільненням без урахування положень абзацу 4 пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частиною першою-третьою статті 30 Закону України № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.
За приписами частини четвертої статті 30 Закону України № 2262-ХІІ непрацездатними членами сім'ї вважаються:
батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону України № 2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Відповідно до частини другої, третьої статті 50 Закону України № 2262-XII членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника призначається пенсія з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
За приписами пункту 10 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 лютого 2022 № 154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців базової військової служби) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та визначення розміру грошового забезпечення, що враховується під час обчислення та перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців базової військової служби)
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 11 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Днем звернення за перерахунком, поновленням пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням) (початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняттям (звільненням) на (зі) службу (служби), за виплатою недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплатою одноразової грошової допомоги, виплатою допомоги на поховання вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)).
Таким чином, суд зазначає, що відповідно до статті 50 Закону України № 2262-XII батьку, який набув право на пенсію у разі втрати годувальника пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Суд встановив, що 15.02.2024 до ГУ ПФУ у Львівській області надійшло подання ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.03.2025 № уч62658 про призначення пенсії ОСОБА_3 у зв'язку із втратою годувальника.
Згідно з протоколом від 15.03.2024 позивачу призначено пенсію у разі втрати годувальника (смерті ОСОБА_2 27.08.2023) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 15.03.2024.
На підставі викладеного, пенсія призначено у відповідності до норм Закону України №2262-ХІІ - з дня звернення за пенсією 15.03.2024.
Доказів щодо звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника разом з усіма необхідними для вирішення цього питання документами - 01.09.2023 матеріали справи не містять.
Таким чином, суд не вбачає протиправності у діях відповідача, оскільки Законом №2262-ХІІ прямо передбачено, що призначення пенсії у разі втрати годувальника відбувається із дня звернення за пенсією.
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника із урахуванням положень частини третьої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із 01.09.2023 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника із врахування положень частини третьої статті 50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.09.2023 до задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника із 01.09.2023 із врахуванням в загальному розмірі грошового забезпечення ОСОБА_2 для призначення пенсії в разі втрати годувальника розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення за останні місяці служби підряд перед звільненням шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед смертю, починаючи з листопада 2022 по серпень 2023, на кількість таких місяців, а також здійснити виплату пенсії із врахуванням проведених виплат.
Кабінет Міністрів України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прийняв постанову №393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
За змістом абзацу 3 пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" (надалі - Порядок №393) пенсії, що призначаються членам сім'ї померлих (загиблих) осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро, осіб із спеціальними званнями Бюро економічної безпеки, державних службовців, працівників закладів освіти, закладів охорони здоров'я, науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України Про Національну поліцію проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п'яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України Про державну службу, а в закладах освіти, закладах охорони здоров'я та науково-дослідних установах Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції - на будь-яких посадах, обчислюються в порядку, передбаченому пунктом 7 цієї постанови, з відповідних видів грошового забезпечення, з яких підлягала обчисленню пенсія годувальнику.
Згідно пункту 7 Порядку №393 вбачається, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 748, від 3 вересня 2005 р. № 865, від 9 березня 2006 р. № 268 і від 15 листопада 2006 р. № 1588), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців.
Так судом було встановлено, що з 15.03.2024 позивач отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 25.10.2022 №289, ОСОБА_2 з 25 жовтня 2022 року зарахований до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
У матеріалах справи міститься довідка від 20.12.2023 №13665, видана командиром військової частини НОМЕР_2 , про те, що сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премія, які враховуються для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить: 107726,61 грн.
Відповідно до довідки № 13666 від 20.12.2023, видана командиром військової частини НОМЕР_2 , про те, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення становить за період з жовтня 2022 по липень 2023 - 110134,14 грн.
Отже, сума 107726,61 грн сформована на підставі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, які були нараховані з жовтня 2022 року по липень 2023 року.
Разом з тим, суд встановив що ОСОБА_2 , відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройові частині) від 30.11.2023 №304 на військову службу призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 22.03.2022 року.
Таким чином, суд висновує, що ОСОБА_2 проходив військову службу в період з 22.03.2022 по 28.08.2023.
Відтак, довідка № 13666 від 20.12.2023 видана не за весь час проходження військової служби ОСОБА_2 , а лише з жовтня 2022 року по липень 2023 року (10 місяців). Однак, відповідачем нараховано пенсію шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням, тобто 16 місяців, що зменшило пенсію позивача.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб в т.ч. повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, відповідачем нараховано пенсію позивачу необгрутновано, тобто без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо неврахування відповідачем грошового забезпечення за серпень 2023 року, суд зазначає, що розрахунок пенсії здійснюється з врахуванням місяців служби. Так як, ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 28 серпня 2023, тобто грошове забезпечення за серпень нараховано за неповний місяць, таке не може бути включено до розрахунку пенсії.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо визначенням розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за останні місяці служби підряд перед звільненням без урахування положень абзацу 4 пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 є протиправними.
Відтак, застосовуючи механізм ефективного захисту порушеного суб'єктом владних повноважень права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути документи про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо визначенням розміру середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника за останні місяці служби підряд перед звільненням без урахування положень абзацу 4 пункту 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) повторно розглянути документи про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.