про заміну способу виконання рішення
29 вересня 2025 року Київ № 320/6498/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019, позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, викладену у листі від 12.09.2018 №90/Ж-01;
- зобов'язано Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум;
- у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 роз'яснено:
- при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок № 1210);
- при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові №1210;
- на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.09.2018 на один місяць у 2018 році має складати - 18615 грн, у 2019 році має складати - 20 865 грн, у 2020 році має складати - 23 615 грн, у 2021 році має складати - 30 000 грн, у 2022 році має складати - 32 500 грн.
- при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 повинно здійснювались без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 роз'яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області при здійсненні відповідних нарахувань та виплаті пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Окремою ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неналежного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18, а також ухвал Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 та від 14.04.2023 у справі №320/6498/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 роз'яснено судове рішення від 04.01.2019.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 28.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 без змін.
До суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №320/6498/18 про: зобов'язати Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №320/6498/18 поновлено строки для пред'явлення виконавчого документа до виконання, на користь ОСОБА_2 здійснити виплату однією сумою, яка не підлягає оподаткуванню у сумі - 596 030, 52 грн.
27.08.2024 протоколом автоматизованого розподілу між суддями Київського окружного адміністративного суду головуючим по справі визначено суддю Балаклицького А.І.
15.11.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.11.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалю суду від 19.03.2025 справу прийнято до провадження та призначено удове засідання для розгляду заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Учасники справи (їх представники) в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019, позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, викладену у листі від 12.09.2018 №90/Ж-01;
- зобов'язано Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум;
- у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 роз'яснено:
- при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок № 1210);
- при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові №1210;
- на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 основний розмір пенсії ОСОБА_1 з 03.09.2018 на один місяць у 2018 році має складати - 18615 грн, у 2019 році має складати - 20 865 грн, у 2020 році має складати - 23 615 грн, у 2021 році має складати - 30 000 грн, у 2022 році має складати - 32 500 грн.
- при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 повинно здійснювались без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 роз'яснено, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18 Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області при здійсненні відповідних нарахувань та виплаті пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5, при цьому, переглядати кожного року розмір пенсії у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Окремою ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неналежного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі №320/6498/18, а також ухвал Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2022 та від 14.04.2023 у справі №320/6498/18.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 роз'яснено судове рішення від 04.01.2019.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 28.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області залишено без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 без змін.
На виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №75282379 з примусового виконання виконавчого листа №320/6498/18 виданого Київським окружним адміністративним судом в частині зобов'язання Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум.
12.06.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75282379, де боржнику надано десятиденний строк для виконання рішення суду. Разом з тим, боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення без поважних причин.
Листом Головного управління Пенсійного фонду від 05.07.2024 повідомлено, що управлінням здійснено перерахунок пенсії у порядку встановленому судовим рішенням. Розмір пенсії після проведеного перерахунку становить 32 500,00 грн, виплата заборгованості з 03.09.2018 по 31.01.2023 в сумі 596 030, 52 грн буде здійснено в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
З огляду на наведене, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить конкретизувати спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_2 нарахованих, але не виплачених коштів в сумі - 596 030, 52 грн, в межах виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 у справі №320/6498/18.
Відповідно до ч.1-3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов'язковість судових рішень).
Згідно зі ст. 2 Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Так, положеннями Закону України «Про виконавче провадження» визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно із до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України», п. 64).
Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Отже, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).
Конституційне поняття «закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.
Разом з тим у даній справі суд не здійснює вихід за межі заявлених вимог та не вирішує питання, що не було предметом дослідження при розгляді справи, а лише конкретизує спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення заборгованості.
Встановлення такого способу виконання направлено на своєчасне та повне виконання судового рішення, а також відповідає вимогам прямих норм ст. 124 Конституції України.
Судом також враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Аналізуючи встановлені судом обставини у поєднанні з наведеними нормативними положеннями, а також враховуючи відсутність доказів повного виконання відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 по справі №320/6498/18 в частині зобов'язання Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 03.09.2018 з урахуванням вже виплачених сум, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України, з урахуванням ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 про заміну відповідача правонаступником в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених коштів в сумі - 596 030, 52 грн.
Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 378, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №320/6498/18 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; адреса: Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська обл., 08500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) нарахованих, але не виплачених коштів в сумі - 596 030 (п'ятсот дев'яносто шість тисяч тридцять) грн 52 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Я.В. Горобцова