ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" вересня 2025 р. справа № 300/6139/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі - позивач), 29.08.2025 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.04.2025 №926030133178.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 14.08.2024 перерахунок пенсії за віком із врахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що на виконання рішення суду від 23.10.2024 у справі №300/6977/24, яке набрало законної сили 05.03.2025, позивача переведено пенсію за віком по Списку №2 з 14.08.2024. У квітні 2025 року позивачу стало відомо про те, що при її переведенні з 14.08.2024 на пенсію за віком по Списку №2, до страхового стажу не зараховано період роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 у колгоспі «Авангард». У зв'язку з чим ОСОБА_1 , 10.04.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою про зарахування зазначеного періоду роботи до мого страхового стажу. Однак, за результатами розгляду її заяви, за принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.04.2025 №926030133178, відмовлено позивачу у перерахунку пенсії за віком із врахуванням страхового стажу періоду роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995. Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 у період з 11.05.1990 по 11.01.1995 працювала у колгоспі “Авангард». Записи засвідченні підписами голови колгоспу та печаткою. Позивач вважає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а тому такі дії відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.19-21).
Відповідач отримав копії позовної заяви 28.09.2025 та ухвали про відкриття провадження 03.09.2025. Однак, правом на подання відзиву не скористався.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив такі обставини.
На виконання рішення суду від 23.10.2024 у справі №300/6977/24, яке набрало законної сили 05.03.2025, позивача переведено пенсію за віком по Списку №2 з 14.08.2024. При переведенні до страхового стажу не зараховано період роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 у колгоспі «Авангард».
ОСОБА_1 , 10.04.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою в якій просила здійснити з 14.08.2024 перерахунок її пенсії за віком із врахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995.
У зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 18.04.2025 №926030133178 про відмову у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю підстав для його проведення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Частиною 1 зазначеної статті передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Відповідно до приписів частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться
- відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
- відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи;
- відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Встановлений взірець трудової книжки колгоспника, містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки (пункт 8 Основних Положень).
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Згідно із пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Так, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 у період з 11.05.1990 по 11.01.1995 працювала у колгоспі «Авангард». Записи засвідченні підписами голови колгоспу та печаткою, а також містять відомості про документ, на підставі якого внесені записи (а.с.7-8).
Однак відповідачем не враховано зазначені у трудовій книжці відомості про роботу позивача в колгоспі в повному обсязі.
Слід зазначити, що трудова книжка позивача не містить записів про встановлений у вказаному колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання чи не виконання позивачем річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі.
При цьому суд ще наголошує, що стаття 56 Закону №1788 визначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до трудового стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.
У матеріалах справи відсутні відомості про невиконання ОСОБА_1 , під час роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 у колгоспі «Авангард», встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин.
Згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому суд звертає увагу на те, що положеннями Закону 1058-ІV підставою для призначення пенсії визначено виключно наявність страхового стажу необхідного розміру.
У даному випадку, на думку суду, відповідач беззаперечно міг встановити факт зайнятості позивача у період роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 у колгоспі «Авангард», так як в трудовій книжці містяться відповідні записи.
У той же час, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань щодо підстав неврахування усього періоду роботи позивача у колгоспі «Авангард».
Водночас, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
З огляду на наведене, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки, не може бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, необхідно зазначити про те, що у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, пенсійний орган має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом суб'єкт владних повноважень не скористався.
Однак, матеріали справи не містять доказів щодо здійснення відповідачем перевірки достовірності відомостей про спірний період роботи позивача.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не повний та не об'єктивний розгляд заяви позивача, відсутність належних обґрунтувань рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період її роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 у колгоспі «Авангард».
Враховуючи те, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо періоду її роботи у колгоспі «Авангард», зокрема, записи про прийом на роботу, записи про звільнення, при цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 в повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати зазначений період до страхового стажу позивача.
Щодо строку звернення до суду.
На виконання рішення суду від 23.10.2024 у справі №300/6977/24, яке набрало законної сили 05.03.2025, позивача переведено на пенсію за віком по Списку №2 з 14.08.2024.
Тобто, після виконання вищезазначеного рішення суду позивачу стало відомо про те, що при переведенні її з 14.08.2024 на пенсію за віком по Списку №2, до страхового стажу не зараховано період роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995 у колгоспі «Авангард». У зв'язку з чим ОСОБА_1 , 10.04.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою про зарахування зазначеного періоду роботи до її страхового стажу. За результатами розгляду заяви, за принципом екстериторіальності, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.04.2025 №926030133178, відмовлено у перерахунку пенсії за віком із врахуванням страхового стажу періоду роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995. Таким чином строк звернення до суду з цим позовом позивачем не пропущено.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 19.08.2025 сплату судового збору на суму 1211,20 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ - 21108013, вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009) про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.04.2025 №926030133178 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ - 21108013, вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009) здійснити ОСОБА_1 з 14.08.2024 перерахунок пенсії за віком із врахуванням до страхового стажу періоду її роботи з 11.05.1990 по 11.01.1995.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ - 21108013, вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.