Справа № 3/714/679/25
ЄУН: 714/1463/25
"30" вересня 2025 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Козловська Л.Д. розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
місце реєстрації: АДРЕСА_1
мешканка країни Італія
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 009049Е від 12 вересня 2025 року, що ОСОБА_1 12 вересня 2025 року о 14 год. 05 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Дяківці», здійснила спробу незаконного перетину державного кордону з Румунії в Україну по документу, який не дає право на перетин державного кордону України, а саме: на паспортний контроль пред'явила закордонний паспорт громадянки Італії для виїзду за кордон на ім'я RUS Lyudmyla за № НОМЕР_2 , тим самим порушила вимоги ст.3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання Державного кордону України громадянами України», тобто скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання правопорушниця не з'явилася, однак в матеріалах справи є письмова заява про розгляд справи без її участі.
Дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст.278, 280 КУпАП України, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Диспозицією ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про державний кордон України», пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами ДСПУ за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до Європейської Конвенції про громадянство віл 06.11.1997 року (далі Конвенція), Україна зобов'язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством.
Зокрема, згідно зі ст.17 Конвенції, громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою України, а також громадянкою Італії. Чинним в Україні законодавством відповідальності за множинне громадянство не передбачено.
Згідно з вимогами ч.3 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року (зі змінами), пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
Цим же законом (п.п.12, 14 ч.1 ст.1) передбачено, що паспортний документ - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави і визнаний Україною.
При цьому перевірка документів, тобто дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, здійснюється з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 при перетині кордону яка слідувала з Румунії в Україну пред'явила дійсний паспорт громадянки Італії на ім'я ОСОБА_2 , містить усі необхідні реквізити, виданий уповноваженим державним органом іншої держави, підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави (і це узгоджується із вимогами Конвенції) та визнаний Україною.
При цьому, посадовими особами, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не надано доказів того, що паспорт гр. Італії для виїзду за кордон, який пред'явила ОСОБА_1 , є підробленим або ж містить недостовірні відомості.
А отже, дії ОСОБА_1 не суперечать положенням ст.12 Закону У країни «Про державний кордон України», ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року (зі змінами) щодо вимоги про перетин кордону за дійсним паспортним документом, а також узгоджуються із приписами Європейської Конвенції «Про громадянство», ратифікованою Україною.
Окрім того, відповідно до рішення Європейської Ради від 23.06.2022 року держава Україна на шляху до євроінтеграції отримала статус кандидата у члени Європейського Союзу.
Положення п.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» стосовно того, що громадяни України, які набули громадянство іншої держави, у правових відносинах з Україною залишаються лише громадянами України, не призводить автоматично до недійсності документів щодо громадянства, виданих іншою державою у встановленому порядку.
Відповідальності за наявність у особи паспортів громадянина декількох держав законодавством України не встановлено.
Доказів того, що ОСОБА_1 , яка слідувала з Румунії в Україну та надаючи на паспортний контроль дійсний паспорт громадянки Італії, діяла з прямим умислом на перетинання кордону у незаконний спосіб, без відповідних документів, матеріали справи таких доказів не містять.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП відсутній, так як в матеріалах справи відсутні докази щодо підробленого документа чи документа з недостовірними відомостями про особу, та що остання перетинала державний кордон без дозволу відповідних органів влади.
Факту незаконного перетинання правопорушницею державного кордону не встановлено самим органом, який оформив протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП обов'язок, щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За таких обставин, вважаю, що наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.19, 62 Конституції України, ст.ст.7, 9, 204-1 ч.1, 221, 245, 247, 252, 256, 280, 283-284, 294 КУпАП, суд,-
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , закрити за відсутністю в діях складу та події адміністративного правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: