Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2025 року Справа №200/4236/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення у справі №200/4236/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 страхових виплат з 01.07.2021;
- скасувати постанову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 20.12.2021 0536/7216/7216/29 про припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.07.2021;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.07.2021.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі №200/4236/22 позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Слов'янського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 20.12.2021 0536/7216/7216/29 про припинення щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01.07.2021. Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування страхових виплат ОСОБА_1 та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01.07.2021. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 у справі №200/4236/22 повернуто заявнику.
Відповідно до ст. 255 КАС України рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 набрало законної сили 25.04.2023.
19.09.2023 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по даній справі.
Ухвалою суду від 27.09.2023, яка набула законної сили, заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ракова Артема Валентиновича про заміну сторони її правонаступником у справі №200/4236/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Замінено боржника у виконавчих листах, виданих 19.09.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 по справі 200/4236/22, з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3).
21.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача (надалі - заявник) надійшла заява про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначено, що заборгованість по страховим виплатам не виплачена. Тобто рішення суду не виконано у повному обсязі, а права стягувача продовжують порушуватись, у зв'язку з чим, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалами суду від 04.08.2025, від 28.08.2025, від 18.09.2025 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області надавався строк для подання до суду доказів на підтвердження виконання судового рішення.
29.09.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник управління заперечував проти задоволення вимог викладених у заяві представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі. Вказав, що враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті страхових виплат, то Головне управління вважає безпідставними аргументи представника позивача, наведені в його клопотанні про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі.
При вирішенні питання щодо призначення заяви та її розгляду, суд зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про розгляд заяви у письмовому провадженні.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 № 16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України дійшов висновку, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання; обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
У п.43 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі “Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України» від 26.04.2005, “Крищук проти України» від 19.02.2009).
Згідно з ч. 1 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
В такому випадку застосування до відповідача такого заходу як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з огляду на можливе застосування заходів, визначених ст. 382-3 КАС України, спонукає відповідача до повного та фактичного виконання рішення суду без застосування заходів примусового виконання рішення.
Положеннями ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У ч.5 ст.372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 6 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч.5 ст.382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 200/4236/22, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду не виконано у повному обсязі.
Позивач просить встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області п'ятнадцятиденний строк для подання звіту про виконання рішення. Проте суд, враховуючи обставини справи, вважає за можливе встановити Головному управлінню пенсійного фонду України в Донецькій області строк три місяці для подання звіту про виконання судового рішення у справі № 200/4236/22, суд вважає такий строк достатнім для підготовки звіту.
Водночас суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відтак позивач має право звернутися до суду із відповідною заявою про зміни способу і порядку виконання судового рішення згідно зі ст. 378 КАС України.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 295, 297, 370, 382 КАС України, суд
Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та надання звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/4236/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2022 по справі № 200/4236/22, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 382-2 КАС України.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст.ст. 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя А.С. Зеленов