про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1885/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за позовом 3 Державного Пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
26.09.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов 3 Державного Пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому позивач просить стягнути на користь 3 державного пожежно- рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, завдану державі у розмірі 15 713 (п'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 44 коп.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб» за шкоду, завдану державі (далі - Закон № 160) визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до ст.1 цього Закону матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Згідно з частинами 1,2 статті 3 Закону № 160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наказ доводиться до винної особи під підпис, або надсилається поштою.
Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Відшкодування такої шкоди, завданої (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону №160 у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З викладених вище положень слідує, що право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної шкоди, виникає у позивача лише у випадку відмови особи добровільно відшкодувати таку шкоду.
Отже, Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб» встановлено обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, що передбачає повідомлення відповідача про необхідність відшкодування матеріальної шкоди в добровільному порядку, а у разі відмови від такого відшкодування у позивача виникає право відшкодування матеріальної шкоди в судовому порядку.
Тобто саме із відмовою відповідача у добровільному порядку відшкодувати матеріальну шкоду, законодавцем пов'язано можливість звернення із позовом про стягнення матеріального відшкодування у судовому порядку.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що виникнення у позивача права на звернення до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди безпосередньо пов'язано з відмовою особи добровільно відшкодувати витрати.
Так, позивачем не надано до позовної заяви доказів повідомлення відповідача про необхідність відшкодування матеріальної шкоди у сумі 15 713,44 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом семи днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення її недоліків шляхом надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору у відповідності, а саме - доказів вручення відповідачу повідомлення про відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву 3 Державного Пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, залишити без руху.
Запропонувати 3 Державному Пожежно-рятувальному загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або в електронній формі на офіційну електронну адресу суду зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) докази вручення відповідачу повідомлення про відшкодування завданої матеріальної шкоди.
У разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяА.Г. Секірська