29 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9560/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 НГУ, відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправними дії щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023;
2) зобов'язати провести, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, перерахунок складових грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, в тому числі премій, у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, тобто у відсотках встановлених на момент проходження позивачем військової служби, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років, надбавки за особливості проходження служби, премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, має статус учасника бойових дій та з 25.02.2022 по 11.08.2023 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ. При нарахуванні позивачу грошового забезпечення та інших виплат в період із 25.02.2022 по 19.05.2023 відповідачем було протиправно застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, задоволено позов ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 НГУ та, зокрема, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату старшому лейтенанту ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного судового рішення, відповідачем 27.06.2025 на картковий рахунок ОСОБА_2 зараховано кошти в сумі 6536,81 грн, призначення платежу: "виплата згідно рішення суду №140/15142/24 від 10.04.2025". Однак, як стверджує позивач, ознайомившись із наданим відповідачем від 01.08.2025 (на його запит) перерахунком, він виявив, що при здійсненні цього перерахунку відповідач протиправно та безпідставно зменшив відсотковий розмір його щомісячної премії за спірні періоди порівняно з тим, який йому фактично встановлювався та виплачувався (або мав виплачуватися) до проведення перерахунку.
Позивач вважає такі дії відповідача щодо самовільного зменшення відсоткового розміру премії при виконанні судового рішення протиправними, оскільки рішення суду у справі №140/15142/24 стосувалося виключно необхідності застосування правильної розрахункової величини (прожиткового мінімуму відповідного року) для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, і жодним чином не надавало відповідачу права змінювати (зменшувати) відсоткові розміри інших, вже встановлених та/або виплачених, складових грошового забезпечення, зокрема премії.
На думку позивача, такі дії відповідача призвели до невиплати йому грошового забезпечення у повному обсязі, порушують його право на належне матеріальне забезпечення та суперечать принципу обов'язковості судових рішень, тому позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
Представник відповідача у відзиві позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказав, що пункт 6 постанови № 103 втратив чинність 29.01.2020, проте сама постанова № 704 викладена в редакції постанови № 103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
З урахуванням викладеного, ВЧ НОМЕР_1 НГУ керувалася чинною постановою №704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом.
Крім того представник відповідача зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (набрала законної сили 20.05.2023 року) «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704».
Зокрема пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2023 №704 викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
Таким чином Постановою 481 чітко встановлено розмір в сумі 1762 грн від якої визначається розмір грошового забезпечення військовослужбовців, тому застосування такого прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 не відповідає вимогам чинного законодавства.
З урахуванням наведеного, відповідач просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Суд встановив, та з 25.02.2022 по 11.08.2023 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ. При нарахуванні позивачу грошового забезпечення та інших виплат в період із 25.02.2022 по 19.05.2023 відповідачем було протиправно застосовано розрахункову величину - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, задоволено позов ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 НГУ та, зокрема, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату старшому лейтенанту ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
27.06.2025 на картковий рахунок ОСОБА_2 зараховано кошти в сумі 6 536,81 грн, призначення платежу: "виплата згідно рішення суду №140/15142/24 від 10.04.2025".
У зв'язку із чим, 03.07.2025 представником позивача подано запит до ВЧ НОМЕР_1 НГУ про:
- надання детального розрахунку проведеного, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально - побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно, з урахуванням виплачених сум;
- надання в розрізі помісячному за період з 25.02.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 інформацію стосовно того, як змінилися розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, після проведеного, на виконання рішення ВОАС у справі №140/15142/24 від 10.04.2025, перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_2 ;
- надання інформації про те, яким нормативно-правовим актом чи іншим документом (роз'ясненнями, листами, рекомендаціями), керувалася ВЧ НОМЕР_1 НГУ при проведені перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/1009/25 від 07.04.2025.
