30.09.2025 Справа № 756/9531/25
Справа пр. №2/756/5571/25
ун. №756/9531/25
30 вересня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість станом на 07.06.2021 року за договором № 281661-КС-002 про надання кредиту в розмірі 27 000,00 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивує тим, що 07.06.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 281661-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес Позика» 07.06.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 281661-КС-002 про надання кредиту.
07.06.2021 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.
Вказує, що зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-5461, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 07.06.2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 281661-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
03.08.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000.00 грн.
13.10.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 5 000.00 грн.
30.11.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.07.2022 р.»
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожен день користування Кредитом.
Сторони в п. 3 договору кредиту погодили «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення Позичальником платежів.
Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальника.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором та додатковими угодами, у Боржника станом на 28.05.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 281661-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 178 849,11 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15187,31 грн; суми прострочених платежів по процентах - 163661,80 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, до судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.06.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту № 281661-КС-002 в електронній формі, порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті кредитодавця. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 281661-КС-002 від 07.06.2021 року.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
03.08.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000.00 грн.
13.10.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 5 000.00 грн.
30.11.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 281661-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди Сторони домовились внести зміни в п.1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 26.07.2022 р.»
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожен день користування Кредитом.
Сторони в п. 3 договору кредиту погодили «Графік платежів», відповідно до котрого визначено розмір та дату внесення Позичальником платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
На підтвердження укладення договору № 281661-КС-002 від 07.06.2021 року позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що 07.06.2021 року клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , зайшов у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор G-5461, на номер телефону НОМЕР_1 , який вказувався при реєстрації на сайті.
Кредитний договір був підписаний відповідачем 07.06.2021 року шляхом введення одноразового ідентифікатора G-5461 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com.
Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 07.06.2021 року ТОВ «Бізнес позика» видало ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 27000, 00 грн.
Однак, станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на 28.05.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 281661-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 178 849,11 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15187,31 грн; суми прострочених платежів по процентах - 163661,80 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надала.
Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання за Договором № 281661-КС-002 від 07.06.2021 року, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 178 849,11грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 274-279, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Бізнес позика» (місцезнаходження - 01133 м. Київ, булл. Л. Українки 26,оф.411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №281661-КС-002 від 07.06.2021 року в розмірі 178 849(сто сімдесят вісім тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 11 коп. та судовий збір в сумі 2 422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко