30 вересня 2025 року Єдиний унікальний № 501/4289/25 Провадження № 3/501/1072/25
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Чорноморськ
Суддя Чорноморського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,
розглянувши адміністративний матеріал № 501/4289/25 (3/501/1072/25) про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, роз'яснені права, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 63 Конституції України,-
Стислий виклад обставин правопорушень
30 серпня 2025 року о 01:45 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом мопедом «Honda Dio» державний номер б/н по вул. Данченко 17 в м. Чорноморську з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Позиція учасника судового процесу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, пояснивши, що обставини, які вищевикладені та зафіксовані протоколом від 30 серпня 2025 року відповідають дійсності. Прохав врахувати той факт, що він інвалідом , має на утриманні малолітню дитину та прохав допустити відстрочку щодо сплати штрафу , строком на 1 рік.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність по ній настає 1) у разі керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (п. 2.9 «а» ПДР України), 2) у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів (п. 2.9 «г» ПДР України), 3) а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР).
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суд України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 рудня 2005 року № 14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом, а також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись, також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Серед превентивних заходів ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» визначено, зокрема такий захід як зупинення транспортного засобу. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Так, зокрема, ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» наведений вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупинити транспортний засіб, а ч. 3 ст. 35 цього ж Закону закріплює обов'язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки, визначених цією статтею.
Право водія дізнатись про причини зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та прізвище і посаду цієї особи, також гарантоване ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».
Наявний у справі відеозапис події, свідчить про правомірність зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції з приводу порушення комендантської години.
Саме невиконання ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що є об'єктивною стороною адміністративного правопорушення.
Факт вчинення правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 438237 від 30 серпня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, особистими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом події.
Таким чином, Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Також, Суд враховує заяву ОСОБА_1 про розстрочку призначеної суми штрафу відповідно наданих ним доказів.
Згідно ч. 2 ст. 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Дослідивши матеріали справи в межах заяви, оцінивши докази в їх сукупності, зокрема майновий стан та відомості про особу правопорушника, вважаю, що заява ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а сплата суми штрафу у розмірі 17000.00 гривень, підлягає розстроченню на 12 місяців, з виплатою щомісячно по 1417.00 гривень.
Висновки суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена і до нього можливо застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, 284, 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суддя, -
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000.00 гривень в прибуток держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік
Розстрочити ОСОБА_1 , сплату штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на 12 (дванадцять) місяців, із сплатою щомісячно по 1417 гривень 00 копійок (одна чоти сімсот гривень), щомісячно, не пізніше 1 числа кожного місяця.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Чорноморський міський суд Одеської області.
Суддя
Строк пред'явлення постанови до виконання згідно
Закону України «Про виконавче провадження»
Постанова набрала законної сили «__»________2025 р.