01.08.2025 отримано позивачем відповідь ВЧ НОМЕР_1 НГУ , у якій зазначено про проведення на виконання рішення ВОАС у справі №140/15142/24 перерахунку та виплати грошового забезпечення, надано розрахунки щодо виконання рішення суду.
Позивача оглянувши отримані дані, зробив висновок, що відповідачем рішення суду не виконано в повній мірі. З наданого перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду вбачається, що відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/15142/24 від 10.04.2025 зменшено відсотковий розмір премії позивача, яка йому була виплачена при проходженні військової служби, зокрема: із належних 260% до 66% в розрахунковий період з 25.02.2022 по 31.01.2023; із належних 550% до 216% в розрахунковий період з 01.02.2023 по 19.05.2023.
Позивач вважає таке зменшення розміру премії протиправним, оскільки при проходженні служби позивач отримував грошове забезпечення з визначенням премії в розмірах 260% та 550%, щомісячно, від посадового окладу, тому підстави для встановлення інших відсотків премії при виконанні рішення суду у справі №140/15142/24 у відповідача відсутні.
Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011).
Частина перша статті 9 Закону №2011 гарантує, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частини друга та третя статті 9 Закону №2011 визначають, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України регулюються, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 (далі - Інструкція №200).
Пункт 2 Постанови №704 встановлює, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпункт 2 пункту 5 Постанови №704 надає право керівникам державних органів (у тому числі командувачу Національної гвардії) у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Розділ ХVII Інструкції №200 («Окремі питання преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом») деталізує порядок встановлення та виплати премій.
Пункт 2 Розділу XVII Інструкції №200 передбачає, що розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення та особливостей проходження служби.
Пункт 3 Розділу XVII Інструкції №200 встановлює, що виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць на підставі наказу командира військової частини.
Пункт 4 Розділу XVII Інструкції №200 надає право командиру військової частини позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок), на підставі поданих клопотань (рішень) безпосередніх командирів.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення, виходячи з правильно визначених посадового окладу та окладу за військовим званням. Це судове рішення стосувалося виключно правильності визначення базових складових грошового забезпечення через застосування належної розрахункової величини актуального прожиткового мінімуму.
Рішення суду не надавало відповідачу права при виконанні цього рішення самостійно та на власний розсуд змінювати (зокрема, зменшувати) відсоткові розміри інших складових грошового забезпечення, зокрема, щомісячної премії, які були встановлені позивачу у спірні періоди на підставі відповідних наказів командування, за відсутності окремих, передбачених законом підстав для такого зменшення (наприклад, дисциплінарного проступку, за який передбачено позбавлення або зменшення премії за відповідний місяць, що мало б бути оформлено відповідним наказом).
Метою перерахунку, визначеного судовим рішенням у справі №140/15142/24, було відновлення порушеного права позивача на отримання грошового забезпечення, обчисленого з правильно визначених окладів. При цьому інші складові грошового забезпечення, розмір яких визначається у відсотках від цих окладів (наприклад, надбавка за вислугу років) або встановлюється у фіксованому відсотковому значенні (як премія, розмір якої визначається наказами командувача НГУ та командира частини на відповідний період), мали б бути розраховані виходячи з нових, правильно обчислених окладів, але із збереженням тих відсоткових показників, які діяли для позивача у відповідні періоди і не були скасовані чи змінені у встановленому законом порядку.
З особових карток на грошове забезпечення ОСОБА_3 за 2022-2023 роки вбачається, що позивач за час служби у військовій частині у період з 25.02.2022 по 19.05.2023 отримував грошове забезпечення, зокрема, премію у розмірі:
- 260% від посадового окладу за період з 25.02.2022 по 31.01.2023 (щомісяця);
- 550% від посадового окладу за період з 01.02.2023 по 19.05.2023 (щомісяця).
Відповідач, у поданому відзиві, не спростував цього твердження та не надав жодних доказів, які б обґрунтовували правомірність застосування зменшених відсоткових розмірів премії при проведенні перерахунку.
