Справа № 947/36293/25
Провадження № 1-кс/947/14901/25
30.09.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 перекладача ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, громадянина Грузії, грузина, з посвідкою на тимчасове проживання в Україні, із середньою освітою, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.357, ч. 4 ст. 185 КК України
І. Суть клопотання
26 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163480000572 від 05.09.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Підозрюваний та захисник ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
25.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, щоОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 01:00 години (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), проходив біля під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де біля зазначеного під'їзду на лавці побачив гаманець бордового кольору, який належить потерпілій ОСОБА_9 та який для останньої не мав матеріальної цінності.
У подальшому, ОСОБА_8 підійшов та взяв до рук вказаний гаманець, в якому, при відкритті та огляді його вмісту, ним були виявлені грошові кошти в сумі 350 гривень та банківські картки в кількості чотирьох штук (з безконтактною технологією проведення платежів), а саме: «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , «Пумб» банку рахунок НОМЕР_3 та «Ощадбанку» валютна картка рахунок НОМЕР_2 , які були без зазначення анкетних даних власника, однак належали ОСОБА_9 .
Далі, оглянувши вміст гаманця та дійшовши до висновку, що у ньому немає нічого цінного, у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, направлений на привласнення грошових коштів в сумі 350 гривень та офіційних документів, а саме: банківських карток (з безконтактною технологією проведення платежів) в кількості чотирьох штук -«Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , «Пумб» банку рахунок НОМЕР_3 та «Ощадбанку» валютної картки рахунок НОМЕР_2 , які були без зазначення анкетних даних власника, однак належали ОСОБА_9 , з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого ним майна, усвідомлюючи те, що отримані ним банківські картки належить іншій особі, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на привласнення офіційних документів, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цих карток у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, привласнивши вищевказані картки, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України, а також згідно із Постановою ВСУ № 5-8кс11 від 20.06.2011 є різновидом офіційних документів, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, позбавив таким чином потерпілу ОСОБА_9 можливості використовувати зазначені картки за призначенням.
Привласнивши грошові кошти у сумі 350 гривень та вищевказані банківські картки, ОСОБА_8 позбувся зазначеного гаманця, викинувши його до найближчого сміттєвого баку, який був розташований поблизу будинку № 16-А по проспекту Князя Ярослава Мудрого в м. Одесі та покинув місце вчиненого кримінального правопорушення.
Після цього, використавши у період часу з 02 години 27 хвилин по 06 годину 43 хвилини 02.09.2025 привласнені картки «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , «Пумб» банку рахунок НОМЕР_3 та «Ощадбанку» валютної картки рахунок НОМЕР_2 , які були без зазначення анкетних даних власника, однак належали ОСОБА_9 , у своїх корисних цілях, позбувся вказаних банківських карток, викинувши їх до сміттєвого баку, який був розташований поблизу будинку № 33 по вул. Академіка Корорльова в м. Одесі.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , близько 01:00 години (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), проходив біля під'їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де біля зазначеного під'їзду на лавці побачив гаманець бордового кольору, який належить потерпілій ОСОБА_9 та який для останньої не мав матеріальної цінності.
Далі, ОСОБА_8 підійшов та взяв до рук вказаний гаманець, в якому, при відкритті та огляді його вмісту, ним були виявлені грошові кошти в сумі 350 гривень та банківські картки в кількості чотирьох штук (з безконтактною технологією проведення платежів), а саме: «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , «Пумб» банку рахунок НОМЕР_3 та «Ощадбанку» валютна картка рахунок НОМЕР_2 , які були без зазначення анкетних даних власника, однак належали ОСОБА_9 .
Оглянувши вміст гаманця та дійшовши до висновку, що у ньому немає нічого цінного, у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, направлений на привласнення грошових коштів у сумі 350 гривень та офіційних документів, а саме: банківських карток (з безконтактною технологією проведення платежів) в кількості чотирьох штук - «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , «Пумб» банку рахунок НОМЕР_3 та «Ощадбанку» валютної картки рахунок НОМЕР_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого ним майна, усвідомлюючи те, що отримані ним банківські картки належить іншій особі, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на привласнення офіційних документів, переслідуючи при цьому корисливу мету, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання цих карток у власних злочинних корисливих цілях, а саме для заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, який пролонговано по теперішній час, передав вищезазначені банківські картки ОСОБА_10 та, запевнивши останню, що картки належать йому, сказав придбати товари у магазині «Продукти», розташованому за адресою: м. Одеса вул. Академіка Корольова, 70, та розрахуватися за них картками.
Після цього, ОСОБА_10 , будучи необізнаною в крадіжці вищевказаних банківських карток ОСОБА_8 та впевненою, що картки належать останньому, 02.09.2025 у період часу з 02:27 по 02:49 годин, знаходячись біля приміщення магазину «Продукти», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 70, який було зачинено, однак торгівля здійснювалась через вікно, шляхом передачі банківських карток продавцю зазначеного магазину, який знаходився всередині приміщення, через вікно здійснила дві оплати за товари з банківської картки «Ощадбанку» зарплатної картки рахунок НОМЕР_2 на загальну суму 1181 гривень, дві оплати за товари, з банківської картки «Пумб» банку рахунок НОМЕР_3 на загальну суму 87 гривень та одну оплатуза товар з банківської картки «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 на суму 146 гривень та повернула зазначені картки ОСОБА_11 , після чого з придбаним товаром покинули місце скоєння кримінального правопорушення, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1414 гривень.
Далі, того ж дня, близько 05:00 години, ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу торгового центру «Панорама», що розташований по вул. Академіка Корольова в м. Одесі, зустрів своїх знайомих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з якими вживав алкогольні напої, та яким під час розмови повідомив, що має при собі банківські картки в кількості чотирьох штук (з безконтактною технологією проведення платежів), а саме: «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , «Пумб» банку, рахунок НОМЕР_3 та «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , при цьому запевнив останніх, що картки належать йому, та запропонував пройти до магазину «АТБ», який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 33, купити продукти.
Після цього, ОСОБА_8 передав ОСОБА_13 валютну банківську картку рахунок НОМЕР_2 , з метою її збереження останнім, та разом з ОСОБА_13 і ОСОБА_12 направився до магазину «АТБ» за адресою: м. Одеса вул. Академіка Корольова, 33.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами, які знаходились на банківських картках, діючи в умовах воєнного стану, у період часу з 05 години 51 хвилини по 06 годину 43 хвилини 02.09.2025, знаходячись в приміщенні магазину «АТБ», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 33, скориставшись привласненими банківськими картками (з безконтактною технологією проведення платежів) «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 , «Пумб» банку, рахунок НОМЕР_3 , які були без зазначення анкетних даних власника, однак належали ОСОБА_9 , діючи умисно, таємно, з метою власної наживи, достовірно не знаючи, який баланс коштів на картковому рахунку та усвідомлюючи, що за допомогою вказаних карток можливе здійснення торгівельних операцій без підтвердження PIN-коду, здійснив чотири оплати за товар з банківської картки «Приватбанку» рахунок НОМЕР_1 на загальну суму 1832 гривень 23 копійки, придбавши продукти харчування, алкогольні напої та тютюнові вироби, п'ятнадцять оплат з банківської картки «Пумб» рахунок НОМЕР_3 на загальну суму 6423 гривень 46 копійок, придбавши продукти харчування, алкогольні напої та тютюнові вироби.
Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_8 попросив ОСОБА_13 розрахуватися за інший товар наданою раніше ним карткою, який, будучи необізнаним щодо крадіжки ОСОБА_8 банківських карток,здійснив вісімнадцять оплат з банківської валютної картки «Ощадбанку» рахунок НОМЕР_2 , придбавши продукти харчування, алкогольні напої та тютюнові вироби на загальну суму 8033 гривень 35 копійок.
Після цього, ОСОБА_8 з придбаним товаром покинув місце скоєння кримінального правопорушення та позбувся вищевказаних банківських карток, викинувши їх до найближчого сміттєвого баку, який був розташований поблизу будинку № 33 по вул. Академіка Корольова в м. Одесі.
Таким чином, в загальному ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 на загальну суму 18 053 гривень 04 копійок, спричинивши останній матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події, та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч. 4 ст. 185 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.1 ст.357, ч. 4 ст. 185 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, зазначений ризик підвищений відсутністю офіційного працевлаштування підозрюваного, а також специфікою інкримінованого кримінального правопорушення.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
Підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацією про кримінальне провадження стосовно нього, обставин, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, а тому може безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Зокрема, як вже зазначалось, з метою конспірації підозрюваний для спілкування використовував мобільні додатки, а тому останній може вжити заходи щодо видалення такого листування, перейменування контактів телефонної книги, так як на даний час не проведено огляд телефону та не накладено арешт.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваний має родину, певні хвороби та позитивно характеризується, водночас зазначені обставини суттєво не знижують встановлених ризиків з врахуванням специфіки інкримінованого злочину.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду який здійснює досудове розслідування, судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
-не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками, за винятком участі у слідчих (розшукових) діях.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. При визначенні першого з наведених обов'язків слідчий суддя враховує місце проживання та місце роботи підозрюваного. Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 25 листопада 2025 року включно.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце свого проживання: за адресою: АДРЕСА_1 із 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
У зв'язку із застосуванням зазначеного вище запобіжного заходу відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти строком до 25 листопада 2025 року включно на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду який здійснює досудове розслідування, судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
-не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками, за винятком участі у слідчих (розшукових) діях.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1