ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про забезпечення позову
"30" вересня 2025 р. Справа № 300/6888/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
25.09.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом від 29.08.2025 за № 61 та зобов'язання прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.09.2025 представник позивача - адвокат Романишин Карина Всеволодівна подала заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його відділам вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі або до скасування таких заходів судом.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника та вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Предметом позову в даній адміністративній справі, про вжиття заходів забезпечення якого заявлене клопотання, є правомірність наявності підстав для прийняття рішення про надання позивачу відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач має на утриманні трьох дітей віком до 18 років, та у нього відсутня будь-яка заборгованість по сплаті аліментів, що є підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Таким чином, військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Таким чином, у разі призову позивача на військового службу, то у нього зміниться правовий статус з військовозобов'язаного на військовослужбовця.
Як наслідок, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
За таких обставин, за своїм змістом подана заява про забезпечення позову, мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також ускладнить їх відновлення. Тобто, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв'язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, задля збереження існуючого стану до розгляду справи по суті, суд вважає за доцільне заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 та його відділам вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
Суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваного рішення.
У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті і спрямована не ефективний судовий захист прав та законних інтересів, фізичної особи, що за ним звернулася.
Наведене, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів товариства, за захистом яких він звернувся до суду.
Як наслідок, заява позивача про забезпечення позову є підставною та підлягає до задоволення.
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 - 152, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДПРОУ НОМЕР_1 ) та його відділам вчиняти будь-які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на військову службу під час мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом та відповідно до статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Остап'юк С.В.