Зокрема, відповідач не надав наказів про позбавлення позивача премії або зменшення її розміру за конкретні місяці у спірні періоди з підстав, передбачених пунктом 4 Розділу XVII Інструкції №200, або рішень командувача НГУ про зміну загальних розмірів преміювання для відповідних категорій військовослужбовців у зазначені періоди, які б виправдовували застосування саме таких (зменшених) відсотків.
За таких обставин, дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру премії позивачу під час виконання судового рішення у справі №140/15142/24 є протиправними.
Відповідач, здійснюючи перерахунок на виконання рішення суду, яке стосувалося лише базових окладів, не мав права в односторонньому порядку, за відсутності на те законних підстав, переглядати та зменшувати відсоткові розміри премії, які були встановлені позивачу раніше за відповідні періоди служби.
Такі дії виходять за межі повноважень відповідача, а також порушують право позивача на отримання грошового забезпечення у повному обсязі.
Зменшення відсоткового розміру премії призвело до того, що позивач не отримав у повному обсязі грошове забезпечення, належне йому після перерахунку на підставі судового рішення.
Це є порушенням його права на належне грошове забезпечення, гарантованого статтею 9 Закону № 2011.
Відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю України (норми якого можуть застосовуватися субсидіарно до правовідносин щодо грошового забезпечення військовослужбовців в частині, не врегульованій спеціальним законодавством), роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Зменшення розміру премії за минулі періоди без належних на те підстав є саме таким погіршенням.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що при перерахунку грошового забезпечення на виконання судових рішень, уповноважені органи не мають права довільно змінювати інші складові грошового забезпечення, якщо це не було предметом судового розгляду або не випливає з норм чинного законодавства (наприклад, постанова ВС від 08.02.2023 у справі №420/9834/22).
Принцип належного виконання судового рішення передбачає, що суб'єкт владних повноважень має вчинити саме ті дії, які визначені судом, і не допускати таких дій, які б нівелювали результат судового захисту або створювали нові порушення прав особи.
Враховуючи, що відповідач не надав доказів правомірності зменшення відсоткового розміру премії позивачу за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, суд дійшов висновку про протиправність таких дій.
Стосовно вимоги позивача щодо виплатити грошового забезпечення, із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пункт 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (у редакції чинній станом на момент спірних правовідносин): виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п. 168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Отже, для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням тих відсоткових розмірів премії, які були встановлені позивачу до проведення перерахунку на виконання рішення суду у справі №140/15142/24 (а саме: 260% від посадового окладу за період з 25.02.2022 по 31.01.2023 (щомісяця); 550% від посадового окладу за період з 01.02.2023 по 19.05.2023 (щомісяця), та виплатити позивачу різницю з урахуванням компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Суд зазначає, що вимога про здійснення перерахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років, надбавки за особливості проходження служби є безпідставною, оскільки дані складові грошового забезпечення не включають у себе розмір премії. У такому випадку відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені при здійсненні перерахунку премії. При цьому підстави для контролю за розміром інших складових грошового забезпечення, відсутні, а позовна вимога у цій частині є передчасною, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідач, перераховуючи премію позивача, порушить його зменшить розміри інших складових грошового забезпечення.
Щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно приписів до частини третьої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до п.п.1, абз.3 п.7 Розділу 24 Порядку №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Зважаючи, що допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань обраховується в розмірі місячного грошового забезпечення, включаючи премію, суд дійшов висновку, що позивач має право на її перерахунок, яка була нарахована за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, з урахуванням розміру премії після здійснення її перерахунку, та на виплату різниці з урахуванням компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач цього обов'язку не виконав, оскільки не надав належного відзиву та доказів на обґрунтування своїх дій щодо зменшення розміру премії.
Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №140/15142/24, перерахунок премії нарахованої за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 у належних відсоткових розмірах (у відсотках встановлених на момент проходження позивачем військової служби), та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя В.В. Дмитрук