16.09.2025 Справа № 756/10232/25
№ 756/10232/25
№ 3/756/3798/25
іменем України
16 вересня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02 липня 2025 року серії ЕПР1 № 379223, 02 липня 2025 року, близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Daewoo», номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_2 , у м. Києві по просп. Оболонському, 22-В, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів.
ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні правопорушення не визнав, зокрема суду показав, що 02 липня 2025 року, близько 16 год., керував автомобілем «Daewoo», н.з. НОМЕР_2 . Рухався по колу в крайній лівій смузі руху по просп. Оболонському, що у м. Києві. У подальшому, автомобіль «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку праворуч, різко перелаштувався в його смугу руху та несподівано зупинився. Внаслідок вказаних дій водія ОСОБА_2 , йому не вдалося уникнути зіткнення.
ОСОБА_1 вважає, що саме водій автомобіля «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 є винним у вчиненні ДТП, оскільки ОСОБА_2 створив аварійну обстановку, що і стала причиною зіткнення автомобілів.
Крім того, ОСОБА_1 надано та судом досліджено відеозапис з камери відеоспостереження «Аптеки 911», що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 22-В.
Потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився. Разом з цим, потерпілий направив до суду заяву, у якій вказав, що проходить службу в Збройних Силах України та перебуває в зоні проведення бойових дій, а тому не може прибути до суду.
Разом з цим, як убачається з письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , 02 липня 2025 року, близько 15 год. 45 хв., він керував автомобілем «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 . Рухався з дотриманням Правил дорожнього руху України по просп. Оболонському, що у м. Києві. Під час руху з його автомобілем здійснив зіткнення автомобіль «Daewoo», н.з. НОМЕР_2 , який рухався позаду нього.
Допитаний в суді свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 02 липня 2025 року, близько 16 год., був свідком того, як по просп. Оболонському у м. Києві, автомобіль «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 , змістився з другої смуги руху в третю та різко загальмував перед автомобілем «Daewoo», н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого сталося зіткнення вказаних автомобілів. Свідок вказав, що перед автомобілем «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 , не було жодних перешкод, у тому числі інших автомобілів або пішоходів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , вивчивши письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, у тому числі ті, які надано в судовому засіданні, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 379223, 02 липня 2025 року, близько 15 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Daewoo», н.з. НОМЕР_2 , у м. Києві по просп. Оболонському, 22-В, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «SsangYong», н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, що спричинило пошкодження вищевказаних транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 12.1, 13.1 ПДР України.
Так, із дослідженого відеозапису убачається, що у крайній лівій смузі по колу рухається автомобіль «Daewoo». У цей же час, праворуч по колу рухається автомобіль «SsangYong», який перелаштувався в смугу руху автомобіля «Daewoo» та різко загальмував, внаслідок чого сталося зіткнення.
Оцінюючи відомості, які відображено на відеозаписі, суд зважає на наступне.
Пункт 1.3. ПДР України вказує, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно пункту 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Як убачається з приписів пункту 1.10 ПДР України небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Таким чином, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 вивчивши письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, відеозапис з місця ДТП, а також враховуючи рух транспортних засобів до зіткнення, в момент зіткнення та їх розміщення після зіткнення, характер і локалізацію пошкоджень транспортних засобів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена, оскільки останній під час руху не міг порушити вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, оскільки не мав об'єктивної змоги завчасно виявити або передбачити дії водія «SsangYong», який несподівано перелаштувався в смугу його руху та різко загальмував перед його автомобілем.
Водночас, суд критично оцінює письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 02.07.2025, оскільки останні повністю спростовуються відеозаписом з місця ДТП з якого убачається, що під час руху ОСОБА_2 своїм неочікуваним маневром створив небезпеку для руху ОСОБА_1 .
Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ст. 124 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне порушення за ст. 124 КпАП України стосовно водія ОСОБА_1 складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 не порушував Правил дорожнього руху, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 124, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко