Справа № 947/10359/25
Провадження № 1-кс/947/14903/25
30.09.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000134 від 05.02.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бротислава, Херсонської обл., громадянина України, українця, військовослужбовця НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти ВМС України (ВЧ НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
І. Суть клопотання
26 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000134 від 05.02.2025 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000134 від 05.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
05.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
06.08.2025 року слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680гривень, строком до 01.10.2025 року.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з врахуванням можливості застосування домашнього арешту.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що не збирається ухилятися від органу досудового розслідування та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
05.08.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
06.08.2025 року слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680 гривень, строком до 01.10.2025 року.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України.
ОСОБА_4 , проходячи військову службу, має досвід поводження з вогнепальною зброєю та був достовірно обізнаний із порядком обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, передбаченим Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 та положенням Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-ХІІ, а також усвідомлював, що відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 року № 576, бойові припаси відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння бойовими припасами і умови їх придбання, носіння, зберігання та збуту визначаються в порядку, встановленому законодавством України. Також був обізнаний із положеннями Розділу ІХ Кримінального кодексу України, яким передбачено кримінальну відповідальність за злочини проти громадської безпеки.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, виник злочинний намір на носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, за невстановлених обставин у невстановленої особи незаконно придбав бойові припаси, а саме: набої калібру 7,62 мм у кількості 40 штук, які зберігав у невстановленому в ході досудового розслідування місці.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут бойових припасів, ОСОБА_4 21.02.2025 приблизно о 21.00 год. під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, домовились про зустріч на станції технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 .
Далі, 22.02.2025 ОСОБА_4 доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи відповідно до попередньої домовленості, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, взяв бойові припаси, а саме: набої калібру 7,62 мм у кількості 40 штук та направився на зустріч з ОСОБА_7 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за вищевказаною адресою.
У подальшому, 22.02.2025, приблизно о 08 год. 40 хв., ОСОБА_4 , знаходячись на станції технічного обслуговування за адресою: м. Одеса, вул. Середня, буд. 48, зустрівся з ОСОБА_7 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, здійснив збут бойових припасів, без передбачуваного законом дозволу, шляхом дарування набоїв калібру 7,62 мм у кількості 40 одиниць, ОСОБА_7 .
В той же день, після проведеної оперативної закупки, ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам СБУ придбані у ОСОБА_4 набої, які відповідно до висновку експерта являються боєприпасами до вогнепальної зброї.
Крім того ОСОБА_4 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, за невстановлених обставин у невстановленої особи незаконно придбав корпус ручної осколкової гранати GHO-1 з запалом типу AF11, яку зберігав у невстановленому в ході досудового розслідування місці.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут бойових припасів, ОСОБА_4 04.04.2025 ввечері під час телефонної розмови з ОСОБА_7 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, домовились про зустріч біля місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 .
Далі, 05.04.2025 ОСОБА_4 доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи відповідно до попередньої домовленості, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, взяв бойовий припас, а саме: ручну осколкову гранату GHO-1 та направився на зустріч з ОСОБА_7 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за вищевказаною адресою.
У подальшому, 05.04.2025, приблизно о 12 год. 35 хв., ОСОБА_4 , знаходячись біля місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , зустрівся з ОСОБА_7 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, здійснив збут бойового припасу, без передбачуваного законом дозволу, шляхом дарування корпусу ручної осколкової гранати GHO-1 з запалом типу AF11, що в сукупності утворюють ручну осколкову гранату GHO-1, ОСОБА_7 .
В той же день, після проведеної оперативної закупки, ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам СБУ придбаний у ОСОБА_4 корпус ручної осколкової гранати GHO-1 з запалом типу AF11, що в сукупності утворюють ручну осколкову гранату GHO-1, яка відповідно до висновку експерта містить заряд вибухової речовини та належить до бойових припасів, при конструктивному поєднанні придатна до вибуху.
Крім того ОСОБА_4 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, за невстановлених обставин у невстановленої особи незаконно придбав: корпус ручної осколкової гранати Ф-1 з запалом типу УЗРГМ, ручну димову гранату іноземного виробництва, які зберігав за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, під час проведення санкціонованого обшуку в період часу з 13.278 год. до 16.05 год. 04.08.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції виявлено та вилучено: корпус ручної осколкової гранати Ф-1 з маркування на корпусі «4063-84Т» яка згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 359 належить до 3 категорії небезпечності, запал типу УЗРГМ іноземного виробництва з маркуванням на спусковому важелі «25-89 UZRGM 354» який згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 361 належить до 2 категорії небезпечності, ручну димову гранату іноземного виробництва з маркуванням «М-18 ЗМОКЕ VIOLET».
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтролю особи» за 22.02.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 05.03.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 07.03.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протоколом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 12.03.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/116-25/4874-БЛ від 04.03.2025, згідно якого вилученні в ході оперативної закупки набої у загальній кількості 40 шт. є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, виготовленими промисловим способом, без внесених конструктивних змін придатні до стрільби;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтролю особи» за 05.04.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 15.03.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіоконтролю особи» за 12.03.2025, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- протоколом контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 06.04.2025;
- висновком експерта № СЕ-19/116-25/8851-ВТХ від 03.05.2025, згідно якого вилученні в ході оперативної закупки корпус ручної осколкової гранати GHO-1 який є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини у полімерному корпусі та належить до вибухових речовин, запал типу AF11 який є засобом підриву та належить до бойових припасів, у конструктивній сукупності утворюють ручну осколкову гранату GHO-1, яка містить заряд вибухової речовини та належить до бойових припасів, придатна до вибуху;
- протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ;
- довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 361 від 04.08.2025;
- довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 359 від 04.08.2025;
- довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів № 360 від 04.08.2025;
- актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів № 635 від 04.08.2025;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину ОСОБА_4 від 04.08.2025;
- протоколами допитів свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого залучено до проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та надав показання щодо збуту ОСОБА_4 боєприпасів, а саме: набоїв калібру 7,62 мм у кількості 40 одиниць та корпус ручної осколкової гранати GHO-1 з запалом типу AF11, що в сукупності утворюють ручну осколкову гранату GHO-1.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 1 ст. 263 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Крім того, підозрюваний не має власного житла, проживає в орендованому житлі.
Зазначений ризик за час досудового розслідування зменшився незначним чином.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваному особисто відомий закупник у цій справі, який є важливим свідком у кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
В той же час, зазначений ризик за час розслідування зменшився.
3.7. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи зменшення ступеню процесуальних ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, що визначені слідчим або прокурором;
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.11. Висновки слідчого судді
.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання слідчого слід задовольнити частково.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000134 від 05.02.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 05 листопада 2025 року включно, із триманням останнього в державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 05 листопада 2025 року включно процесуальні обов'язки, що визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 06.08.2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1